Зауваги до правопису[1]
У «Напівсонних листах», «Нотатках мого друга Тихона Руша», «Моїх тінях» та инших творах насамперед зі стилістичною метою, себто для створення особливого кольориту розповіди, специфічної атмосфери описуваних подій, увиразнення і підсилення барвистости персонажів, художніх образів, предметів і картин природи (а ще для популяризації питомої української мови) використано численні архаїзми, забуті слова й терміни, маловживані морфолого-граматичні конструкції, а також системно застосовано правопис 1929 року й елементи давніших українських правописів, зокрема:
1.
--апостроф ставимо тільки після передньоязикових приголосних «д,т,з,дз,с,ц,р,л,н» і перед йотованими «є,ю,я» (але не перед «ї»), якщо вимова тверда: з’єднання, бур’ян, ин’який, під’яремний, але зїзд. Після губних «б,п,в,м,ф», задньоязикових «ґ,к,х», пролигового «г», передньоязикових шиплячих «ж,ч,ш,дж» апостроф не ставимо: бється, пявка, вюн, мяч, фєрд, ґявур, Лукян, мишяк тощо, позаяк фонеми цих приголосних в українській мові тверді й инакше, ніж твердо вимовлятися не можуть.
2.
--з початковим «и» пишемо слова: и́верень (тріска деревини), и́вер (зарубка на стовбурі), и́вка (пташка пуночка), и́дол, инджиба́ба (баба-яга), и́жиця, и́кавка, илки́й (прогірклий: про масло) и́мпет (порив, натиск), ина́кший (і всі похідні), имби́р, имбирі́вка (настоянка на инбирі), и́ндик, и́ней, инжи́р, и́рга (сорт плодоягідного куща), ирджо́к (миша-землерийка), иржа́, и́риця (тритон), И́род, и́рій, и́скра, ич (вигук, ч.мови), и́рха (виправлена овеча або козяча шкіра), ирша́нки (хутряні штани), иршли́ця (облямо́вання на кожушку смушком або бабаковим хутром) та деякі инші згідно зі словником Бориса Грінченка.
3.
--в іменниках третьої відміни (тінь, сіль, вісь, міць, паморозь, любов, річ, подорож, мати) у родовому відмінку однини дотримуємося закінчення –и: тіни, соли, віси, міци, паморози, любови, речи, подорожи, матери).
4.
--відмінюємо іменники иншомовно походження на –о: бюро, кіно, плято, ко́нто, метро (бюра, кіна, плята, конта, метра; бюром, кіном, плятом, контом, метром і т.д).
5.
--у словах иншомовного походження, які мають сполучення –ія-, -ію- (авіяція, акваріюм, діялог, діямант, діяфрагма, колеґіюм, кольоквіюм, тріюмф) пишемо так, як чуємо, а не –іа-, -іу-.
6.
--у словах иншомовного походження, які мають сполучення –ав-, -ов- (авдиторія, авдієнція, лавреат, бльокгавз, бравнінґ, клявза, кльовн, кльовнада, мавзер, павза, шляґбавм) пишемо так, як чуємо, а не –ау-, -оу-.
7.
--у низці слів иншомовного походження дотримуємося мякости звуку –л-: авреоля, аквареля, алябастер, альґебра, альхемія, амбуляторія, ампуля, анфіляда, аншляґ, апльодувати, баляда, балянс, баляст, баль, балькон, бальон, баркароля, бльок, бльондин, бухгальтер, васаль, Ватерльоо, віоля, ґальоша, гіперболя, ґлядіятор, ґлянда, ґлязувати, ґондоля, ґориля, деклямація, деклярація, етиль, іслям, калямбур, кальорифер, кальорія, капеля, капелян, капсуля, Катальонія, катафальк, клюб, клюмба, клявіш, клярнет, кльозет, Колюмб, кольорит, конґльомерат, консоля, консулят, кораль, коральовий, лю́па, лябіринт, ляборант, лябрадорит, лява (вулканічне утворення), лявіна, лявірувати, ляґуна, ляйтенант, ляйтмотив, лямпа, ляндо́, лянце́та, ляфет, ляцкан, льозунґ, льокальний, льокомотив, льомбард, льорнет, льото, льояльний, металюрґ, моноплян, новеля, номенклятура, паляталізація, пантальони, парлямент, пляґіят, плякат, плян, плянер, плянета, плянтація, плястер, плятан, плятина, плято, плятформа, пляфон, пляц, пляцдарм, пльомба, порталь, рекляма, реґлямент, табльо, табуля, флякон, флямінґо, фльота, фльотилія, хльорка, Цейльон, целюльоза, циферблят і т.п. згідно з Правописним словником Григорія Голоскевича.
8.
--у низці слів иншомовного походження дотримуємося написання протетичного «г»: газард, гідальґо, гієрогліф, гістерика, гурра́ згідно з Правописним словником Гр.Голоскевича.
9.
--у низці слів иншомовного походження дотримуємося жіночого роду: авреоля, аквареля, аналіза, анекдота, бальзамина, бандероля, бензина, бордюра, бусо́ля (мірчий прилад азимутів), ваніля, вертикаля, візита, віольончеля, газеля, генеза, гіпноза, ґардероба, ґастроля, ґрипа, ґрота, девіза, екстаза, еліпса, метода, редута, резерва, роля, желятина, заля, капсуля, карамеля, каруселя, кефаля, кляса, лімонада, маґістраля, мармеляда, медаля, молюска, оркестра, панеля, парада, паралеля, парафіна, пароля, патруля, педаля, піїта, пляншета, прогноза, редута, резерва, роля, спіраля, санаторія, флянеля, фльота, цитаделя, шляйфа, шкарлятина, шлюза і т.п. згідно з Правописним словником Гр.Голоскевича.
10.
--у низці слів иншомовного походження дотримуємося чоловічого роду: чорний вуаль, бракований деталь, тріснутий емаль, досконалий модель, білий шаль.
11.
--у словах-іменниках иншомовного походження чол. роду, які закінчуються потроєними приголосними -стр, -ндр і под. пишемо у називному відмінку приголосний «е» відповідно до правил милозвучности укр. мови: бурґомістер, маґістер, міністер, Олександер, осетер, циліндер, шутер ( але бурґомістра, маґістра і т.д.).
12.
--літеру «ґ» пишемо:
а) в українських словах: аґрус, джереґеля (жіноча коса на взір вінка), джерґотати (деренчати) , ґа́блі (залізні вила з багатьма зубцями й бамбульками на кінцях), ґа́ва, ґа́вра (лігво звіра, барліг), ґаджа́ла (щиколотка), ґа́зда, ґа́йда (волинка), ґалаґа́н(мідна монета), ґандж, ґа́нок, ґарґа́ра (сердита, зла на язик баба), ґарувати, ґату́нок, ґвалтува́ти, ґди́ра (буркотун), ґе́вал (велика незграбна людина), ґедзь, ґе́лґати, ґзитися (дратувати когось), ґи́ґнути (спустити дух, померти), ґила́ (грижа), ґирли́ґа (великий ціпок, часто загнутий угорі), ґі́чка (вузький легкий довгий весловий човен), ґлей (загуслий сік на деяких садових деревах), ґляґ (частина короаячого шлунку, вживаного для ссідання молока на сир), ґніт, ґонта, ґра́жда (садиба), ґра́лі (залізні вила), ґра́ти, ґречний, ґрунт, ґу́дзик, ґуля, дриґати, ле́ґінь, ху́ґа (хуртовина), хурди́ґа (вязниця), цу́ґлі (вудила), шварґотіти та ин.;
б) у словах иншомовного походження, якщо там наявний звук «ґ»: аґава, аґітація, ваґон, ґавота, ґаліфе, Геґель, герцоґ, ґешефт, ґерилья, ґільйотина, ґлядіятор, ґном, ґолф, ґонґ, ґондо́ля, ґориля, ґраве́р, ґраната, ґренади́р, ґризе́тка, ґримаса, ґро́сбух, ґротщогла, ґувернантка, ґума, ґутапе́рча, ґяву́р, делеґат, джиґіт, джунґлі, еміґрація, зиґзаґ, інтриґа, конґльомерат, конґрес, ляґуна, маґазин, маґістер, навіґація, нуґа́, оранґутанґ, паґода, проґрес, реґулярний, сиґнал, тунґуз, фаґот, фастриґувати, цуґ (висувне коліно тромбона), шляґбавм, юнґа та ін.
в) традиційно у словах із латинської мови пишемо «ґ» (ґрануляція, ґенерація, фіґура) відповідно до наявного там «ґ», проте в давніх запозиченнях із старогрецької мови (генеалогія, гексаметр, прогноза) пишемо «г», хоча там наявний «ґ».
13.
--де це доцільно, себто, виходячи з доконаного або недоконаного способу дієслів, надаємо перевагу безсуфіксним або короткосуфіксним дієслівним формам, які на відміну від російської мови для української характерніші (тягти, а не тягнути, запихати, а не запихувати, висувати, а не висовувати).
14.
--уживаємо давні форми написання таких слів як авіотехніка, авіорейс, адміралтійство, амнестія, Басарабія, батерія, бенкет, брондза, булдоґ, випроваджати, гаракірі, гебрай, гимн, гієрархія, гіподром, гістерія, готовість, громозвід, гураґан, ґалерія, ґалянтерія, ґоблен (килим), ґросмайстер, ґолф, данець, девятдесят, джентлмен, доміньйон, дортуар, евгеніка, евнух, Европа, евфорія, епархія, етер, заваджати, замісць, зідхати, капельмайстер, касарня, каси́но, катедра, магнет, мариво, матрац, Методій, нарциз, невролог, невтралітет, оливо (свинець), оранжерія, пасифізм, пашпорт, передягатися, підлева, портвайн, претенсія, проєкт, регабілітація, ріжниця, сантименти, салітра, сарна, синтакса, хемія, ховзький, чоколяда, швайцар, шелф, юдаїзм тощо.
15.
--використовуємо забуті слова та терміни: атра́мент (чорнило), вага́дло (маятник), вальни́ця (підшипник), високо́рівня (плято), відбо́рець пошти, відпру́жник (буфер), галюва́ти – (буксирувати, тягти на буксир), ґила́ (грижа), далекогляд (телескоп), далековид (бінокль), дара́ба (звязані колоди як плавзасіб), дерни́к (ґазон, тіпчина́), ди́хавиця (задишка), дзвінка (бубни, картяна масть), жемери́ння (жмихи, вичавки із цукрувого буряку), жорства́ (рінь, шутер), за́лички (бакенбарди), за́сяг (радіюс), звіду́н (розвідник), ке́вбик (сальцесон), кири́ння (інтриґа), ко́нто (рахунок), кошиківка (баскетбол), лютува́ло (паяльник), ме́живо (маринада), мя́ківка (пюре), місю́ра (бісер), накла́данець (бутерброд, канапка), невідхи́льний (невідворотній), ню́та (заклепка, узяти в нюти – заклепати), окси́д (окислення), пачка́р (контрабандист), поса́дник (мер), прямовисний (вертикальний), ритівни́к (ґравер), рошада (рокировання) сліде́ць (детектив), спі́нка (запонка), таш (брезент), топки́й (плавкий), флюо́р (фтор), хлипа́к (клапан), ци́на (олово), цинамон (кориця), цмокови́к (помпа), чару́нка (заглибина, отвір, гніздо серед багатьох подібних на одній площині), чепу́рня (убиральня, туалета), чолови́й (фронтальний), ша́тня (ґардероба, роздягальня), шпаґля (шпатель), шу́тер (рінь, жорства) тощо.
16.
--вживаємо іменники наслідку дії: мальо́вання (малюнок), будо́вання (будова), похо́вання (могила), угрупо́вання (група), цяцько́вання (прикраса), зобовя́зання (обіцянка), обла́днання (апаратура), пова́жання (повага), чи́тання (читво), пока́яння (сповідь), рі́вняння (формула) та ин., які мають зовсім инше смислове навантаження, ніж аналогічні до них іменники дії (малюва́ння, будува́ння, похова́ння, угрупува́ння, цяцькува́ння, зобовяза́ння і зобовя́зування, обладна́ння і обла́днування, поважа́ння, чита́ння, пока́ювання і покая́ння, рівня́ння та ин.).
17.
–згідно з рекомендаціями Св.Караванського послідовно уникаємо калькування, а також уживання неправильних, чужих духові української мови лексичних одиниць та морфолого-граматичних конструкцй, зосібна:
Б
(не багатообіцяючий день). -- У цей повний надій день ми всі рушили на летовище.
(не багаточисленний). -- Мітинґ був численний.
(не бігом). – Бігцем. Школяр бігцем кинувся до товариша.
(не Богом земля створена). – Земля від Бога створена.
(не братися за щось). – Братися до чогось. Братися до зброї.
(не були невдалі старання). -- Зізнаймося, це був дурний захід. Їхати того дня до міста виявилося цілковито дурним заходом.
В
(не валетом лягли). -- Вони лягли миту́сь (митусе́м).
(не варто мені було лягти). -- Тільки-но я ліг, відразу заснув.
(не вдіти нитку). -- Кравець ніяк не міг засилити нитку в голку. Сліпну вже, ніяк не засилю нитки в голку.
(не великий артист Цурпаленко як би там не було). -- Великий артист Цурпаленко як не є.
(не взривна ситуація). -- Передвибухова ситуація.
(не у вигляді). -- В образі китиці. Маноцівник постав перед ними в образі коваля Сенька.
(не вигляду не показував). -- А коваль і взнаки́ (знаку́) не подавав, що бачив, як Ройбурд брязкача з бочки поцупив.
(не вид на проживання). -- Посвідка на проживання.
(не видушував з себе слова). -- Кирило стояв і довго цідив слова.
(не вийти із скрутної ситуації). -- Вивязатися із скрутної ситуації. Кіндрат потратив купу грошей, заки вивязався зі скрутної ситуації.
(не виписка з протоколу). -- Витяг з протоколу. –
(не вимірювальний прилад). -- Мірчий прилад. Всі мірчі прилади чогось давали збої.
(не винести подяку). -- Воякам чоти треба скласти подяку за мужність. За цю роботу інженерам склали подяку. Не сварити їх треба, а навпаки всім скласти подяку належить.
(не виповнюється десять років). – Йому завтра виходить (добирає, добігає) десять років.
(не вирішувати справи). Залагоджувати справи. Завтра в місті мушу всі свої справи залагодити.
(не виручені гроші). -- Вторговані гроші за коральові каламарі Захар віддав аж за тиждень.
(не вище середнього). -- Арсеньо вчився в гимназії приблизно понад пересіч.
(не відкладення справи). -- Відкла́д справи. Відклад не йде в лад.
(не відклад порід). -- В о́блазі гори виразно було видно нашаро́вання гірських порід.
(не відносно цього). -- Про це (щодо цього, з приводу цього) не може бути двох думок.
(не відносяться до обєктів власности). -- Належать до обєктів власности. А чи належать дороги до власности міста?
(не відплатив тим же). -- Філько узяв думку відплатити Беринді віть за віть
(не відповідь вартує). -- Його відповідь заслуговує на найвищу оцінку.
(не відправна точка). -- Початок. Захист від зовнішньої аґресії – це і стало початком нашого успішного руху вперед.
(не відсвіжаючий напій). -- Відсвіжущий напій з журавлини щойно зготували.
(не влаштував усі справи). -- Марко залагодив (заладнав, поладнав) усі справи.
(не в остаточному рахунку). -- У кінцевому підсумку. Ну, то що маємо, панове, в кінцевому підсумку?
(не вперед на). -- Ну, завантажуй, Агапію, шлюпку і гайда на далекі острови!
(не внести на затвердження). -- Подати на затвердження закон про мови. Він подав на затвердження закон про демісію. Він подав на розгляд закон про амністію.
(не вроді). -- На подвірї стояло щось на взір каруселі.
(не вручну). -- Несіть піяніно до світлиці рукопа́ш. Невже понесеш це рукопаш?
Г
(не галопуюча інфляція). -- Обвальна, розтриножена інфляція.
(не годі, давайте не будем). -- Ну, менше з тим, їдете ви з нами чи ні?
Д
(не давати добро). -- Схвалювати (підтримувати, погоджуватися). Я довго пояснював, доводив і навіть кричав, поки начальник станції схвалив відправку двох додаткових ваґонів.
(не диву даєшся). -- Не надивуєшся. Я дивлюся на того діда і не надивуюся. І звідки в нього стільки приповідок в голові.
(не дію правдиво). -- Я ходжу по правді і нічого, крім Господа, не боюся.
(не довезення вугілля). – До́віз вугілля. Почався нарешті обіцяний до́віз вугілля.
(не довіреність). -- Доручення. Чи привіз ти документи? Доручення, заяву, перелік товару…
(не допоміжні засоби). -- Помічні́ засоби. Ніяк не можу знайти якісь помічні́ засоби.
(не дорослішають діти). -- Підростають (ростуть, доростають розуму, доходять літ, вбиваються в пір’я) діти. День у день Вірчині діти доходять літ.
(не доставщик). – Доставе́ць. Хто доставець цього вантажу? Доставець бандеролі був устіль пяний, заледве тримався на ногах.
(не до тла). -- Фортецю зруйнували до ґрунту. Згорів сніп до шниру. Мокієва хата вночі згоріла до шпенту (до цури, до цяти, до щенту).
(не до цих пір). -- Що ж ти робив досі?!
(не душі не чула). -- Умирати за ким. Дзвінка просто умирала за Олексою.
Є
(не єжові рукавиці). -- Хай цього москалика есбівці в тісні руки візьмуть.
Ж
(не жарознижуючі ліки). -- Протигарячкові ліки були в аптеці не дешевими.
(не жестами розмовляєш). -- Що ти все на кивах та на моргах зі мною розмовляєш? Говори язиком, а не розмовляй зі мною на мигах.
(не жовчний). -- Жо́вчевий міхур. У пацієнта погано працює жовчевий міхур.
З
(не заводити годинник). -- Узявся накручувати годинника.
(не задіювати молодь). -- Нам треба частіше залучати молодь до справи.
(не зажили рани). -- Рани загоїлися. Мої рани ще не загоїлися.
(не займається зараз цим). -- Брат зараз працює і не може йти.
(не заключила угоду). -- Фірма уклала угоду.
(не заключне слово). -- У прикінцевому слові президент навів цитату з біблії.
(не заправляти горілку перцем). – Запускати горілку перцем. Горілка була міцнюща, запущена гострим перцем і копрієм
(не за чи проти стрілки годинника). -- Накручуй годинника за сонцем. Накручуй годинника навпаки сонця.
(не збавляти ціну). -- Що ж, почекаю, коли кляті перекупки спустять ціну. На автомобілі завтра-позавтра спустять ціни.
(не збігає до крамниці). -- Гукніть Володьові, хай підскочить до крамниці по сіль.
(не звітуються про роботу). -- Бухгальтери звітують про роботу ґуральні
(не згущуєш барви). -- Ну, панунцю, ти явно передаєш куті меду у цій справі.
(не здача грошей). -- Решта грошей. Пане, а де моя решта. Таж я, далебі́, дав вам 500 гривень.
(не з інтересом читати). -- Почала я з цікавістю читати свіжу газету. Вони у Львові до затії поставилися з величезною цікавістю.
(не зі скрипом у серці). – Згнітивши серце. Не хотів, та мусив, тож поїхав до Любці, згнітивши серце.
(не зістряпав). -- Прокурор за два дні повністю спартолив справу на Дяченка.
(не знати толк). -- Розумітися (бути компетентним). Він у цій справі добре розуміється.
(не знатні). -- До залі зайшли значні пани й шляхетство.
(не значні досягнення). -- Ми маємо неабиякі (чималі) досягнення.
(не зняті в павільйоні). -- Ці кадри сфільмовано в павільйоні.
(не зробив вигляд, що не розуміє). -- Орцьо вдав, що не розуміє.
(не зробив ковток). – Михасьо ликнув (лигнув, ковтнув) пива з бляшаної кварти.
(не зробив крок назустріч). -- Лесьо ступив крок назустріч.
К
(не каляріпа росла не щодня, а щогодини). -- Як на дріжджах (як з води) росла каляріпа.
(не кожного разу). -- Щоразу.
(не конусоподібно). -- Колоди поставили шатром.
(не командировочне посвідчення). -- Посвідка про відрядження.
(не користується успіхом). -- Ансамбля має величезний успіх.
(не користуються дурною репутацією). -- Хіба не знаєш, бовдуре, що цигани скрізь недобру славу мають.
(не користуються попитом). – Яблука мають попит.
(не краще взнали історію). -- Учні набагато більше дізналися про історію рідного міста.
(не крик волаючого). -- Роздери-душу крик. В горах пролунав роздери-душу крик.
(не кровосисна комаха). -- Хлопця вкусила кровопивча комаха (або комаха-кровопій).
(не крокував). -- Упоперек дороги тихою ходою йшов миршавий дідок. Чота йшла вулицею чіткою ходою.
(не крокує за кимось). -- Петро без шапки сердито простує (рушає, подався, прямує, марширує, маршує, ступає) за Гриньом
(не куш). -- Володьові дістався великий гріш.
Л
(не легкий на підйом). – Антосьо легкий / важкий на підмову. Я дуже легкий на підмову. Тільки хтось скаже, а я вже готовий іти.
(не лихоманить). -- Трусить, трясе, тіпає, колотить, морозить. Занедужав, і вже третій день мене тіпає в гарячці.
М
(не меблева обстановка). -- Умебльо́вання в його помешканні були просто вишуканим.
(не мінливість долі). -- Ґримаси долі ще не один рік доймали сердешного Оксентія. Яких тільки ґримас долі не запізнав дід Дозьо за свій вік.
(не мусолити). -- Скільки можна ялозити це питання? А вони знай ялозять і ялозять про той випадок.
Н
(не надали звання ляйтенанта). -- Вивищувати до кого. – Ромка за три роки вивищили до ляйтенанта. Коли ж тебе вивищать до полковника?
(не нагадував батька). -- Ілько тепер був вельми подібний (був схожий, скидався) на батька.
(не надіюся на успіх). -- Сподіваюся успіху. Хоча все йде погано, я все ж сподіваюся успіху.
(не на подібні видання). -- На такі видання великий попит (бо подібний означає тільки схожий).
(не на поганий випадок). -- Хто міг знати, що Остап лишень приїде і трапить на злий раз.
(не на полях книжки). -- Написів на берегах книжки траплялося щораз більше.
(не напоумити). -- Ти мусиш завтра Філька навести на розум.
(не настоювати на чомусь). -- Наполягати на чомусь.
(не наступаючий рік). -- Прийдешній рік.
(не не в змозі, не в стані). -- Не годен (не спроможен). Я не годен устати з ліжка. Кінь не годен (не спроможен) тягти фіру.
(не не на жарт розсердився). -- Йосип неабияк розсердився.
(не не обмовся ні словом). -- Уважай, щоб ти не прохопився ані словом.
(не необхідні для подорожи речі). -- Нагадав про речі, потрібні (конче потрібні) для подорожи.
(не необхідно було довідатися). -- Конче треба було довідатися.
(не не перевелися хабарники). -- У нашій установі не бракує хабарників.
(не не по собі). -- Ніяково (незручно). Зайшов до кабінету і стало мені якось ніяково.
(не не протирічать). -- Мої слова зовсім не суперечать вашим.
(не не роби вигляд, що не розумієш). -- Не вдавай, що не розумієш.
(не низькооплачуваний) – Малоплатний. Мушу покинути цю малоплатну роботу.
(не ні до чого). -- Не до ла́ду, не до при́кладу. Та все це там на тій трикотажній фабриці тепер ні до ладу, ні до прикладу.
(не ніхто різанини не чекав). -- Вчорашньої різанини на ринку ніхто не сподівався. Ніхто тоді не сподівався, що вибухне війна.
О
(не облицьовка) – Зали́чка, заличко́вання. Зали́чка хати була всуціль із керамічної блакитної плитки. Хату вони зі всіх боків заличкували півцальовою шалівкою.
(не облюбувала). -- Жінка сподобала (нагледіла) в крамниці квітчасту миску. Чоловік сподобав дерешува́того коня і поклав собі його запопасти, хай там що.
(не обман чистої води). -- Чистісінька брехня. Та це ж була чистісінька брехня.
(не обметати петлі). -- На маринарці лишилося тільки пообкидати петлі.
(не одеревяніти). – Остап здеревянів на місці, тільки но побачив плями крови.
(не одні вишкварки). -- Зосталися самі вишкварки.
(не один в один). -- Добірний. Зерно там добре, добірне.
(не одним ковтком випив). -- Хильнув (вихилив, одним проковтом проковтнув). Вітьо відразу хильнув (вихилив, одним проковтом проковтнув) півкварти полинівки.
(не околицею йти). -- Рибалка йшов манівцем (стороною).
(не оточили діти тісним кільцем). Дядька Євмена діти обстали, наче рій. Не зчувся стрілець, як ворожі солдати обстали його наче рій.
(не отримав насолоду від життя з Феською). -- Тоді Беринда і засмакував щастя з Феською. Я вірю, що ми з тобою таки засмакуємо колись щастя.
П
(не пересадка рогівки). -- Перещеплення рогівки ока.
(не перш ніж сонце зійде). -- Заки сонце зійде, роса очі виїсть.
(не питається, навіщо). -- Ферму збудували, і постає (виникає) питання, навіщо.
(не підбирати найкраще знаряддя). -- Мусимо до цієї справи добрати найкраще знаряддя. Щоб їх перемогти, мусимо для війська добрати найкращих коней та зброю.
(не підніміть руку). -- Хто знає, піднесіть руку. А ну всі, хто з нами, піднесіть руки.
(не підходить у всіх відношеннях). -- Ця працівниця нам підходить у всьому.
(не пішла на це діло). -- Я не вірю, що Христя на таке погане діло пустилася. Ні, на вбивство старий Качан пуститися не міг.
(не повинні знати правила). -- Робітники мають знати правила.
(не повітряний поцілунок). -- Поцілунок рукою.
(не погіршується). -- Моє здоровя знову гіршає.
(не погрозила пальцем). -- Язя в бризястій хустці посварилася пальцем на маленького геть перепудженого Северинця.
(не подав вигляд, що…). -- Ромцьо дав узнак`и, що все розуміє.
(не податок з добавленої вартости). -- Податок з додаткової вартости.
(не подача документа). -- Подання документа.
(не подих перевести). -- А ви дайте мені дух звести.
(не подібних прикладів). -- Таких прикладів можна навести багато.
(не пожираюча час робота). -- Часожерний. Та ця робота вкрай часожерна.
(не по крайній мірі). -- Принаймні (щонайменше). Принаймні я у цьому місті у безпеці.
(не політика кнута й пряника). -- Політику ки́я й пирога треба проводити частіше.
(не полюбовно). -- Давні вороги домовилися між собою лагодко́м.
(не попереджувальні знаки). -- Мусимо вздовж вулиці виставити остерігавчі знаки. Якби тут на дорозі були належні остерігавчі знаки, то й аварії не було би.
(не порочним колом). -- Так і будеш з дня на день ходити грішним колом?
(не поруки). – Зару́ка. Ми візьмемо його на зару́ку.
(не поступили пропозиції). -- Надійшли пропозиції.
(не потерпіла дуже в часи). -- Україна дуже постраждала в часи руского панування.
(не потомственний актор). -- З крови й кости. Тоньо був актором з крови й кости.
(не походити з рибалок). -- Вести свій рід з рибалок. Я веду свій рід із мисливців.
(не праві ви в цьому). -- Ви маєте в цьому рацію.
(не правляча еліта). -- Урядуща (панівна, керівна) еліта.
(не прибавляти платню). -- Набавляти платню. Чому нам не набавляють платні?
(не приймати до відома). -- Брати до відома (до уваги). Це все я обовязково візьму до відома. Їм і говорити не хочеться, бо вони нічого не беруть до відома.
(не прийшов з повинною). -- Прийшов-таки повинитися до поліції.
(не приносить свої вибачення). -- Редакція перепрошує. Повідомляємо, що редакція дуже перепрошує за допущені помилки у згаданій статті.
(не при порівнянні середніх місячних температур). -- Порівнюючи середні місячні температури.
(не присвоєним високим імям треба). -- Наданим високим імям треба пишатися.
(не приспічило). -- Коли вам так зані́колилося, то я вас не тримаю.
(не приступати до праці). -- Ставати до праці, розпочинати працю. Коли ж ви всі та й станете нарешті до праці?
(не приступимо до обговорення). -- Сьогодні розпочнемо це обговорення.
(не притягатися до судової відповідальности). -- Ставати перед судом. Будеш змушений ставати перед судом за всі злочини. Вас обовязково змусять стати перед судом.
(не приходить на думку). -- Спадає на думку. Мені це вперше спало на думку.
(не при чому з братом приходь). -- І то з братом. Приходь завтра обовязково до школи, і то з братом.
(не пробу крови). -- Треба зробити забір крови.
Р
(не ранком). -- Вранці (зранку). Вліті. Взимі. – Вранці світило сонце.
(не рахуватися з думкою)/ -- Треба зважати на думку суспільства. Як ти можеш так не зважати на мою думку.
(не ринула вода). -- Вода з гуркотом жбухнула (бурхнула) вниз.
(не ріднитися з ними). -- Ну все, хай там що, а брататися з ними не буду.
(не ріжними людьми. -- З усякими людьми я зустрічався.
(не ріжних слів). -- Він наговорив багато всяких слів. Але: Це слово має два ріжні значення.
(не родоначальником винаходу). -- Прародичем цього винаходу є Ґутенберґ.
(не розкошелитися). – Брязнути капшуком. Ну, пане, брязніть капшуком, не скупіться!
(не розпис завірено). -- Підпис засвідчено в нотаріюса.
(не розходи приховувати). -- Довелося Остапові приховувати всі свої видатки (витрати), повязані з купівлею баркантини.
(не розчудесна була в неї сестра). -- Середня сестра була з біса гарна.
С
(не сальний жарт). -- Солоний жарт. Сипав солоними жартами.
(не серце кровю обливається). – Серце кровю закипає. А полковник Дрань дивиться на вмирущого коня і серце його кровю закипає. Мені аж серце кровю закипає, коли згадую ту подію.
(не скінчиться невдачею, якщо…). -- Якщо не збудуємо замку, то все піде прахом.
(не спадкоємність треба зберігати). -- Треба дбати про тяглість нашої культурної справи.
(не списки направлено). -- Списки подано до місцевих органів учора.
(не стало мені не по собі). -- Мені стало ніяково.
(не строк). -- Який реченець новобранцям виділено на прибуття?
Т
(не тикають пальцями). – Витика́ти пальцями кого. Усі сусіди нас пальцями витикають. Ціле село на неї тепер пальцями витикає.
(не тим не менше не втрапив). -- Квапився, біг, а втім не втрапив. Втім (проте, однак) корова сама прийшла до стайні.
(не толковий). -- Метикуватий (розумний) хлопець. Там у нього є один вельми метикуватий хлопець.
(не толком кажіть). -- Та ви ла́дом кажіть, а то не розумію про що варнякаєте. Поясни мені все ладом.
(не точка опори). -- У цій справі суддя Ходакович є моїм єдиним пунктом опертя.
(не тримати в полі зору). -- Треба завжди мати цю обставину на оці. Май його постійно на оці.
У
(не у всіх відношеннях). -- Це вигідно нам обом з усякого погляду (як не глянь, як не подивись, з усіх боків, усебічно, зусебіч).
(не у даному разі). -- У цьому разі.
(не у добрих відношеннях (відносинах). -- Я з ним у добрих стосунках (взаєминах, звязках).
(не узяти на квартиру). -- Прийняти студента в комі́рне. Він у комі́рнім сидить (найняв квартиру). Пішов у комі́рне (став квартирантом). Ком́ірне – плата за квартиру
(не у звязку з тим, що). -- З огляду на те, що почало вечоріти, подорожні зупинилися.
(не узяв себе в руки.). -- Незнайомець опанував себе (запанував над собою). Ти мусиш опанувати себе.
(не у їх стороні). Там, у їхній стороні й зимою сонце.
(не усі до одного).-- Школярі, усі, як є, зірвалися на ноги. Так, ми теж з вами!—закричали козаки, всі, як є.
(не установка). -- Настанова (намір). З такою настановою важко буде сподіватися успіху. Хибна настанова, що «їдло» -- найвища цінність, багато кого звела на манівці.
(не у цьому питанні розберемося). -- Ми це питання з’ясуємо пізніше. А щодо підхорунжого, то це питання ще треба з’ясувати.
Х
(не хлинути). – Бурхнути. Жбухнути. До трюму вмах бурхнула вода.
(не Хома невірний). -- Та ти, добродію, найсправжнісінький Хома з невірів, коли так погано думаєш про мене.
(не хрюкати). – Ро́хкати. Свині рохкали, позалізавши у брудні баюри.
Ц
(не це все зазеленіло). -- Усе це вже зазеленіло в лузі. Усе це залило водою. Усе це робітникам Гоцюкової красильні вкрай набридло. --
Ч
(не чи буде необхідність приїжджати). -- Побачимо, чи буде в нас потреба приїжджати.
(не чистоплотний). -- Охайний чоловік.
(не чується зима). -- Уже явір за хатою листя скидає, потягає зимою.
Ш
(не шальна куля). -- Сліпа (дурна) куля. Ногу йому поранило дурною кулею.
(не шаркнувши ногою). -- Вклонився панич з мудрованим подри́ґусом.
(не швидкий до всякої справи). -- Тю, та ж не можна бути таким скорохвацьким.
(не швидше всього, за все це був заєць). – Це міг бути найшвидше (найрадше) заєць, а не лис.
(не шиєте справу). -- Що то ви, пане прокуроре, тулите Ромцьові мокру справу.
(не шишка). -- Її дядько там у Києві великий туз.
(не шкода й зусиль ще). -- Нічого з того не вийде, шкода й заходу. Ну, сьогодні вже не доїдемо до села, шкода й заходу.
Щ
(не щемливий біль у грудях). -- Щем у грудях. Якби хтось знав, який у мене щем у грудях нестерпучий.
Ю
Я
(не якби начальник пішов на зустріч). -- Якби начальник посприяв (допоміг, підміг), то майданчик уже зробили би.
(не як правило, будинки були). -- Усі будинки були, як водиться тут (як звичайно, як заведено), під черепицею.
18.
--згідно з рекомендаціями Св.Караванського у скла́дні (синта́ксі), особливо в правилах пунктуації дотримуємося, зазвичай, чинного правопису. Проте щодо керування, викликаного взаємовпливом часток, прийменників, іменників, дієслів, то використовуємо питомі українські форми, зосібна:
-(Керування з прийменниками)-
Братися до роботи. Пора всім братися до роботи. -- (а не братися за роботу).
Відповідно до чого. Учні старалися писати відповідно до зауважень директора. -- (а не відповідно зауваженням).
Глузувати з кого. Коли всі ви перестанете глузувати з учителя географії. Дід полюбляв поглузувати з невістки. -- (а не глузувати над учителем).
Грати на бандуру, на скрипку, на сопілку. -- (а не грати на бандурі).
День у день. Жив старий Цуркан на тій горі день у день уже чи не шістдесят літ. Працювати треба день у день, щоб дійти до ладу. -- (а не день за днем).
Дивуватися з чого. Ми всі дивувалися з Савиних витівок. -- (а не дивувалися витівкам).
Дивуватися з кого. Нема чого дивуватися з такого шофера. -- (а не дивуватися шоферові кому).
До Києва їхати. Захар завтра їде до Києва складати іспити. -- (а не у Київ їде).
До любові жінка. Ця жінка мені потрібна до любови. Слова до ради, руки до звади. А я візьму в одній льолі, щоби була до любови. -- (а не потрібні для любові, для ради, для звади).
Дякуємо тобі з душі, зі щирого серця. Я хотів тобі допомогти зі щирого серця. Ці квіти я дарую тобі щиро, з душі. -- (а не від душі).
Жаль за ким. Мені жаль за братом. Я бачу, що тобі жаль за загиблими. А чи жаль тобі за мамою. -- (а не жаль мені кого).
За Володьом уся робота на городі. Догляд хати тепер буде за дідом. Шлямо́вання ставка за тобою, Демку. -- (а не лежить вся робота на Володьові).
За пять кілометрів від. Десна була за пять кілометрів від дороги. За два метри від хати стояв віз. -- (а не в пяти кілометрах).
Засуджений на десять років. Луценка неправедний суд засудив на чотири роки тюрми. -- (а не до десяти років засуджений).
За таких обставин (у таких обставинах). Не можливо нічого путнього зробити за таких обставин. -- (а не при таких умовах).
За царя (за німців). Це діялося давно, за царя Гороха. -- (а не при царі, при німцях).
Кепкувати з кого. Годі вже кепкувати з бідаки Бобракевича. Не кепкуйте з шофера. -- (а не кепкувати над ким).
Кпити з кого, чого. Не з Микити кпити. Годі вам з Микити кпити. Сміятися з чого, кого. Набридло вже сміятися з того паяца. Знущатися з кого. Знущатися з полоненого. -- (а не над кимось кпити).
Ліки проти гепатиту. -- (а не від гепатиту).
На брата чекати. Володьо чекав на брата під сухим осокором протягом чи не цілої години. Я так довго чекав на товариша. Скільки мені чекати на тебе? -- (а не чекати брата).
На вулиці проживати. Він тепер проживає на вулиці Бандери. -- (а не по вулиці Бандери).
На імя Захарія. Чоловік на прізвище Куць є її законний муж. Стрілець на імя Смачний загинув від дурної кулі, коли стояв на варті. -- (а не по імені Захарія).
На його честь. Сальви лунали на честь імператора. Цю вулицю назвали на честь командувача УПА Романа Шухевича. -- (а не в його честь).
На масть рудий. На подвірї стояв кінь дерешуватий на масть. Який цей жеребець на масть? -- (а не мастю рудий).
На поверх вище. Хомине помешкання розташовано на поверх вище. Я живу на пятому, а він на поверх вище. Де ж ти живеш? На другому? Ні, на поверх вище. -- (а не поверхом вище).
На саму згадку про кого, про що. Губи в Меласі стислися на саму згадку про той прикрий трапунок.. Плачу на саму тільки згадку про її кривду. -- (а не при одній згадці про).
Об весні почнемо садити, сіяти. -- (а не з настанням весни).
Об нічній порі. Так страшно, що об нічній порі тепер в місті і надвір не вийдеш. Об нічній порі підеш додому. -- (а не нічною порою).
Одяглась за старчиху. Нарядився за паяца та й пішов смішити людей. -- (а не одяглася як старчиха).
Оженився з ким. Василь оженився з Наталкою. Мушу з кимось оженитися, бо здурію. Чи хочеш ти женитися з Адею? -- (а не оженився на комусь).
Пити до кого. Я пю до тебе, брате. -- (а не пити за кого).
Плакати з чого. Мотря заплакала з горя. З чого ти плачеш, доню? -- (а не плакати від чого).
Поздоровкався до (кого) директора. Чому ти не поздоровкався до діда? -- (а не поздоровкався з ким).
Просто неба. Над Дніпром збудували затишну кавяреньку просто неба. -- (а не під відкритим небом).
Радіти з чого. Рано чи пізно і ми радітимемо з перемоги. Треба лише тішитися з перемоги гетьмана Виговського під Конотопом у 1659 році. -- (а не радітимемо перемозі).
Спокушуваний від сатани. Потім Ісус усамітнився в пустелі, де був спокушуваний від сатани. -- (а не сатаною був спокушуваний).
Спонукати на що. Треба всіх спонукати на працю. Якщо не спонукати людей на працю, то нічого в нас путнього не буде. -- (а не спонукати до праці).
Стосується до кого. Справа фінансових перевитрат безпосередньо стосується до всіх службовців. Це діло стосується до всіх. А щодо навчання, то це стосується до всіх школярів. Чому гадаєш, що це до тебе не стосується. -- (а не стосується всіх службовців).
Хворий на що. Швець хворий на ґрипу. -- (а не хворий грипом).
Ходили по гриби. Плив за водою. Мирцьо з Михасьом ходили по гриби (бо мета руху). Човен поволі плив за водою. Зеньо рушив за лісничим до його хати (бо напрям руху). Їду до Львова.
Чужа біда їм за іграшку служить (править). -- (а не служить їм іграшкою).
Шафа на одежу. Борщ для батька. У кутку стоїть шафа на одежу, висить торбинка на книжки (бо це означає предмети на певні речі). Але: Борщ для батька, сало для свата, пуга для попа (бо тут фіґурує приналежність комусь). -- (а не для одежі шафа).
Юзьо з того не винен, що Десна розлилася й затопила його хату. Хіба я з того винен, що вже два дні як занедужав. -- (а не в тому не винен).
(Керування без прийменників)
Андрій був поганий учень (без пояснювального звороту). Андрій був поганим учнем, поки не став старшим (з пояснювальним зворотом).
Вибачити мені кому. Прошу вибачити мені вчорашню витівку. -- (а не вибачити мене кого).
Вівторками, пятницями; у вівторок, у пятницю; щовівторка, щопятниці. Торгівля буде тепер винятково неділями. -- (а не по вівторках, по пятницях).
Двома словами. Розкажи мені цю історію двома словами. -- (а не в двох словах).
Деякою мірою. Опанас деякою мірою теж не має рації. Деякою мірою і ми винні. -- (а не в деякій мірі).
Додержуватися всіх правил гуртожитку для нього стало обовязком. -- (а не додержання всіх правил стало для нього).
Залежно. Залежно від того, яка буде погода, братимемо і речі. -- (а не в залежності).
Завдячувати кому – що. Всі ми завдячуємо татові-мамі своє життя. Ми завдячуємо упівцям нашу теперішню незалежність. Він завдячував лікареві своє одужання. Своє спасіння на морі моряки завдячували рибалкам. Втрату свого майна можеж завдячувати сестрі. -- (а не завдячуємо татові-мамі своїм життям).
Запобігати ласки у кого. От і мушу тепер запобігати ласки у корчмаря. Я не збираюся запобігати ласки в директора гарбарні. -- (а не запобігати ласки перед корчмарем).
Запобігти кого (що). -- Вліті запобігти пожежі так і не вдалося. Ми не змогли запобігти запірванню батькового авта. Замо́к не може надійно запобігти крадежі. -- (а не запобігти пожежу).
Запобігти хворобі набагато легше, ніж вилікувати. Треба за всяку ціну запобігти цій можливій недузі. -- (а не хворобу легше попередити).
Значною мірою. Життя людини значною мірою залежить від самої людини. Ці панічні настрої значною мірою мають виправдання. -- (а не в значній мірі).
Зраджувати кого. Юзьо зовсім не праг зраджувати дружину. -- (а не зраджувати дружині).
Легковажити що. Пора тобі, Льоню, вже не легковажити навчання. Не можна легковажити хворобу, це приведе до поганих наслідків. Не припустимо легковажити загрози з боку Росії. -- (а не легковажити навчанням чим).
Найближчими днями. -- (а не у найближчі дні). Що буде, побачимо найближчими днями.
Навчатися чого. Хочу навчатися у вас лимарства, пане Чепіжний. Навчатися латинської мови конче потрібно. Навчатися цього ремесла треба пять років. -- (а не навчатися лимарству).
Не даю дозволу. -- Даю дозвіл. Не записуйте слів. -- Записуйте слова. Не збираймо зборів. -- Збираймо збори. Не купив книги. -- Купив книгу. (частка „не” вимагає родового відмінку). -- (а не не даю дозвіл).
Нехтувати що. Кася нехтувала Фількові поради. Я нехтував навчання, нехтував всі свої болячки і страхи. Чому ти нехтуєш мої зауваження? Прошу тебе, не нехтуй докори вчителя. Скільки можна нехтувати мої прохання? -- (а не нехтувала порадами).
Обставати (обстоювати) що. Я обстоюю правильну ортографію і ортоепію. -- (а не ратую за правильну ортоепію).
Опанувати що. Дерикіт тяжко й довго опановував лікарський фах. Опанував ремесло шмукляра за два роки досконало. -- (а не опановував лікарським фахом).
Останнім часом, цими днями. Останнім часом морози дещо ослабли. Цими днями має розквітнути японська вишня. -- (а не на цих днях, в,за останній час).
Повідомив (кого) батька про приїзд. Повідомив директора про ревізора. Чому ти не повідомив товариша про це? -- (а не повідомив батькові).
Повідомляти нас кого. Доконче треба повідомляти мешканців будинку про небезпеку. Повідом селян про завтрашню роботу. -- (а не повідомляти мешканцям).
Постачати кому -- що. – Сьогодні ввечері будемо постачати дітям хліб. Завод постачатиме робітникам деревину. Я постачаю людям цукор. -- (а не постачати дітей хлібом).
Само собою зрозуміле. Це має бути зрозумілим само собою. Це ясно саме собою. -- (а не саме по собі зрозуміле).
Це мені зручно всіма сторонами. -- (а не зручно у всіх відношеннях).
Щороку Десна розливається. -- (а не з кожним роком).
19.
– максимально широко використовуємо забуту лексичну синонімію і синонімію морфолого-граматичних конструкцій, зосібна:
А
(аж ніяк ще). -- Цього ніяким світом не можна допустити. Ні фатальні помилки, ні навіть безумовні злочини ОУН ніяким світом не можуть перекреслити її неоціненну ролю в мобілізації народу на захист і утвердження української ідентичности.
Б
(байдикуєш ще). – Цілими днями ти тільки лежня справляєш.
(байдуже мені ще). -- Та про мене хоч вовк траву їж. Та про мене роби, що хочеш. Невзамітку – байдуже. Лазничку заливає, а тобі це й невзамітку.
(безлюдний острів ще). -- Яхта пристала до необжитого, незаселеного, незамешкалого острова.
(без проводиря ще). – Набе́збаш живуть селяни. Жодне суспільство не може розвиватися на бе́збаш, людям конче потрібен проводир. Вівці йшли додому набе́збаш, бо пастуха ще вранці роздерли вовки.
(без пуття щось робити ще). – Без ладу́. Ти за що не берешся, все в тебе виходить без ладу.
(безупинно співають ще). – Баби в к крик, а хлопці собі знай співають.
(блазнювати, корчити дурня ще). -- Досить тобі, Митьку, тут в клясі фіґлярувати.
(боронувати ще). – Скородити.
(бридка мені ще). -- Мерзи́ть мені ця річ страшенно, пане хорунжий.
(був злий на ще). -- Дід Очепа Лихим духом дихав на московських попів.
(буде по-нашому ще). – Вийде на наше. Якщо дуже захочемо, то хай там як, але вийде на наше.
В
(вагітна ще). -- На днях ходить моя Мелася. Скоро пологи.
(ваша милість ще). – Вашець.
(в горошок ще). -- Матерія в крапочку.
(вдавати, корчити дурня ще). -- Стіни́ти дурня. І коли тобі набридне, Омельку, стіни́ти дурня?!
(вдаватися до лестощів ще). -- І стала Марися до чоловіка ле́стом заходити.
(вдаватися до хитрощів ще). -- Ні, Павлусю, до Аркадія Рафаїловича треба братися на штуки.
(виповнювалося років ще). – Добиралося років. Дідові років до вісімдесяти добиралося. Мені в травні добереться шістдесят.
(вийшовши заміж за когось ще). -- Думала сердешна Ганя бути за Юхимом панею. І як тобі мається за твоїм адвокатом Борисенком?
(виконати волю ще). – Уво́лити волю. Тату, вволь мою волю, купи крисаню з орлім пером.
(виникла думка ще). Мені спала на розум велика ідея. І як тобі така дурня могла спасти на розум?
(винуватив у цьому гріхові ще). -- Поклада́ти на кого щось. Валерян-недоріка покладав на Аґнію великий гріх. За це я й покладаю на тебе весь гріх.
(випив з горла ще). -- Грабар схопив фляшку і випив на́хилки до останньої краплі.
(виставити терези ще). – Ви́тарувати терези. Мушу добре ви́тарувати терези, щоб не було ніякої хиби.
(витиснув з яблука сік ще). – Ви́цюркав з яблука сік. Помаранчевий сік вицю́ркувався важко і довго.
(витяг ногу ще). – Роззувся і вигідно ви́стяг ноги.
(вишукана страва, делікатес ще). -- Такого смаковидла ніхто з вас ніде не куштував.
(виявляти малодушність ще). -- Трусити штаньми.
(відринутий, охабле́ний, знехтуваний усіма ще). -- Погорджений всіма Теофіль сидів під явором у самотині.
(використовується як стіл ще). -- Скриня моя за стіл править. А тепер батьківська хата за дачу нам править.
(вклонився, схилив голову ще). -- Він припав чолом перед могилою.
(вкінці греблі ще). -- По конець чогось. Там, по конець греблі стоять кучеряві верби.
(впадати в гістерику ще). -- Гістерикувати не треба, то марна річ.
(воскресіння ще). – Новонастання (зановобуття) наше вже скоро-скоро прийде.
(вночі ще). -- Куди то ти йдеш проти ночі?
(все зіпсував ще). -- Зробив Гаврило з лемеша́ швайку.
(в такому випадку ще). – При такій годині. Ну, то при такій годині, я залишаю вас у хаті.
(втратив ще). -- Поки дійшов, то чисто всі гроші рішив.
Г
(гак туди треба робити великий ще). – Не йдімо туди, там дуже обхідно.
(гладінь води ще). -- Плесо ставка виблискувало на сонці.
(горохом об стіну ще). – Його лають, а він і гадки не має. Вода стелю заливає, а ти і гадки не маєш.
Ґ
(ґраціозно пройшлася ще). -- Фрейліна фіґуристо пройшлася по залі і зупинилася обіч принцизни Вайшї.
Д
(даремно, казна чого ще). – Таж хіба там шлях, що тебе зга́ку понесло туди?
(джурою був ще). -- У мене він за джуру дванадцять літ пробував. Я в них там за кухаря пробував.
(дивитися скоса ще). – Кривим оком дивитися.
(діє справедливо, несправедливо ще). -- Він з народження ходить правим (лихим) робом.
(доброго ставлення домагатися ще). – Запобіга́ти чиєїсь ласки. І не чекай цього від мене. Не буду я запобігати ласки в попа Дорея.
(до вигину ріки ще). -- До коліна ріки було ще два кілометри.
(до кравецтва не годишся ще). – Кравецтво не до твого хисту.
(для виду, про людське око ще). – А для призору вдай, що збираєшся додому.
(дрантя ще). – Ля́тва. А жупан на Федькові лятва лятвою.
(дрібно посікти ще). -- На мак порубати зрадника! – зикнув обозний Моргун.
(дощ дуже сильний ще). – Дощ ллє як з лу́ба.
(дуже неприємно ще). – Це йому як хріном під ніс.
(думки вирують ще). – Думка думку пошиба́є (поганяє).
Ж
(живи як хочеш ще). – Живи у свою волю.
З
(забиває дух ще). – Хло́пить дух.
(забити кілок ще). – Заситити кілок.
(зазіхає, цілиться на щось ще).—Важить. Він важить на твоє місце.
(зазнаю насолоди від музики ще). -- Чаруватися співом, музикою. Я чаруюся музикою Баха.
(за кого ти? ще). -- Ти з чиєї руки (боку) будеш? З нашої чи з їхньої?
(занімів ще). – Глянув і йому аж річ відтяло.
(запамятається ще). -- Це довго буде вам утя́мки.
(заперечив ще). -- Наві́дворіт сказав.
(запобігав ще). -- Бодьо стелився листом перед директором.
(заслуговує на увагу ще). -- Цей факт вартий уваги.
(засмоктало коло серця ще). -- Пявка на серці.
(заспокоїтися серцем). -- Ні в хаті, ні в саду, а лише тут, на березі Десни міг відпочити серцем сердешний Марко.
(застосувати фізичну силу ще). -- Рад не рад, а таки доведеться дати волю рукам.
(захищай своє ще). -- Інтересу. Пильнуй свого інтересу. Ну, чого ти не пильнуєш свого інтересу.
(здіймати клуби пилюки, куряви ще). – Курбели збивати.
(зверніть увагу ще). – А тепер, прошу вас, дайте позір (тура́йте) на цього румака.
(звихнутість, схибленість ще). – Дури́на. Чи він, бува, трохи не з дури́ною?
(здурів ще). -- Наш піп ума рішився.
(з лишком, з верхом, з гаком ще). – Я за це тобі віддячу сто з оком.
(злодійкуватий ще). -- Хапкий на руку.
(з метою біологічної ізоляції ще). -- Для біологічної ізоляції.
(з метою виявлення жанрових особливостей ще). -- Щоб виявити жанрові особливості цього твору.
(змудріти ще). – Дійти розуму.
(значення ще). – Вага. Це не має жодної для нас ваги.
(знімати з себе відповідальність ще). -- Умивати руки.
(зобовязаний ще). -- Почуватися до обовязку.
(зовсім ще). -- Нема ладу ані раз.
(з чого то почалося ще). -- З чого то зайшлося, що ти його з воза скинув?
И
(искри з очей посипалися ще). – Каганці в очах засвітилися.
І
(іти в обхід, не прямою дорогою ще). – Чого ж ти йшов не прямо, а стільки кру́гу накинув?
К
(кидати лопатою ще). -- Як земля суха, то легко копати. З ями лишень швиг--швиг лопатою.
(кинув щось ще). -- Петруньо вбіг до кляси й швирдиць течку на лаву.
(кинув як попало ще). – Кинув хлящем зошити й вибіг з хати.
(кликати на допомогу, на порятунок ще). – Кричати пробі! Корчмар вибіг на вулицю і став кричати пробі.
(клопоти будуть з кимсь ще). – Оце буде з ним ще рахуба.
(кокетує з ним ще). -- Строїть йому фіґлі-миґлі. Вже два дні жінка строїть йому фіґлі-миґлі, а йому й невтямки.
(коли було тепло ще). -- За тепла ще треба було часник укрити.
(колом, в коло стати ще). – Вояки стали о́чертом і почали радитися, як вчинити з обозним.
Л
(ладувати, вантажити віз з верхом ще). – Наладував віз яблуками з нас́пом.
М
(Марися була зацікавлена в шлюбі ще). -- Ішлося Марисі про шлюб.
(марно й старатися ще). – Шкода й гадки, нічого з того не вийде.
(марно провести день ще). – Прочля́ти день.
(мати справу ще). -- Та навіщо тобі з такими навіженими людьми заходити.
(маючи всі підстави ще). -- Клопотався Ярема цілком підставно.
(можеш не сумніватися ще). -- Я перепливу на той бік Десни, так і знай.
(мучило сумління ще). -- Він день у день угризався совістю через цей свій учинок.
Н
(на виворіт одяг сорочку ще). – Та ж ти сорочку на́руби одяг.
(на всю потужність ще). -- Авто мчалося на повну пару.
(на всяк випадок ще). -- Кілька воскових свічок завжди тримаю в шуфляді про всяк час.
(навчити ще). – Мушу синові дати на́від, як шити кожуха.
(на зло ще). – На збитки. Артюх все робив дідові на збитки.
(на палю садити ще). – На палю вбивати.
(напоумити когось ще). – Настановив сина на добрий розум.
(на захист ще). -- Говоримо на вовка, але і за вовка треба щось сказати.
(напала дрімота ще). -- Мене під вечір вдарило в сон.
(на память ще). -- Ось тобі, Мірцю, перстеник срібний нанезабудь.
(на ребро постав ще). – Постав скриню на́рубень.
(настала ще). -- Залягла страшна тиша в долині.
(наяву побачив ще). -- Не приснилось, а в очевидячки явилось. Я бачив лисицю виразно, очевидячки.
(не виявляв ознак життя ще). – Поручник Федь пів години лежав трупом.
(невідступно за кимось ходити ще). -- Ходити на́висом біля когось.
(не вміє говорити ще). – Та він не може і двох слів стулити українською.
(не годиться ще). Неподо́ба так з батьком чинити.
(не заплутуй, не збивай мене з плигу ще). -- Ага, так я й побіжу по посвідку. Не пускай тумана́, брате.
(не іронізуй над ним ще). -- А ти не підштрикай його словами.
(нема й натяку, зовсім нема ще). -- Нема й знаку́, щоб тут бували мисливці. Тут зайців і на позі́р нема.
(не можу ще). -- Мені несила більше тебе доглядати.
(не можу зрозуміти, не зрозуміло ще). -- Це така хитра річ, що мені не втя́мко.
(не можу полічити, розібратися, дати ради, щось вдіяти ще). – Раху́би не дам з тим усім. Там так багато худоби, птиці, що я раху́би не дам з тим всім.
(ненавидіти стали ще). -- Люди узяли ненависть на старого Тимка.
(необхідно ще). -- Позич макітри, бо аж-аж-аж треба.
(не пю ще). -- Непитущий я, тому не пропонуйте чарки.
(не розмовляв з Петром ще). -- На розмові з Петром я тоді не був. На тій бесіді в помешканні Філька й Адельки я не був.
(не розумів ще). -- Він і сам не брав утя́мки, про що його питають.
(не спати ще). – Оком не стинати. Він цілу ніч і оком не стинав.
(не уявляв собі ще). -- А Микольо і в голову не покладав, чим ця справа може закінчитися.
(нічого не отримав ще). -- Ну що, лизнув шилом патоки в тій Москві?
(норовистий ще). -- Натуристий учень трапився в пятій клясі.
О
(обережно рухатися ще). – А він уночі тихенько з печі та й хаміль, хаміль і щез.
(обійшлася в десять тисяч ще). – Ця хата вийшла мені в десять тисяч. За скільки купив авто? Воно мені вийшло в півтори тисячі.
(обожнював). -- Здувати порохи з кого. Він здував порохи з Галі.
(одночасно ще). -- Треба за одним заходом поробити все. Одним рипом забрав з поля усі буряки.
(один за одним ще). – Ви́тягом їхати (йти). Валка возів, запряжена волами, їхала ви́тягом.
(однакові ще). -- І він, і вона з одного тіста. І він, і вона з одного млина.
(одружитися з тобою ще). -- Хочу тебе за дружину взяти.
(опиратися зі страху ще). – Дудуритися.
(осоромитися ще). – Дійти сорома́. Та я через нього такого дійшов сорома́.
(отакі справи ще). – Отакі гаразди́. Хочеш вір, хочеш ні, але отакі гаразди́ в нашім інституті. Так, не думав і не гадав, що у вашій родині отакі гаразди́.
(очі запали ще). -- Очі йому повтягало. Та ти лишень подивися на нього, шкіра та кості, очі йому повтягало. Стоїть, очі йому повтягало, від вітру хитає.
П
(панівна еліта ще). -- Владуща еліта України не усвідомлює ваги своїх завдань.
(пантелик: з пантелику збити ще). – З плигу збити.
(парне чи непарне число ще). – А ну дивися, що випаде: чіт чи лишка.
(пахнув дуже кущ ясмину ще). -- Розквітлий ясминовий кущ сходив пахощами.
(перебував у стані радісного збудження ще). -- Землі не чув під собою.
(передав у користування ще). – Сповірив на сина маєток брата. Не знаю на кого сповірити своє господарство, коли ляжу до лікарні.
(перевертаючись ще). -- Пішов з кручі кужеле́м. Листок врешті відірвався й млинком пішов за вітром.
(перед очима ще). – Стоїть уві́ччу та моя батьківська хата і не можу її забути.
(перервав його ще). – Неправда, -- перебив йому мову Желехівський.
(переслідувати ще). -- Ходити тінню за кимсь. Цілий день за мною тінню ходили тайняки імператора.
(переспати з нею ще). -- Макар довго вкоськував Мотрю, аж поки не перейшов з нею через ліжко.
(підмовити ще). – Підвести до чого, на що. Це вона, клята баба, нас на цю крадіж підвела.
(підноситися духом ще). -- З того часу Василь став молодіти душею.
(плазувати перед ким ще). -- Досить нам лизати чоботи кацапам.
(поважають усі ще). -- Від малого до великого на повазі його мають.
(подібний на рибу ще). -- Він все одно як риба.
(по-доброму ще). – Іди з хати з добра́ ума́, а то лусну кочергою.
(позбавив ще). -- Адже ти дітей усього майна рішив.
(позбувся ще). -- Шляхтич за гонор вуха рішився.
(поки там щось станеться ще). – Поки там ще до чого дійде́ , ми встигнемо повернутися.
(поки я прийду ще). -- Чекай і день, і два, і три, аж я прийду.
(порівнюючи із звичайним столом ще). -- І стіл їхній був багатший проти звичайного столу. Проти слимака ти лев, а проти лева слимак.
(посісти щось ще). – Допа́сти чогось. Допав коня та й щез (скочив на коня). Він і сам не сподівався, що в Америці допаде таких статків.
(послідовники ще). -- Визнавців теорії націоналізму ставало щораз більше.
(поставилися зневажливо до ще). -- Ходили набундючені по обійстю, узявши сироту за ні за що. Химка свого чоловіка зовсім узяла за ні за що, то й перестала варити.
(поставити заслін ще). -- Перейняти кого (перетяти шлях кому). -- Шахраям до державних установ конечно треба перетяти шлях.
(поставив у рахунок ще). – На карб узяв. Що ж ти мені і побиті горщики на карб узяв?
(почав чи став?). -- Коли почав орати, то у сопілку вже не можна грати (бо це початок дії). Галя стала плакати (бо це дія взагалі).
(пошану має ще). -- Він має в інституті чималий пошанівок.
(преподобний отче). -- Всечесний отче, куди ж, по стількох дорогах сходивши, зараз прямуєш? Чернець підняв ціпок і вказав на небо.
(потрапити в халепу ще). – Утелепкатися. Як же ти утелепкався в це гидотне діло?
(пригнічений ще). -- Придавлено на дусі Філька, бо сердега зовсім спав з лиця.
(прилучити, під`єднати до збирання грибів ще). -- Підпрягати кого до чого. Треба і твоїх тата-маму підпрягти до збирання грибів. Я сам не годен вже, треба ще когось підпрягти до роботи.
(принесло когось, щось ще). – Нагодило. Воно б і доїхав, та нагодило дощ. Треба машину робити зараз, бо ввечері як нагодить віхолу, то не доїду додому.
(припустімо, що… ще). – Даймо на те, що Онисим ще не приїхав. Тоді як бути?
(просто неба ще). – Заночували голотіч.
(прочухана дістанеш ще). – Дивись, не засни, а то як фельдфебель заскочить тебе, то матимешся.
(прямо ввічі скажи ще). – Скажи йому це все прі́тьма, не бійся.
(пси особливим гавкотом повідомили про дичину). – Пси ви́шпували дичину.
Р
(раптом з’явився ще). -- І тут могила трісла і мрець на божий світ сусі́ль!
(ризикувати життям не збираюся ще). -- Я не збираюся підставляти голову заради твоїх спідниць.
(різали слух ще). -- Джерґітливі згуки скрипки рвали Михасеві вуха.
(робити по-своєму ще). – Ти знову усе обернув на свій звичай.
(робити щось, вдаватися до чогось ще). – Чоловік не вірив, що його Феся на це пуститься.
(розкажіть з розумом, докладно ще). – Ла́дом. Та ви ла́дом розкажіть все, як було.
(розкошувати, жити в багатстві ще). – Гараздувати, втішатися всякими гараздами.
(розсипалися вусебіч ще). – У розпорошку пішли. Вийшовши з лісу, стрільці Хріна миттю пішли в розпорошку.
(розстроїлася, розладналася ще). -- Роздримбалася моя скрипка вкрай.
С
(сам жив ще). -- Він жив у селі одним один.
(світ за очі ще). – Піти гала́ світ. І тоді, втративши останні маєтки, він пішов гала́ світ.
(своє відспівали ще). -- Ви спечені, а тому мовчіть.
(слова не дотримав ще). – Чого ж ти відскочив від слова?
(сонце на обрії ще). -- Уже сонце в прузі. Сонце вже стало надвечори́. Сонце вже стояло на вечірньому прузі.
(сперечатися ще). – Не заходи з ним у пере́рік.
(спляча красуня). -- Приспана красуня (сон-красуня) лежала на нефритовому ложі.
(справа тонка ще). -- Справа делікатна.
(справа у тому ще). -- Річ у тому (тім).
(спротивиться і лишиться там ще). -- Де ж я знав, що Льоньо стане дибки і лишиться в лісі.
(став обєктом обговорення, пліток ще). -- Через дурну Пріську крамар у містечку потрапив на язик. Гаврило через необачність сина набрався слави.
(став попом ще). – Вийшов на попа.
(сталося щось межи ними ще). -- Щось явно зайшло межи ними.
(схибив ще). -- Ну, цього разу я дав хука.
(східчастий, ступінчастий ще). – Висмик дороги тут був щаблястий, з букових колод.
Т
(теплилося ще). -- У тілі оленя ще тремтіло життя.
(Тільки би ви хотіли, зроблю все ще). – Аби була ласка, пане, зроблю. Заберу того пса додому, лишень аби ваша ласка.
(того разу ще). – Під цей (той) за́мах. Хоча під той за́мах трьом молодим зайдиголовам і не вдалося викрасти фелюгу, вони не облишили свого химородного заміру. Ніяк не можна було захистити його під той за́мах, тому і так вийшло.
(то з’являючись, то щезаючи ще). – Про́гульком. Його постать в натовпі виднілася прогульком.
(то червоніти, то бліднути ще). – Лицем міни́тися. А він лишень стоїть і лицем міниться.
У
(у будь-якому випадку ще). -- Так чи так у цьому лісі повстанцям не вижити.
(удосвіта ще). – Досвітня година. Досвітньої години ми вийшли з лісу на луг.
(уникати дивитися в очі ще). -- Микуля́ти очима.
(упав ще). -- А він раптом телеп з дуба.
(усе разом ще). – Лу́сом. Скільки за всі квіти лу́сом? Добре, я беру буряки лу́сом.
(усі без винятку ще). -- Кацапи наголо́ брехуни. Там були всі учні наголо́.
(у спілку ще). -- Купімо хату навспі́л.
(у стані страху ще). -- Вже другий день ходжу під обухом.
(утирається в довіру ще). -- Всім було вочевидь, що каштелян всіма способами латається до короля.
Х
Хай, хоч + де (коли, куди, хто, чий, що, як, який) замісць де б не (коли б не) тощо. Хоч де будеш, тебе я знайду навіть на край світа. Міліція хай де шукає , але зерна захованого не знайде. Та Василь хай звідки їде, я все одно його в селі знайду. Хай коли він прийде, я завжди його чекатиму. Цей кіт хай куди залізе, я його дістану. Хай хто співає, але соловя не перевершить. Хай чий буде цей бунчук, я заберу його собі. Хай там він до чого береться, все йому з рук валиться Та хай що він каже, а ви його не слухайте. Хай як цигани просять, ти, Оксанцю, не відчиняй. Хоч до чого він береться, все в нього не так. Хай як директор старається, зі школи мене не виженуть. Минулий час цих зворотів має передаватися теперішнім часом.
(хвацький, задьористий гимназист ще). -- Молодецький гимназист умах видерся на грушку.
(хотіти, захотіти ще). – Набратися охоти.
(хоч-не-хоч ще). -- Рад–не-рад, та мусив іти на роботу.
Ц
(ціну назначити, поставати ще). – Наряди́ти ціну коней. Чому досі не наряди́ли ціну на городину?
(цуґом, слід у слід ще). -- Вояки йшли тихо нога за ногою.
Ч
(через лихих людей ще). За лихими людьми і на вулицю не можу вийти.
(через тиждень ще). -- За тиждень Великдень.
(чи доречно, чи пристойно ще). -- Схаменися, чоловіче, та чи тобі до шмиги сватати сина в облізлому хутрі.
(чіпати ще). – Займати, рухати.
Ш
(швидкий ще). – Шпаркий (рух стрімкий, мороз пробирущий, кінь баский, гарячий).
Щ
(щось не так ще). -- Ге, пане сотнику, тут щось не до шмиги.
Ю
Я
(як вважаєш за потрібне ще). -- Ну, роби, як собі знаєш.
(як він поживає? ще). – Як Лукаш там зараз мається? Не питай. Погано мається. Бідує.
(яким чином ти сюди потрапив? ще). – Яким світом ти сюди потрапив? Поясни, яким світом ти потрапив до королівського саду.
(якщо не виграєш, то що? ще). -- Ануж ти не виграєш, то що?
СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ
https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html
УСІ ТВОРИ
https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_86.html[1] Правописні норми базуються на мовознавчих працях Бориса Грінченка, Григорія Голоскевича, Бориса Антоненка-Давидовича, Святослава Караванського та инших.
