Мельхіо́р, художник з довжелезною фарбованою бородою, що жив при дворі імператора Балтазара Другого і був улюбленцем прекрасної принцеси Ніо́би, котра непохитно вірила в геніяльність його таланту, після безперервної нічної пиятики з глухонімим сином конюха Теофілем, сам не знаючи як, опинився у лісі далеко від імператорського палацу і, довго блукаючи серед старих порохнявих вільх, коли сонце вже високо піднялося над обрієм, зненацька набрів на маленького з огидним горбом чоловічка, який на суничній галявині самозаглиблено ловив ріжноманітних лісових комах: метеликів, пільних коників, мушок та літавчих хрущів найдивовижніших забарвлень і форм.
Коли Мельхіор уздрів його, то спочатку з несподіванки відскочив, а тоді отямившись сказав сам до себе:
-Що тут робить цей бридкий дідок?
А тим часом горбань у глибокому самозабутті робив своє діло, і складалося враження, що, крім комах, його очі не бачать ні галявини, ні порохнявих вільх, ні імператорського художника. Зі своїм легеньким ясно-зеленим сачком він то надовго застигав на місці, не дриґнувши жодним мязом, то раптом спритно робив різкий випад убік і через мить незворушно виймав із сачка спійманого метелика з прегарним візерунком крилець чи величезного пільного коника і відразу ховав їх до бляшаної скриньки, підвішеної на шкіряному ремінці за спиною. Сто́тність та вправність його рухів була найвищою мірою досконала. Це більше скидалося на фантастичний сон. Здавалося, горбань на галявині танцює якийсь таємничий танець, кожен рух якого сповнений особливого містичного сенсу.
Мельхіор, весь зачарований незвичайним видовищем, півгодини заворожено спостерігав за діями горбаня, а потім зніяковіло сплюнув і подерся малиновими заростями шукати дорогу до імператорського палацу. Однак через чверть години він забрів у такі непролазні мочари, що змушений був знову повернутися на галявину, та дивного горбаня там уже не було.
Коли пізно ввечері голодний та ледь живий від утоми ма́ляр прибув до палацу і розповів принцесі Ніобі про баченого у лісі горбатого ловця метеликів,
вона сплеснула долонями і з очима, повними сліз сказала, що в Мельхіора
від безпробудного пияцтва почалася запійна маячня.
Немає коментарів:
Дописати коментар