74. ТВОЇ ЖОВТІ КВІТИ (Життя вмлівіч)

                                            Памяті Валі

Невибагливі тривкі

(хай там яка посуха!)

ці високі жовті квіти

не потребують догляду.

Ти ж дбала за них, доглядала…

Може, тому, що відчувала

в задерикуватих вогняних пелюстках

свою су́проть?

Тебе не стало навесні...

Квіти ж ці палахкотять жовтиною.

 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

75. Твої хризантеми

https://ua-human.blogspot.com/2022/10/75.html

 

Читати далі...

73. ТВОЯ БЕРІЗКА (Життя вмлівіч)

                                                Памяті Валі

Нікому голубити пальцями

тоненький білий стовбурець

цієї берізки-каліки.

Адже тебе нема.

 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

74. Твої жовті квіти

https://ua-human.blogspot.com/2022/07/74.html

 

Читати далі...

72. ТВІЙ БАРВІНОК (Життя вмлівіч)

                                       Памяті Валі

Уже три місяці,

як ти пішла, сховалася

за ту непроникну запону.

А твій барвінок під хатою

                                             все такий же зелений.

 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

73. Твоя берізка

https://ua-human.blogspot.com/2022/07/73.html

 

Читати далі...

13. РОЗМОВА З ПОЛЬСЬКИМ ДРУГОМ (Думки)

                                           Богданові Кнопу

        Знаю,

        доля по́ляка нелегка –

        без міри гіркот і скорботи

        у його житті.

       Та українська доля

       трагічніша –

       у безвиході днів і ночей

       нескінченних

       вона як забута мрія,

                                             якої не було.

 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

14. Нема таких слів

https://ua-human.blogspot.com/2022/08/28.html

Читати далі...

71. ТВОЯ ПАПОРОТЬ (Життя вмлівіч)

                                          Памяті Валі

Папороть

(її ти колись тут посадила)

цієї посушливої весни щезла,

не лишилося й знаку́.

Пролилися рясні дощі

в середині літа –

і проросло забуяло

зелене перисте пагіння...

А тебе нема. 

 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

72. Твій барвінок

https://ua-human.blogspot.com/2022/07/72.html

 

Читати далі...

70. ВИСОКО НАД ГОЛОВОЮ (Життя вмлівіч)

Тиша в саду.

Давно вже зійшло сонце.

Павітер ледь колише

зелене листя груші.

Високо над головою

у прозористому,

як сльоза, небі

зависла бліда

майже невидна для ока

                                                   половинка місяця. 

 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

71. Твоя папороть

https://ua-human.blogspot.com/2022/07/71.html

 

Читати далі...

12. УТЕЧА ВІД ВІЙНИ (Думки)

                            Ох ці мандри світами!..

                            Літаки понад хмари,

                            поїзди, авта, платні автостради…

                            Польща, Італія, Апенінські гори…

                            Люди, тисячі облич!..

                            І знову рідне Подесення,

                            надвечірня тиша в саду,

                            сонце крізь віття…

                            Там рух

                            до нових і нових горизонтів,

                            за якими ніщо,

                            тут бе́зрух і спокій,

                            за якими ніщо. 

 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

13. Розмова з польським другом

https://ua-human.blogspot.com/2022/07/27.html

 

Читати далі...