СЛОВНИК (Н-О-П)

Словник (Л-М)

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_93.html

Н
Навба́ч – зовні, на вигляд, на здіб. 
На́весом - аби-як, сяк-так, недбало, на гала́й-бала́й, без належної уваги.
Навза́ході сонця – час, коли заходить сонце.

Навко́пить – рикошетом.

На́дма, ви́дма -- піщані, надуті вітрами горби, дюни.

Надо́шник – Spongia fluviatilis, водяна губка.

Назадгу́зь –задкуючи. 
Назо́ла – який завдає безліч клопотів.
Найтича́нка – ріжновид брички.
Наква́цяти, ква́цяти, ква́цати – розмазувати що-небудь, фарбувати.
Накла́данець – канапка, бутерброд. 

Наковде́рник – два повноціло зшиті простирала на ковдру, коц, перину тощо.

На́ктовз — шафа, де вмонтовано компас.  

Намисли́вість, помисли́вість -- схильність намислювати неіснуючі небезпеки тощо. 

На́нсук – тонка бавовняна тканина на нижню білизну, також  на постіль.  

Напа́сливий – аґресивний, налаззливий, навязливий, надокучливий, набридливий. 

Напе́рсниця  черсиста – Digitalis lanata, багаторічна рослина, цвіте рожевувато-білими квітками у липні-серпні. Отруйна.

Напі́дповні – фаза місяця під час другої чверти.

Наплі́чник – наплічний мішок, рюкзак.

На позі́р – на перший погляд.

Нард — Nardostachys jatamansi, нардоста́хіс ятама́нський, багаторічне зело родини валеріянових з мясистим дуже пахучим кореневищем, з якого виготовляють однойменну ароматну речовину.  

На́ремно - раптово, неочікувано, нагло, несподівано, непередбачено, неспога́дано, ґвалтовно, миттєво, блискавично.

На́ручні – кайданки, наручники.

Нарци́з білий – Narcissus poeticus, нарци́с, багаторічне зело, цвіте білими квітками у квітні-травні.

Наслання́ – те, що роблять злі сили, щоб спокусити, обманути кого-небудь.

Наста́влення – стосунок.

Невзамі́тку – байдуже. «Лазничку заливає, а тобі це й невзамі́тку».

Неде́я – дика, поросла непролазними хащами, иноді ще й скалиста маківка гори.

Нейзильбе́р — стоп міди, нікелю й шпія́льтеру (цинку); метал тривкий до корозії.

Нео́глядки – не озираючись.  

Непови́дний – непоказни́й, жалюгідний, затру́шений,  неприваблевий на вигляд.

Неприти́ка – волоцюга, безхатченко, той, що не має де приткнутися.

Неприторе́нний - який відзначається великою мірою неґативної ознаки; несосвіте́нний, поганий, паскудний, миршавий тощо. 

Неске́йф – невеличкий, завбільшки з котяче вухо гриб, що повертає память; його зеленкувата  шапинка відсвічує химерними лільовими рисочками, які безперервно то зникають, то виникають;  росте у важкодоступних місцях на вершинах Драконових гір. Етимологія слова не ясна.  

Несосвіте́нний, несусві́тній -- дуже сильний своїм виявом і позбавлений усякого глузду.

Неспога́даний – неочікуваний, незбагненний, непояснимий.

Неспога́дано – ні думано ні гадано, зненацька, непередбачувано.

Неспромо́жець – імпотент. 

Нетре́ба – Xanthium, шорстке сірувато-зелене зело; листки великі округло-трикутні з неприємним запахом; стебло сторчове заввишки 20-30 см.

Не́тямки — не розуміючи, «Він дивився на дівчину не́тямки».

Нефри́т – художньо-декоративний камінь; буває зелений, рідше білий, сірий, чорний, медово-жовтий, коричнюватий, червонуватий, часто плямистий; виготовляють намиста, фіґурки тощо.

Неха́р – старий забісований вовк-самітник. 

Нешпе́тність: від нешпе́тний – непере́січний, неордина́рний, незаплямлений, незабруднений, не подібний на инших, чистий, видатний, неаби́який.  

Ни́жник – назва гральної карти, валет.

Низькоді́л — низька місцевість, низина.

Ника́ти -- ходити, рухатися без діла, без мети; тинятися. 
Ни́пати - ходити туди й сюди, вишукуючи що-небудь  

Ніфедипі́н – Nifedipine, сильнодіючі ліки проти високого тиску у формі рідини. 

Носорі́г – Rhinoceros.

Нотшля́нґа — найдовша гармата (13см засяг жерла). 

Нутро́вухо – Аuris interna, внутрішнє вухо.

Ню́та – заклепка.

О

Оба́ва -- побоювання, острах.

Оба́поли – з обох боків, на обидва боки, обі́руч, по обидві руки.

Обарі́нок – бублик. 
Оберта́с – повільний танець на взір вальсу.

Оби́хвіст -- шахрай, ошуканець.

Обкла́д – дифтерія.

О́блавок – борт судна.

О́блаз – урвище гори, скелі.

Обле́пистий – обтислий.  

Обличко́вувати -- покривати поверхню чого-небудь шаром иншого матеріялу для надання йому міцности або для оздоблення, облицьовувати.

Обо́рка – смужка матерії зібрана в складки чи зборки і пришита на оздоблення.  
Обре́зклий – бре́зклий, оду́тлий, набря́клий, хворобливо потовщений, (після сну) оспа́лий.

Обрідкува́тий, о́брідкий – негустий, нечастий, рідкуватий.

Обру́с – стільни́к, скатертина.

Обсидія́н – твердий шклуватий камінь вулканічного походження чорного кольору, який використовується переважно на будівництво.

О́бсіч – раптом.

Обходи́світ -- той, що багато мандрує з певною метою, вояжер.

Обца́с – обча́с, каблу́к, підбо́р.

Обчі́ркач – циркуль.

Обшма́таний – обчухраний. 
Овеско́ва кривулька – зиґзаґувата лінія у вишивці.

Огва́ра – махи́на, щось дуже велике.

Огіро́к посівний – Cucumis sativa, однорічне витке городнє зело; цвіте в травні-липні.

Огіро́чник – Borago, жорстковолосисте зілля із запахом та смаком огірка, вживається як салата.

Оглаше́нний – божевільний, той, що поводиться дивно, безглуздо, алогічно.

О́да — урочистий ліричний вірш. 

Одву́кінь, удву́кінь - поїхав одвукінь (двома кіньми).

Одекольо́нь (чол.р.) – пахуча вода, парфуми, одеколон.

Однострі́й – мундир, військова форма одягу.

Одно́хідь -- біг коня, оленя і т. ин., за якого тварина ступає спершу обома правими ногами, а потім обома лівими.

Одораме́нтум – Odoramentum, духмяна речовина 

Одри́на – одр, місце на спання, спальня, опочивальня, ліжниця.  .

О́дуд – Upupa epops, птах з пір’яним чубчиком-гребенем і барвистим оперенням.

Ожи́на сиза – Rubus caesius, кущ заввишки 50-150 см; цвіте у травні-червні; плоди до 1 см в перетинку тьмяно-чорні із сизою поволокою.

Оза́док -- задня частина туші. 
Оздо́бний - гарний, гожий, красний, зли́чний, ле́пський, милови́дий, вродливий, ла́дний,  дола́дний, утво́рний, хороший, сподо́бний, благолі́пий, фа́йний,  хупа́вий. 
Озеря́вина – висохле озеро.

Озіо́тіс лінія – приносить щастя в маґічних картах. Етимологія слова не ясна.  

Озокери́т -- земляий віск,  належить до групи нафтових бітумів. Має білий, жовтий, бурий, зеленавий колір.

О́ка - Oxalis tuberosa, квасениця бульбоносна (uqa – мовою кечва ), рослина подібна на картоплю,  вирощується в центральній і південній частинах Анд, будьбини можна їсти сирими .

О́каряч – розставивши ноги. 
Окру́шина – крихта, крихтина, криха́, кри́шка, рі́ска, дрі́бка, одроби́на.

Окте́т — ансамбль з восьми музикантів; муз твір.

О́кунь сонячний – Lepomis gibbosus, невелика риба; верх зеленавий, боки з рожевими плямами, черево рожево-жовтувате; забарвлення залежить від водного середовища; у водоймах замулених, укритих густими водоростями він темніший, а де переважає піщане дно – ясніший; живе там, де сповільнена течія, на глибинах 1-2 м; росте дуже повільно, в пятирічному віці його довжина сягає всього 10 см.

О́кунь звичайний – Perca fluviatilis.

Олеа́ндeр звичайний — Nerium oleander, вічнозелений кущ заввишки 2-3 м; стебла й гілки мають ясно-сіру кору, яка містить молочкуватий сік. Листки товсті, шкірясті, видовжені, темно-зелені. Квітки великі, гарні, пахучі, рожеві, жовті, білі, зібрані на кінцях гілок у суцвіття. Цвіте олеа́ндер рясно від червня до вересня. Плід – подвійна довга листівка, що при дозріванні розтріскується, висипаючи багаточисленні насінини. Усі частини олеа́ндра є дуже отруйними. Його запах має паморочливу дію. 

Оле́гниця – плеврит.

О́лень европейський – Cervus elephus. 

Олжа́ – неправда, брехня, обман.

Оли́ва – Olea phillyrea, оливкове дерево, маслина, вічнозелене деревце або деревуватий кущ заввишки до 10 м.

О́ливо – свинець.
Оман високий – Inula helenium, травяниста рослина заввишки 100-200 см з розгалуженим облистненим стеблом, квіти на взір кошиків, великі, жовті. Росте по берегах рік, озер. Цвіте у червні-серпні. 

Ому́дка, о́мудь - кали́тка, частина чоловічого статевого органу, де містяться яєчка(му́да).  

О́ник – нуль, зеро, ніщо.   

О́никс – грубосмугастий декоративний камінь, ріжновид халцедону.

Онкоцефа́л – Oncocephalus, невеликий подовгастий жук темно-помаранчевого кольору з прямими вусами.

Опа́ль – ювелірний камінь на прикраси більшого розміру; буває білий, чорний, блакитний, зелений, помаранчевий. 

Опе́цькуватий - невисокий, але товстий, незграбний на вигляд; (дім) низький, але широкий; приса́дкуватий, призе́мкуватий, приса́дистий.

Опо́листий --  товстий, гладкий, широкий, розлогий.

Опо́листо – товсто, грубим шаром.

Опості́нь – біля стіни, під стіною; біля, коло.

Опу́да – опудало.

Опу́ка – мяч. 

Опу́нція індіянська – Opuntia ficus indica, нопал, індіянська смоківниця,  рослина з родини кактусів, її характерною морфологічною ознакою є членована форма стебла, вкритого колючками, укол яких на відміну від инших кактусів завдає справжніх мук. Квітки дуже гарні, жовті, помаранчеві, червоні, рідше білі, до 7 см в перетинку, зібрані в колосуваті суцвіття. Плоди – кулясті ягоди, иноді видовжені або грушуваті, у багатьох видів їстівні. З нопалу (так, власне, називаються плоди опунції) виготовляють різноманітні напої, зокрема  тунове вино, і різну їжу, наприклад, туновий сир. Походить з Латинської Америки.  Опунція дуже живуча. В сприятливих умовах може поширюватися до загрозливих розмірів, створюючи величезні півтораметрові непролазні зарості, з якими дуже важко боротися. 

Ора́нда – корчма, шинок.

Оре́л степовий – Aquila rapax.

Ореля́на – ана́то, червоно-помаранчева фарба з бі́кси (Bixa orellana), рослини, яка росте в Мексиці.  

Оре́стіяс - Orestias cuvieri, невелика до 25 см завдовжки рибина  з дуже гарним зеленувато-жовтим верхом, водиться в гірських річках та озерах Анд.
Ормя́к – свита на кшталт халата із тонкого сукна.

Осе́л – Asinus gray.

Оси́ка – Populus tremula, трепе́та, дерево заввишки 20-30 м; світлолюбне, листки майже округлі, тремтять при найменшому подуві вітру.  
Ослі́н, ослі́нець - переносна кімнатна лава для сидіння.

Осокі́р – Populus nigra, топо́ля чорна. 
Осору́га – прикрість, неприємність, відраза, огида

Осо́т стелюховий (їстівний) – Cirsium esculentum, зело у формі приземистої розетки з рожевим цвітом у центрі; росте на солончакових ґрунтах. 
Осудо́вище – громадський осуд, ганебна подія, безчестя, знеслава, скандал

О́стень -- риболовецьке знаряддя, схоже на вила, з зазубреними ріжками для утримування настромленої риби.

Остео́ма -- доброякісна пухлина в кістках людей і тварин.

Острогі́н – Artemisia dracunculus, естрагон, тархун, вид полину, багаторічне городнє зело з родини складноцвітих; належить до прянощів. 

Отава́ти – ослабівати, охлявати, затухати, іти на спад.

Отетері́ло -- розгублено, збентежено, перелякано.

Отома́нка – мякий без спинки диван з двома валиками оба́поли і по́душками. 
Офікле́йд – мідний духовий музичний інструмент, що зовні нагадує фаґот. 

Офі́товий – колір зеленавого мармуру.  

Офіци́ни -   житловий будиночок, який стоїть у дворі окремо від головного будинку, відокремлений фліґель.
Охабле́ний – ненависний, клятий, осоружний, остогидлий, немилий, огидний, гидкий.

Охві́та – верхній жіночий одяг.

Охві́тний – приємний, симпатичний, милий.

Оцело́тове манто – етимологія слова не ясна.

Очере́т – Phragmites austalis, троск. 

Очі́пок - старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки (часто з поздовжнім розрізом ззаду), що його зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся.

П 
Павук-блукалець – Phoneutria, банановий павук, відносно невелика, вкрита короткими волосками комаха, яка живе і відкладає яйця на плодах бананового дерева в Бразилії. Цей павук не плете павутини, а просто «блукає», себто лазить по листю і плодах. Його отрута смертельно небезпечна для людини.

Паву́к-хрестови́к – Araneus diadematus. 
Пада́чка – епілепсія.

Па́дина — невелика кругла долина.

Пайди́ти – щастити, талани́ти, бе́рдити, фортунити.

Пайдли́вий – той, якому щастить, таланить; фортунний.

Пала́дій – сріблясто-білий мякий і ковкий метал. Належить до плятинових металів.

Пала́ш – холодна зброя з довгим прямим двосічним клинком.

Па́морозник --Aster perennis, а́йстра багаторічна, травянистий напівкущик заввишки 120-150 см. Квітки маленькі ромашкуваті, зазвичай блакитного або синього кольору, иноді білого. Цвіте з вересня по листопад.

Памфи́ль – картяна гра. Жиро́вий нижник найстарша карта в цій грі.  

Па́нва – велика сковорода, пательня

Панце́рник – панцерована бойова машина.

Папа́я – Carica papaja, ди́нне дерево, листопадне дерево, зовні схоже на пальму з прямим,  мяко здеревянілим стовбуром, на верхівці якого утворюється розетка великих семи- девятилопатевих розсічених листків на довгих бильниках; квітки зібрані в жмуток і мають приємний запах, схожий на конвалію; плоди великі, дуже подібні на дині; у дикому стані папаї не ростуть.

Папу́га –Psittaciformes.

Парава́н – пересувна стояча розкладана фіранка, ширма.

Парапе́т — невелика стіна, що огороджує балькон, ґанок, міст.  

Парасте́фія іскриста -  Parastrephia lucida, кущ до 120 см, листочки короткі вузькі з білими смужками, цвіте жовтими китицями, росте заростями на високорівнях Анд.

Парча́ — важка складноорнаментована тканина, вироблена із шовкових та золотих або срібних ниток.

Пасифльо́ра – Passiflora caerulea, страстоцві́т, кущик з дуже гарними квітками всякої барви, росте в краях з теплим підсонням.

Паслі́н солодко-гіркий – Solanum dulcamara, гли́сник, напівкущ з виткими стелюховими  стеблами;  росте у вологих місцях; квітки маленькі лільові, рідко білі або рожеві; цвіте в травні-серпні; плід –яскраво-червона блискуча звисла ягода; отруйний.

Пастерна́к посівний – Pastinaca sativa, дворічне зело родини зонтичних.  
Патка́нь – Mur decumanus, великий щур.

Паху́ця, пахуча трава звичайна – Anthoxathum odoratum, невисока трава, містить кумарин, що надає рослині дуже приємний запах, особливо в сіні. Росте на сухих луках, а також на полонинах.

Пацьо́рки – намисто.

Пачка́р – контрабандист.

Певни́ти – виконувати, здійснювати.

Пекілоґама́рус – Pekilogammarus, ріжновид океанічних дуже малесеньких (менших ніж півміліметра) рачків.   

Пекс – бобе́р з оранжевим хутром, що живиться лапідо́сами; водиться у верхівях ріки Ґулі в провінції Меморія. Етимологія слова не ясна.

Пелярґо́нія – Pelarqonium, ґера́нь кімнатна, невисокий кущ з почерговими, бильниковими, по ріжному розтятими листками. Квіти дуже гарні, бувають білі, червоні, рожеві, за формою можуть бути прості і стріпчасті, росте в краях з теплим підсонням.

Пентагра́ма – фіґура, що становить собою правильний пятикутник.

Пента́кул – особливий вид коньяку; може бути чорним, блакитним, жовтим. Етимологія слова не ясна.

Пента́рх – намісник імператора в якійсь провінції чи місті Діямантової імперії.

Первоцві́т лікарський  –  Primula officinalis, багаторічне зело́ заввишки 10-30 см;  квітки ясно- жовті або золотисті; цвіте в травні; корені запахом нагадують га́нус і використовуються як прянощі.  
Перга́ч – Nyctalus lasiopterus, вечірниця велетенська, кажан, мечве́док, ґа́цик.

Пере́виця – вудка, риболовна снасть, яка складається з жердини (вудлища), тоненької поворозки (жилки), сиґналізатора (поплавця), урівноважного тягарця (грузила) і сталевого гачка (кандзюбки).

Переле́сник – дух чоловічої стати, який, літаючи до жінок у вигляді вогненного змія, спокушає їх.

Пере́паска – паперова обгортка або відкритий конверт, у яких пересилаються поштою книги, журнали, ділові папери і т. ин; поштове відправлення в такій обгортці, бандероля.

Пе́репел – Conturnix conturnix, навесні і влітку перепели голосно викрикуть «подь-полоть» або тихіше «ха-вав». Звідси і хававкання — назва специфічного тихого крику пе́репела.

Пере́смик, про́смик – найвище місце переходу гори, гірського хребта, перевал. 

Пере́тика – пере́тик, перегорода, перетинок, смуга дерев, чагарнику і т. ин.    

Перехня́блений – перехилений на один бік, перекошений.  

Пе́рець гострий – Capsicum annuum, перець гіркий, однорічне зело заввишки 30-75 см; стебло сторчове, розгалужене; листки цілісні від яйцюватих до лянцетних; плоди – довгасті, загострені на кінці червоні ягоди, які вживають як прянощі; висушений і помелений гострий перець називається па́прикою. 

Пе́рець чорний – Piper nigrum, тропічна ліянувата рослина; листки серцюваті або яйцюваті; квітки невиразні, зібрані в колоски або сережки; плоди – соковиті кулясті кістянки, які спочатку зелені, потім жовтіють і насамкінець стають червоними; зібрані плоди сушать на сонці, від чого вони чорніють і зморщуються, стаючи придатними до вживання. 

Пері́стий – на чорному білі поперечні смуги, неоднорідно забарвлений, смугастий. 

Перка́ль (чол.р.)  — тонка дешева бавовняна тканина, що використовується для парашутів, спецодягу та всяких технічних потреб. 

Перкари́на – Percarina, морський йорж, солоноводна придонна риба з родини окуневих.

Пе́рсик — Persica vulgaris, садове дерево, яке дає великі соковиті плоди.

Пе́сточка – тверде осердя плодів, наприклад сливки.

Пета́к – ґатунок малого сукняного каптана без приталення із сторчовим коміром.

Пе́трів батіг – Cichorium intybus, цикорій дикий, батіжник, пуговник, серпівник, сонцегляд, синявка. Багаторічна травяниста рослина з мясистим корнем і сторчовим розгалуженим стеблом заввишки від 30 до 100 см, квітки дуже виразні, блакитні, цвіте в липні-серпні, росте на узбіччях доріг, полях, луках, на засмічених місцях.

Пирі́й – Elytrigia repens.

Пища́ль (ж.р.) — дуже важка рушниця (10 кг), ґнотова; набивали з цівки.

Пищу́ха звичайна – Сerthia familaris, підкоришник, менша від горобця пташка з сірувато- або рудувато-бурим з білими плямами верхом і блискучо-білим низом. Пересувається по стовбурах дерев. Завжди лазить знизу вгору по спіралі. Оселяється переважно в глицевих або мішаних лісах.

Пі́вники болотяні – Iris pseudacorus, іри́си,  ростуть на травянистих болотах, вологих луках; квітки ясно-жовті з помаранчевою плямою; цвітуть в червні-липні.

Пі́вники карликові – Iris pumila, іри́си низькорослі, ростуть у сухих місцях, степах, на камянистих схилах, пісках і солонцях; квітки червонаві,  синьо-темно-фіолетові, зеленувато-ясно-жовті або й білі; цвітуть у квітні.

Піво́нія травяниста – Paeonia, травянистий пишноквітлий кущ заввишки 60-120 см; забарвлення квітів біле, рожеве, червоне; цвіте з травня до червня.

Півцальо́вий – завтовшки в півцаля. Цаль – дюйм, міра довжини, що дорівнює 2,54 см (1/12 фута).

Підбиття́ – підйом людської стопи від пальців до ґаджа́л (щи́колоток).

Підбі́л – Tussilago farfara, невеличкі ранньовесняні жовті квіти, схожі на кульбаби. 
Пі́двязка – елястична биндочка з застібкою, якою вгорі на стегнах кріпляться панчохи до жіночого корсета.

Підкомо́рій – сановник при королівському дворі.

Підска́рбій – скарбни́к, начальник державного скарбу (скарбниці, казни). 

Підсні́жник – Galanthus nivalis, пишноквітле зело, цвіте в проталинах снігу; квітки білі, звислі.

Підсо́ння – клімат.

Підти́чка – нижня частина жіночої сорочки-підточи́ці, пришита, звичайно в поясі, до верхньої частини.

Підточи́ця – сорочка не з цілого полотна, а з доточеним низом.

Підшта́нці – елемент чоловічої білизни, спідні, труси.  

Підштрика́чка – дошкульний, їдкий, ущіпливий натяк. 

Пізньоцві́т осінній – Colchicum autumnale, бульбоцибулинове зело, росте на вологих луках, а також в Карпатах; цвіте пізно восени. Квіточки з шести довгих розпростертих блідо-фіолетових пелюсток. Листочки довгі лянцетуваті.  Отруйний.

Піко́льо-труба́ – маленький духови́й мідний інструмент (ріжновиди: труба-піко́льо, мала труба, альтова труба, басова труба). 

Піло́н — масивний стовп, що підтримує перекриття або є елементом оформлення порталу, вїзду на міст тощо.

Пі́лочка: ні на пі́лочку – нітрохи, зовсім.

Піля́стра – плоский, схожий на колону виступ. 
Пільни́й (зелений) ко́ник – Tettigonia viridissima.

Піме́нта – Pimenta dioica, перець запашний, вічнозелена деревувата ліяна до 13 м завдовшки з великими яйцюватими листками і дуже пахучою корою, яка щороку відшаровується. Квітки непоказні, білі, зібрані в суцвіття. Плід – кругла червона ягода близько 1 см в перетинку. Щоб у повній мірі зберегти аромат, ягоди зривають зеленими і  висушують їх  на сонці. На смак і запах  піме́нта нагадує суміш чорного перцю, гвозди́ки й цинамо́ну (кори́ці). Походить піме́нта  з Ямайки.

Пірс – випнута причальна споруда, до якої судна можуть швартуватися оба́поли. 

Піска́тник – Dasiatis pastinaca, морський кіт, морська риба з родини скатів, завдожки до одного метра; живе на дні; хвіст у формі батога з гострим шпичаком.

Пічку́р – Gobio gobio, рибка до 20 см завдовжки, тримається мілководдя.

Плаку́н верболистий – Lythrum salicaria, багаторічна жорстковолосиста рослина заввишки до двох метрів; росте біля води; цвіте в червні-вересні.

Пла́хта – ґатунок спідниці у формі двох зшитих до половини картатих полотнин, переважно вовняних.

Плете́ник – крендель. 

Плеца́нка – сорочка без брижів коло коміра.

Плис – груба бавовняна черси́ста тканина, т. зв. бавовняний оксамит.

Плитки́й - мілкий, неглибокий, поверховий.

Плісо́ваний – у формі плісе́ ,  себто дрібних нестрочених складок на тканині жіночого вбрання, добре запрасованих.  «Іридіяда мала на собі ясно-лільову плісо́вану сукню».

Плойча́стий комір — складчастий.

Плосі́нь – рівнина, площина.

Пло́ска – плоска пляшка.

Плоскорі́зьба – барельєф.  

Плуга́нитися - повільно, мляво пересуватися, йти, їхати.

Плю́га – гидка, негарна жінка.

Плющ — Hedera helix, вічнозелена тіневитривала ліяна до 30 м завдовжки. 

Плясте́рок – пля́стер, тонка скибка огірка, моркви, дині, шинки, ковбаси, твердого сиру тощо.

Плята́н — Platanus orientalis, листяне дерево до 50 м заввишки і до 5 м в перетині; живе до 2 тисяч років; його зелено-сіра кора відшаровується клаптями; плоди — горішки;  деревина легка, міцна; з неї виготовляють меблі.

Побі́рчий – збирач податків.

По́ваб – хіть, пристасть, жага.

По́вагом – не квапливо, не поспішаючи, повільно.  
Пова́ла – стеля.

Пови́тиця зміїна – Cuscuta europaea.

Повісня́не полотно – найтонше полотно, клочкове́ – дещо грубше, валови́на – найгрубше.

По́ворозка – мотузок, переважно тонкий.

Поди́ – низькі місця, понизини. 
Подоро́жець – товариш у подорожі, супутник. 
Подоро́жник – Plantago major, ранник, семижильник, травяниста рослина, листки зібрані в розетку, широкояйцюваті, суцвіття – густий циліндричний колос, квітки дуже дрібні блакитнявого кольору, цвіте з травня до осени. З лікувальною метою використовують листки.

Подри́ґус – вихання ногою в поклоні.  

Пое́ма – великий поетичний оповідний твір.  

Пожа́да – бажання, жада́, жадання, охота, хотіння, хітка, прагнення, (невідкличне) кортячка; воля, (любовне) жага,  по́тяг, пристрасть, хіть, лас, заласся; зага́ра.  

Покво́лом - неквапливо, не поспішаючи, без по́спіху, по́вагом, спрокво́ла, пи́няво,  повільно, звільна, поволі, тихо, тихою ходою, пома́лу, лельом-полельом, .

Покі́ст – лак.

Поко́щений – вкритий поко́стом (лаком), оліфою.

Поли́н гіркий – Artemisia absinthium, багаторічне зело із своєрідним гостротерпким запахом.

Поли́чник – ляпас, удар по лиці.

Поли́ччя – портрет.

По́ліг – занизина.  

Полізу́н — дух в образі велетня з рукою в зріст людини. Повзає на колінах.  

Поліле́піс - Polylepis tarapacana, кущуваті дерева з покрученими й розгалуженими стовбурами, які творять густі лісові зарості.

Полк королівський – 5 бриґад (500 солдатів).

Поло́вий – ясно-рудий.

По́лоз – Coluber, неотруйна змія родини вужів завдовжки півтора-два метри.

По́лох – замі́шання, сумя́ття.

Полуни́ця -- Fragaria viridis, травянисті ягоди; плоди рожеві, трохи опушені; ростуть у степах, серед чагарників; культивується в городництві. 

Помара́нча – Citrus chinensis, апельсин, вічнозелене з колючими гілками дерево до 12 метрів заввишки; листки прості, овальні, шкірясті; квітки білі. 

Помідо́р -- Lycopersicon esculetum, однорічний залозистоопушений кущ заввишки 40 -150 см; квітки жовті; цвіте в червні-жовтні.

Помо́рник короткохвостий – Stercorarius parasiticus, птах розміром з ворону; має темне сірувато-буре оперення; залітає дуже далеко в море. 

Понсо́вий – червоногарячий, яскраво-червоний;     

По́нчо – punchu (з мови кечва), вовняна ламяча грубо ткана  плетена накидка індіянців Перу у формі прямокутника з прорізом для голови.

Порта́ль — виділений на фасаді вхід до великого будинку.  

По́ртер – темне міцне пиво.
Порти́ — верхні полотняні штани.

Портки́ – полотняні спідні штани, зазвичай довгі.

Портни́на – груба тканина з льну або коно́пель.  

Портуля́к городній – Portulaca oleracea, однорічне зело; вирощується для приготування салатів; має дуже гарні квіти -- білі, рожеві, червоні, жовті, иноді стріпчасті.

Портяни́ці – штани з грубого білого льняного полотна.

Пору́га -- нестерпне знущання; зле висміювання кого-, чого-небудь; глузливе, зневажливе ставлення до кого-небудь.

Поса́дник міста – мер міста. Кого у Львові вибрали посадником?

Посі́лість – володіння, маєток, помістя.

Поставни́й — ставни́й, видний, стрункий. «Чоловік був поставний, гарний, з чорними вусиками».

Постоли ́– мяке взуття з цілого шматка шкіри без пришивної підошви.

По́ступцем – ступаючи крок за кроком. «Шерега вояків рухалася повільно по́ступцем до редути». 
По́хап – миттєвий по́тяг, спалах жаги до чогось, нестримне покликання. 
Похіпки́й – швидкий, прудкий, хутки́й, скорий, бистрий, бо́рзий (іронічно), беручки́й, жвавий, шпарки́й, шамки́й, квапливий, спішни́й, ха́паний, скорохва́цький. 
По́хіпко – швидко, жваво, метко.

Походе́ньки до чопа́ – ходити до чопа, пиячити.

По́шабень – Ophidion rochei, морська риба з роду окуневих, тіло видовжене, як у вугрів, і вкрите дрібною лускою. Веде придонний спосіб життя, живиться переважно рачками і мякунами.

Пра́ве – сливе, майже.

Пра́ник -- деревяний гладенький валок на вибивання білизни під час прання.

Прасі́л (прасо́л)– дрібний торгівець вяленою рибою та сіллю.

Преци́зний – сто́тний, точний.

Преціо́зи – коштовності, дорогоцінності, клейноди.

Придзиґльо́ванка -- вертка, вертлява жінка чи дівчина.

Призі́р – хвороба, викликана злим поглядом.  «А чи маєте якийсь лік від призо́ру або від уро́ку?»

Прика́дкуватий – низький і грубий, опецькуватий.  

Примерекони́тися – примаритися, привидітися, приснитися, приверзтися, приманя́читися.  

При́путень – Columba palumbus, птах значно більший за голуба; його легко відріжнити від голуба за великими білими плямами на крилах і обабіч шиї. 
Присипа́ник – оладок, присипаний сиром

При́скалка – виступ скелі.

Пристрі́т -- хвороба, викликана зустріччю зі злою людиною.

Приторо́чки – торо́чка, торочки́, суцільний ряд кінців ниток, що вільно звисають із країв тканини; тасьма з таким рядом ниток; бахрома.

Прито́шний - зручний, спосі́бний, підхожий.

При́тьма – при́тьмом, дуже швидко, поспіхом; за короткий відрізок часу; негайно, без затримки; відразу, тієї ж мити. 

Причі́лок – бічна стіна будинку, хати; бічна частина даху. Ще (рідко) край, кінець чого-небудь.

Прожо́г – порив, прагнення.

Про́зір – прогалина, просвіт, щілина.  

Прозо́піс - Prosopis chilensis, бобова рослина, яка дає плоди у вигляді стручків. 

Прол́іска – Scilla bifolia, ранньовесняна квітка; зацвітає наприкінці березня на початку квітня; квітки ясно-блакитні, шестипелюсткові. 

Проми́ркати – ми́ркати, ми́мрити, харама́ркати, слебезува́ти.  

Промітни́й -який веде справи, вдаючись до хитрощів, обману; пронозливий; який відзначається спритністю; заповзятливий.  Швидкий на розум; кмітливий.

Про́нурок чорноволий – Gavia arctica, вид качок з родини гагарових. 

Про́сад – алея.

Про́смик – пере́смик, перевал у горах.

Про́со – Panicum miliaceum.

Прохі́ра -- лукавий, хитрий, підступний чоловік.

Пруг – край чого-небудь, ребро, руб, кло, кант, ґрань.

Пруд -- швидка течія води, ріки.

Пру́тень – чоловічий статевий орган.

Пруто́к – ніжка листка або плода, бильни́к.

Прутува́та верба – Salix viminalis, ріжновид верби, яка зростає на болотах у формі куща.

Прюне́ль – тонка цупка бавовняна або шовкова тканина. Використовують на верх жіночого взуття, оббивки меблів тощо.

Прямови́слий – вертикальний.

Пря́нистий – смугастий.

Пструг— Salmo trutta, струг, форель, прісноводна риба з роду лососевих; підвид ку́мжі; живе в гірських ріках.

Пуга́р – чара, бокал, чаша.

Пу́гач -- Burbo burbo, велика сова з пір’яними вушками на голові і червонястими очима; загальний тон оперення рудувато-бурий з чорними короткими смужками.

Пу́дло, пуде́лко – коробка, футляр; пу́длик, пудельце – маленьке пуде́лко.

Пу́житися – надуватися, напинатися, силкуватися, напомагатися, напружуватися, моцуватися, гріти чуприну, зі шкіри пнутися.

Пу́ма -- Puma concolor, великий хижак з родини котячих, який живе в Північній і Південній Америці від канадського Юкону до південних Анд. Веде самітницький, нічний спосіб життя. Слово «пу́ма» походить з мови кечуа.  Найближчим родичем пу́ми є яґуа́рунді та ґепа́рд.

Пу́ркати – випускати гази з кишківника, пердіти.  

Пусти́зна – незаселені місця. 

Пустогра́шний – пустий, пусто-порожній, беззмістовний, безкорисний.

Пуцува́ти – чистити щіткою, полірувати.

Пшени́ця літня – Triticum aestivum. 

Пятірко – пять.

Словник (Р-С) 
https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_98.html