87. ТРІЙКО ЖУРАВЛІВ (Життя вмлівіч)

Ніколи не чув його

так близько, так вира́зно,

десь наче тут

за темним віттям ялини –

цей уривчастий

тужливий крик журавлів:

кру, кру…

Зовсім низенько над землею

трійко їх

полетіли кудись за село

в бік Десни. 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

88. Десь за Десною

https://ua-human.blogspot.com/2023/08/88.html

 

Читати далі...

86. МАЙЖЕ НЕВИДНА (Життя вмлівіч)

Між вязом і акацією,

наче розтята бритвою,

вона майже невидна –

бліда половинка місяця.

Цей липневий ранок у селі

такий незрушно спокійний…

Далеко,

десь ген-ген аж за Десною

нема, нема та й долинають

глухі, як марення, вибухи.

 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

87. Трійко журавлів

https://ua-human.blogspot.com/2023/07/87.html

 

Читати далі...

85. НА ЦІМ ПОЛІ... (Життя вмлівіч)

На цім полі,

порослім буйним ріжнотравям,

пишніли щоліта

рівненькі рядочки картоплі.

Не лишилося й знаку́…

Діда Го́враша

уже два роки,

як нема.

 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

86. Майже невидна

https://ua-human.blogspot.com/2023/07/86.html

 

Читати далі...