Сімнадцятирічна мясникова дочка Рута закохалася в принца Осіяна зразу, як тільки-но побачила його вперше, коли той у базарній ти́сняві спритно вихопив пять плете́ників у гладкої перекупки солодощами в мить, коли вона легковажно нагнулася підняти фальшивого срібного імперіяла, навмисно підкинутого принцом.
Сидячи з Осіяном на старій канапі серед усілякого мотлоху на горищі покинутого будинку, Рута замилувано гладила принца по голові і впівголоса з жалем розповідала про свої щораз гостріші конфлікти з батьком. Уже минуло понад місяць відтоді, як вона стала потай зустрічатися з принцом на цьому горищі і носити йому з рідного дому гроші на всякі забаганки.
Осіян був ненаситний, деспотично вимагаючи від Рути щораз нових і нових грошей, які тут же тратив на вино і всілякі розваги. А останніми днями принц уже цілком безсоромно намовляв безтямно закохану в нього дівчину до відвертих крадіжок грошей у татуся.
-Правдиве кохання — це самопожертва для коханого!-- пристрасно вигукував він, коли його білява красуня намагалася щось заперечувати.
Осіян мав у Суо́мі, цьому досить великому містечку на півдні Діямантової імперії, кількох спільників, з якими обкрадав міські помешкання, і поліція останнім часом надто наполегливо заповзялася розшукувати їхні сліди, тому, так доречно познайомившись із дочкою багатого мясника Рутою, він поклав собі на деякий час припинити злочинну діяльність, перечекати, поки вщухне хвиля обурень, а тоді якимсь дієвішим способом роздобути солідну суму і таки поїхати до Седіолана, столиці імперії, щоб зустрітися там з принцесою Ніобою.
-Милий, — тихо мовила Рута, — тато якимсь чином узнав, що ми зустрічаємося. Він учора заявив, що прожене мене з дому. Але ти не бійся, мені все байдуже, тільки, щоб ти був зі мною!
Почувши це, принц умах спохмурнів, але вголос якомога лагідніше відказав:
-Нічого, кохана, мені потрібна лише ти!
За тиждень Рута прийшла до Осіяна зі сльозами на очах і, впавши йому на груди, схлипуючи, розповіла, що сьогодні батько привселюдно від неї відрікся і прогнав з дому. Принц нетерпляче слухав її ридання, через силу тамуючи злість. Він не сподівався, що все це відбудеться так швидко, вважаючи, що Рута навмисно прискорила події. Осіян нервово походжав уперед-назад по порохнявих дошках, спльовуючи на підлогу й зідхаючи. Рута збентежено допитувалася про причину його дивної поведінки, але принц уже не звертав на неї уваги, занурений у свої думки. А надвечір він заявив Руті, що йде випити шклянку вина і зараз же повернеться. Сердешна дівчина, охоплена тривожними передчуттями, прождала цілу ніч, але її коханий так і не прийшов. Принц не появився ні наступного дня, ні за тиждень, ні за місяць. Нещасна Рута, пригнічена своїм горем, безперестану плакала і, бездомна, тиняючись вулицями Суома, щодня з якоюсь божевільною надією підіймалася на горище покинутого будинку, де колись так недовго почувалася щасливою.
Немає коментарів:
Дописати коментар