СЛОВНИК (В)

Словник (Б)

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_29.html

В

Вага́дло – маятник. 
Вала́ндання – тиняння, швендяння, хиляння, блукання, волочіння

Валерія́на лікарська – Valeriana officinalis, зело заввишки 30-130 см, росте на вологих луках, травянистих болотах; квітки блідо-рожеві, зібрані у суцвіття. 

Валеріяна цупка - Valeriana rigida, приземна рослина у вигляді великих темнозелених листяних  пучків, усередені яких біліють кружечки з дрібненьких квіточок. Росте на високорівнях Анд.  

Валови́на – найгрубше домоткане полотно.  

Валькува́ти – робити стіни будівель із вальків глини; обмазуючи, накладати на стіни товстий шар глини.

Вальни́ця – підшипник.  

Вальо́р – відтінок тону в межах одного кольору.
Вальто́рня — мідний мундштучний інструмент.

Ва́ник – ґатунок куртки.

Ва́нти – відтяжки, що підтримують з боків щоглу.

Вардхама́н – дуже міцний тютюн, вирощуваний на півдні Діямантової імперії в Партиципії між ріками Мі́ца та Гі́лія. Етимологія слова не ясна.  
Варівки́й – небезпечний, загрозливий.
Васи́лики – Ocimum basilikum, базили́ка, зело з пахучим яйцюватим листям, використовується як прянощі.

Ведмі́дь бурий – Ursus arctos. 
Вепр - Sus scrofa, дик, кабан дикий.п

Верба́ – Salix.

Верблю́д – Camelus.

Верблюжа вовна – вовна верблюда.

Вербозі́лля лучне – Lysimachia nummularia, багаторічне зело заввишки 15-30 см; квітки яскраво-жовті.
Верболіз — Salix caprea, верба козяча, високий і розлогий чагарник сферичної форми, цвіте в квітні.

Вергу́н, вергуни́ – солодке печиво, смажене на олії, смальці;  хру́сти.

Верджине́ля – ріжновид маленького клявеси́на.

Ве́рес звичайний — Calluna vulgaris, вічнозелений розгалужений кущик до 60 см; листки дрібні, квітки дрібні лільово-рожевуваті; утворює иноді суцільні зарості — вересовища; цвіте в травні-червні. 

Вероні́ка – Veronica, багаторічне зело з родини ранникових зі стелюховим стеблом; квітки блідо-лільові.

Верца́дло – дзеркало, лю́стро, люсте́рко, свіча́до, прозира́ло, гляди́ло, трюмо́ (на повен зріст). 

Ви́балушений – з широко розкритими очима,  витріщений, вирячений, банькатий, балухатий, витрішкуватий, вирячкуватий, лупатий, булькатий, вирлоокий, пукатий тощо.

Ви́валашити – скаструвати. 

Ви́верт – (хитрий) ви́крут, на́ворот, викрута́с, хитрощі; фо́ртель, несподіваний вчинок, витівка.; яка-небудь спритна дія, засіб, маневр, ви́пад.  

Ви́вільга – Oriolus galbula, и́волга, ліскоту́ха, фюка́дло, зґо́я.

Ви́гарбатися – вибратися, видобутися.

Ви́дма (на́дма)  – піщані, надуті вітрами горби, дюни.

Ви́дрібцем -- дрібними кроками, дрібочучи. 
Виз – Acipensor shypa, риба з родини осетрових.

Вика́жчик – представник, аґент. 

Ви́кот – ви́кіт, виріз на одязі для шиї, декольте.    

Викукі́блений – аж надто,  понад міру доглянутий, від «куко́бити» - доглядати, дбати. 
Ви́лищений – начищений до вилиску, блиску.

Вилю́жка – хвиляста лінія.

Вино́-- картяна масть, піка.

Виногра́д — Vitis.

Виното́ка – чавильня винограду. 

Ви́нужений – виснажений, знесилений, вимучений, висилений, стомлений, знеможений, за́гнаний, (голодом) захарчований, ви́черпаний, (землю) ви́роблений, знебу́лий,   
Ви́пал – постріл з рушниць, гармат. 
Ви́пинок – висіка́ка, вискочень, вискочка.

Ви́плигом – підстрибуючи.

Ви́полоч – неглибока вимоїна або водорий у ріці, озері тощо. 

Ви́пуцувати – пуцува́ти, чистити.

Ви́ритувати – виґравірувати.  

Ви́рлатий – витрішкуватий, вирячкуватий.  

Виро́бня – фабрика, завод.

Висвища́ка – жартівлива назва батога, пуги.  

Ви́скалок – виступ, виріжок скелі. 

Виска́ча – Lagidium, схожа на кроля травоїдна тваринка завдожки 45 см, живе на гірських скелях, ховаючись по щілинах. 

Високо́рівня – плято.

Ви́ступці -- пати́нки, чо́вганці, домашні легкі панто́флі. 

Вита́лище – місце, місцевість, місцеперебування, о́сідок, район, зона, терен, територія. 

Ви́торопнем дивитися – розгублено, збентежено, оторопіло дивитися. 

Витріща́ка – той, що ловить ґав, роззява, солопі́й, дармови́с, шлапа́к, роззявля́ка, продавець ви́тріщок.  

Вихлюва́тий – хитлявий, нестійкий, змінний. 

Ви́чварки  – ви́гадки, фі́ґлі, шту́ки, фі́ґлі, фо́ртелі, ви́творки, ка́верзи, ви́брики, (не злі) жарти, (забаганки) витребе́нбки, химе́ри, при́мхи.

Ви́шня звичайна — Cerasus vulgaris, невелике листяне дерево, цвіте в травні.  

Вівся́к прямолистий - Festuca orthophylla, сухотривка трава, яка росте купинами до 100 см заввишки.  

Вівся́нка звичайна– emberiza citrinella, завбільшки з горобця, самець має яскраво жовті груди і голову,  самиці і молодь жовтаво-сірі, верх схожий на горобців. Телегіз! Телегіз! Покинь сани, бери віз! — так співає вівсянка.

Віда́й – мабуть, певно.

Відбезпе́чити ко́щок (ку́рок) – зняти з запобіжника.

Відби́ванка – волейбол.

Відгада́йсон – той, що тлумачить сни.

Відка́скуватися – відскіпуватися, намагатися чогось позбутися, уникнути; від слова відка́снутися, порвати з кимсь звязки, відцуратися, відректися, перестати чіплятися, дати спокій, відвязатися, відступитися.

Відпру́жник – буфер, амортизатор.

Ві́друх – мимовільний, спонтанний порух, рефлекс, реакція.

Відрухо́вий – рефлективний, машинальний, несвідомий.

Відскі́пуватися – відмагатися, відмовлятися, відка́скуватися.   

Віку́нья - Vicugna vicugna, вид дикої лами, менша за ґванаку, заввишки 90 см.

Віл – Bos primigenius taurus, вивалашений бик. 

Ві́льха клейка (чорна) — Alnus glutinosa, морозо- і тіньотривке дерево заввишки 20 м. 
Віо́ля - загальна назва струнно-смичкових інструментів. Ще смичковий чотириструнний музичний інструмент, що має лад, октавою вищий від віольончелі та квінтою нижчий від скрипки; альт. Також старовинний смичковий інструмент, що мав звичайно шість струн, натягнених над ґрифом, і стільки ж струн того ж ладу під ґрифом.

Віо́ля-да-ґа́мба — мала басова (тенорова) віоля.

Віру́тний – саме той, належний, справжній, достовірний.

Вісте́рія китайська – Visteria sinensis, гліци́нія, ліяна завдожки до 20 м або високий виткий кущ з повислими гілками. Квітки лільові або рожево-фіолетові, зібрані в щільні повислі китиці. Цвіте в квітні-червні.

Вісяни́ця – букса, втулка.

Вітри́ти – нюхати повітря (про пса).

Віть: віть за віть – міра за міру, рівною мірою, око за око.

Віюе́ля – старовинний іспанський щипковий інструмент, подібний до гітари. 
Вкме́тити – зрозуміти, збагнути, втямити. 

Вмліві́ч – у змиг ока, у кліп ока, у млі ока, на мліг ока.

Вовк - Canis lupus. 
Во́вчур - ві́вчур, ку́ндель, назва породи собак, яких використовують для охорони отари овець, складів і т. ин.

Вогнепи́рх – той, що пирхає вогнем.

Вогне́ць – ґанґрена.

Водоморо́з – Alcedo atthis, рибалочка блакитний, дещо більший за горобця птах з дуже гарним барвистим оперенням; часто сидить над водою нерухомо, вистежуючи дрібну рибку, за якою коли не коли пірнає; в польоті зрідка видає протяжний свист «піік-піік»; гніздиться в берегових урвищах, де риє нірки.  

Возло́бок – схил гори; ще підгірок.

Волі́чка – груба вовняна нитка, зазвичай призначена для ручного плетіння.

Во́локи – мотузки, шворки, якими привязують мо́ршні (мо́рщенці), постоли́ до ноги.

Волоо́чок – Troglodytes troglodytes, волове о́чко, кропи́вник,  найменша з наших пташок; чи не вдвічі менша за горобця; забарвлення брунатне з темними поперечними смугами; має завжди задертий догори короткий хвіст; пісенька коротка, але дзвінка і гарна; пташка осіла, зимує в Україні.

Волохокри́льці – Trichoptera, схожі на міль комахи, личинки яких живуть у стеблах водяних рослин.

Воло́шка – Centaurea, буває рожева, блакитна. Росте на луках. Цвіте продовж червня-вересня.

Воля́н – легка повівна сукня з оборками.

Ворозьки́й кінь – бистрий, гарячий.

Ворони́й – чорна масть коня.

Воро́няче око – Paris guadrifolia, зело-одноягідник, заввишки 15-30 см, має лише одну зеленувато-жовтої барви квітку, плід – синювато-чорна ягода; отруйне. 

Во́рох – купа, кучугу́ра, бу́рта, копиця, навал, ґру́зло, груда, ка́гат (купа городини).

Воскобі́йня -- підприємство, де добувають віск із вощини.

Вощани́й – з воску, колір жовто-сірий, бурштиновий.

Впуст – паз.  

Вспак – навспа́к, назад, наві́дворіт, зу́спіт.

Втнути гоцака́ – пуститися у відчайдушний танок. 
Втришия́ (утришия́) - гнати (вигнати і т. ин.) втришия — грубо проганяти кого-небудь звідкись. 

Ву́дити - обкурювати димом деякі харчові продукти (мясо, рибу і т. ин.), щоб зробити їх придатними для зберігання і надати їм певного специфічного смаку; коптити. 

Вузлува́тий – ґрундзюва́тий,  карлючкуватий, хитромудрий,  мудровано виготовлений, виве́ртистий. 

Ву́зол морськи́й— одна миля за годину (1852 метри за годину).

Вуса́ч му́скусний – Aromia moschata, невеликий подовгастий чорний жук з довгими закрученими в боки вусами.

Ву́тлий -- який не є надійним знаряддям пересування (про човен тощо), неміцний, благенький.

Вухна́ль -- спеціяльний цвях, яким прибивають підкову до кінського копита, а також підвісок до віси.

Вюн – Misgurnus fossilis.

Вю́рок – Fringilla montifringilla, птах з родини горобцевих; загальним виглядом нагадує зяблика, відріжняючись від нього чорним верхом голови і білою смугою в надхвісті.

Вяз — Ulmus, і́лем, ільм, ільма́к, високе листяне дерево; цвіте до появи листків; пучечки квітів рожеві, плоди – крилатки, які достигають у травні.

Вязь – Leuciscus idus, риба з родини коропових, живе в тихих заводях річок, в озерах.

Вя́люш  -- Scolopax rusticola, ва́люш, вальдшнеп, птах з роду куликів завбільшки з галку, тримається у лісах, на вологих ділянках з підліском, у чагарниках, гніздиться на Поліссі, у Карпатах. 

Словник (Г-Ґ-Д) 
https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_15.html