Про автора

   Яворський Володимир Іванович (Волдмур), народився 26 травня 1953 року у Львові в пологовому будинку на вулиці Лисенка (Курковій). Перші пять років прожив у містечку Пустомити на Львівщині, де його батько отримав посаду головного інженера вапняного заводу. "Глибоченні кар`єри, ваґонетки, миршаві, вкриті білою вапняною поволокою кущики трави і палюче сонце", - ось що найбільше запамяталося йому з того часу.
     У 1958 році разом з батьком-матір`ю переїжджає до Львова (район Левандівка). Тут ходить до школи, 9-10 клас закінчує в СШ №55 (Привокзальна площа). У 1971 році вступає до Львівського державного університету імени Ів.Франка (українська філологія). На другому курсі покидає навчання через нестерпучо задушливу атмосферу університетського життя. В листопаді 1973 року його забирають до армії. Служить у військово-будівельному батальйоні (містечко Жуковскій під Москвою). "Два жахливі роки болю, розпачу і неустанної пекучої туги за свободою",- так характеризує він свою службу у війську.
     До Львова повертається в грудні 1975 року. Працює з перервами на всяких випадкових роботах - обласний архів, продуктова база, склад металів на заводі автонавантажувачів, потім оператором газових котелень. У липні 1991 року помирає від раку його дружина Наталія. "Я не знаю, де вона щезла. Шукаю її всюди: у співі пташок, у шелесті листя, у сонячному промінні, яке искриться на шибах вікон... Але її нема. Ніде. Ні на цвинтарі, ні на світлинах, ні в моїй памяті. Ця загадка мучила мене тоді і не перестає мучити й зараз. Що, відповіди нема, Господи?!"-- пише він у своїх спогадах.
     1992 року переїжджає до Києва. Вдруге одружується (1993). Відновлює навчання в університеті, спочатку у львівському, потім у Київському національному університеті ім.Т.Шевченка, який закінчує у 1998 році за спеціяльністю українська мова й література.  
     Володимир Яворський -- письменник (член Асоціяції українських письменників), публіцист, громадський діяч. У Львові брав участь у русі гіпі (належав до релігійної течії цього руху, Волдмур - це гіпівське псевдо Яворського), за "виклично-зухвалу"  зовнішність навіть був покараний на десять діб арешту (тюрма Бриґідки). Як письменник-початківець входив до літературної групи Григорія Чубая. В кінці вісімдесятих років тісно співпрацював з Вячеславом Чорноволом й иншими дисидентами, будучи активним членом Української гельсінкської спілки, в середовищі якої відстоював радикальні націоналістичні погляди (брошура «Відлуння Великої України»,1992). Видавав ідейно-політичний журнал «Напрям»(1991-92), публікувався в багатьох українських газетах та журналах. 
     У Києві кілька років працював у Міністерстві оборони спеціялістом соціяльно-психологічного управління, вчителював у київських школах, був торговим менеджером у журналі «Політика і культура», потім у видавництві «Абабагаламага». З 2000-го по 2008-й торгував у Києві україномовними книжками, будучи власником двох книгарень (площа Слави, ТЦ"Квадрат" і Контрактова площа, Києво-Могилянська академія).
     Володимир Яворський є автором роману «Радощі та муки Бориса Штоцького» (1987), уривки якого друковано в журналі «Кафедра» (1988) і альманасі «Хіппі у Львові» (2011), повністю роман опубліковано видавництвом "Тріада плюс" (2013), а також епопеї «Напівсонні листи з Діямантової імперії та Королівства Північної Землі», яку розпочав писати ще у Львові 1979 року і над якою продовжує працювати й зараз.
     «Напівсонні листи» з 1997 року нереґулярно друкуються в журналі «Кур’єр Кривбасу»(1997, 1999, 2000, 2001, 2002, 2005, 2007, 2008, 2009,2012, 2013), окремі розділи опубліковано у журналах "Сучасність"(1998, 1999), "Дзвін"(2002), "Березіль"(2001), альманахах "Вітрила"(1989) і "Плерома"(1998), антологіях "Приватна колекція"(2002) та "Книга Лева"(2014). У 2000 р. київське видавництво «Факт» видало перші пятдесят «Напівсонних листів» окремою книжкою. Переклади «Напівсонних листів» (перекладач - відомий польський поет Боґдан Задура) опубліковано в польських журналах «Literatura na swiecie»(1999), "Akcent"(2000), «Kresy»(2001), «Tworczosc»(2005), «Borussia»(2007), "Teka pulavska"(2012), "Metafora"(2013). У 1998 році в книжці Грицько Чубай "Плач Єремії" вміщено спогади В.Яворського про Гр.Чубая. Статті суспільно-політичного та культурологічного характеру Володимира Яворського, окрім газет, оприлюднювали такі часописи як «Ї»(26.2002), «Кур’єр Кривбасу»(192.2005,216-217.2007, 220-221.2008), «Березіль»(5-6.2002), альманах Хіппі у Львові (2011,2.2012). У 2015 році альманах Хіппі у Львові (3.2015) опублікував збірку віршів В.Яворського-Волдмура "У пошуках голосу Бога".  
     У грудні 2008 року Володимир Яворський виїхав з Києва і, усамітнившись у віддаленому від міської марноти та шуму селі на Подесенні (Чернігівська область), продовжує писати свої «Напівсонні листи», "Нотатки мого друга Т.Р.", есеї, думки й инші тексти, а також збавляє час городництвом, квітництвом, риболовлею, а ще тривалими прохідками по безкраїх подеснянських луках, гуляннями серед боліт, озер, блуканнями в соснових лісах і, ясна річ, неодмінним навідуванням живописних берегів дивовожної ріки Десна, яку з повним правом Олександер Довженко колись назвав "зачарованою".
     Найповнішу на сьогодні версію художніх й инших текстів Володимира Яворського-Волдмура  можна знайти за цими покликаннями: 

РАДОЩІ ТА МУКИ БОРИСА ШТОЦЬКОГО 
Роман 
http://ua-human.blogspot.com/2018/11/blog-post.html 
НАПІВСОННІ ЛИСТИ З ДІЯМАНТОВОЇ ІМПЕРІЇ ТА 
КОРОЛІВСТВА ПІВНІЧНОЇ ЗЕМЛІ 
Епопея 
http://ua-human.blogspot.com/2018/11/blog-post_1.html  
ПЕРЕКАЗИ
http://ua-human.blogspot.com/2018/11/blog-post_62.html 
НОТАТКИ МОГО ДРУГА Т. Р. 
http://ua-human.blogspot.com/2018/11/blog-post_92.html 
МОЇ ТІНІ 
http://ua-human.blogspot.com/2018/11/blog-post_13.html 
ЖИТТЯ ВМЛІВІЧ
http://ua-human.blogspot.com/2018/11/blog-post_82.html 
ДУМКИ
СТАТТІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ
Читати далі...