Наша мовна
проблема – це не вигадка політиків, як простодушно думає багато хто. Це цілком
реальна і доволі болісна проблема мовної нерівноправности в Україні, себто
несправедливости умов, за яких в нашій державі функціонують українська та
російська мови.
Адже
всяка мова, щоб повнокровно розвиватися, мусить мати належну мовотворчу базу –
достатньо численне середовище мовців, а також якомога розлогішу присутність у
всяких сферах суспільного життя. Тим часом мовотворча база української мови
незрівнянно вужча від російської. Адже українська мова спирається винятково на
громадян-українофонів (переважно сільське населення) і в багатьох
цивілізаційно-важливих сферах присутня або частково, або й взагалі відсутня
(бізнес, промисловість, наука, спорт тощо), тоді як російська мова спирається
не тільки на громадян-русофонів (переважно міське населення) і абсолютно
домінує в більшості цивілізаційно-важливих сферах, а ще й отримує потужну
мовно-інформаційну підтримку з Росії.
Саме ця російська
підтримка і створює в Україні мовну нерівноправність, надаючи російській мові величезні
переваги і роблячи українську мову неконкурентною, що матеріялізується у скороченні
загальної кількости українофонів і звуженні сфер вживання української мови. Таким
чином унаслідок згаданої нерівноправности утискається право
українців-прихильників української мови на її захист і повноцінний розвиток.
Щоб виправити це, конче потрібно створити для обох мов рівні умови, себто
усунути перевагу, яка наявна сьогодні по боці російської. А це означає, що мусимо
або устіль перекрити мовно-інформаційну експансію Росії й тим самим ізолювати
русофонів від їхнього додаткового підпертя поза Україною, або законодавчо
надати українській мові такі преференції, які би нейтралізували цю російську
експансію.
А
як же права українців-русофонів? Чи не ущемлюватимуться їхні права, коли
українській мові буде надано особливі законодавчі переваги? Тут треба знайти
розумний баланс інтересів. Преференції для української мови мають бути
достатньо широкими, щоб забезпечувати у повній мірі її реальний (а не
формально-показовий) розвиток і служити надійним її захистом і разом з тим не
переходити межі, за якими починаються права русофонів на послуговування
російською. Втім, в основі цього балансу має лежати розуміння, що преференції для
української є не утисками російської, а лише досягненням справедливих умов,
завдяки яким одна і друга мови зможуть повноцінно існувати. Адже преференції
для української викликані лише одним – потребою знайти противагу
мовно-інформаційній підтримці, яку мають русофони з боку Росії, і якої не мають
українофони, себто зробити умови для обох мов максимально справедливими,
паритетними.
СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ
https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html 