СЛОВНИК (Г-Ґ-Д)

Словник (В)

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_31.html

Г

Габа́ – турецьке біле вовняне сукно, покривало.

Гава́новий – темно-жовтий.

Га́вбиця — гармата, що стріляє звислим вогнем по наземних цілях.

Гадюка – Vipera, отруйна змія з плескатою головою у вигляді трикутника.

Газа́рд – запал, завзятість, затятість.

Га́йворон – Corvus frugilegus, грак, птах завбільшки з ворону; оперення чорне; дзьоб сіруватий.

Галга́н – гультяй, нероба.

Галео́н -- вітрильне судно.

Галяба́рда – холодна зброя, довгий спис із сокирою, алебарда.  
Галофляви́н – застосовують для фарбування тканин нажовто. 

Галс — снасть, що утримує нижній навітряний кут вітрила; курс вітрильного судна відносно вітру.

Гама́рня — завод з витоплювання металів.

Гамаса́р – жеребець.

Га́мба — сукняний вузол замість ґудзика;

Га́нус звичайний – Anisum hill, аніс, однорічне зело родини зонтичних; використовується як прянощі; виготовляють також дуже пахучу олію. 

Га́пка – петелька для гаплика.

Гапли́к, гапличо́к – спеціяльна застібка на одязі у формі гачків.

Га́рак – рум,  міцний напій із соку, що перебродив, або з патоки тростинного цукру.

Гарасі́вка — вузька червона вовняна стрічка

Гарба́рня — шкіряний завод.

Гарб́уз мускусний  –  Cucurbita moschata, однорічне стелюхове зело з величезними кулястими плодами.

Гардама́н – дуже міцна горілка.

Гарма́тень  — гарматний набій. .

Гарува́ти – важко, без відпочинку працювати.  

Га́спидський – чортівський, чортовий, чортячий, диявольський, дідчий, бісовий, бісівський.

Гатала́ – швидкий біг навско́ки (галоп). Пустив коня гатала. 

Гвоздичне дерево —  Syzygium aromaticum, дерево заввишки до 12 метрів; крону має пірамідальну, яка дає дуже густу тінь; листки темно-зелені, широко-лянцетні, шкірясті, блискучі; цвіте яскраво-червоним суцвіттям у формі напівзонтиків. На прянощі збирають нерозквітлі квіткові пупянки, які спочатку червоні, а висохши, стають темно-брунатними; їхній запах інтенсивний, аромат солодко-пряний, смак пекучий; гвоздичну олію використовують у парфумерії. 

Геба́н – Ebenus, ебе́н, чорне дерево, дуже тверде; росте в тропіках; виготовляють меблі.  

Геліко́н – мідна труба басового реґістру. 
Гепа́рд – Acinonyx jubatus, хижак з родини котячих, поширений у пустелях Африки й Північно-Східної Азії, довжина тіла до 140 см, хвоста – до 75 см, шерсть коротка, жовтувата або рудувата з чорними плямами.

Ге́ресь – релігійне вчення, що заперечує догми панівної церкви.; відступ від  загальноприйнятих поглядів, правил, положень і т. ин.; те, що позбавлене здорового глузду, нісенітниця, бридня, дурниця, сон рябої кобили, казна-що.

Ги́біти -- зазнавати труднощів від нестачі чого-небудь, страждати. 
Гидоми́рний – гидкий, бридкий, відразливий. 
Ги́рявий – з дуже коротко підстриженою або побритою головою. Хто ж тебе, Володзю, так коротюсько підстриг? Будеш тепер ходити гирявий, світити тімям! 

Гібі́скус сірійський – Hibiscus syriacus, -- кущ або невелике деревце з родини мальвових, цвіте з червня по вересень, має дуже гарні, схожі на мальви квіти --  рожево-пурпурові, червоно-лільові і білі з темною плямою всередині, плодоносить в жовтні.

Гіє́на смугаста – Hyaena hyaena.

Гіпоґи́мнія здута – Hypogymnia physodes, ріжновид моху, росте на корі чатинових (глицевих) дерев.

Гірча́вка – наскельна мохувата трава. Етимологія слова не ясна.

Гісо́п лікарський — Hyssopus officinalis, багаторічне пряносмакове зілля родини губоцвітих, із листя якої виготовляють запашну олію.

Гіяци́нт – Hyacintuhus, квітка заввишки 20-40 см; дзвоникувата; духмяна; забарвлення біле, рожеве, фіолетово-чорне, ясно-жовте; цвіте в травні-червні; розвивається з цибулини. 
Гладу́щик – глек з широким горлом, зазвичай на молоко.  

Глейки́й – вязки́й, тягучий, липучий, липкий, гли́зявий, грузький, тванистий, чіпкий, вяжу́чий, держкий, ковкий.

Гле́чики жовті – Nuphar lutea, водяне зело, росте у стоячих водоймах, цвіте у червні-липні.

Гли́вий – сіро-жовтий.

Гли́зявий -- вязкий, липкий.

Глине́ць – алюміній.

Глід — Crataegus ucrainica, великий кущ;  зацвітає в травні-червні; квітки білі, плоди темно-червоні, кулясті; доживає до трьохсот років.

Гма́таний – гнутий (гматки́й – гнучкий).

Гніди́й – темно-коричнева масть коня.

Го́йний -- який загоює пошкодження на тілі, цілющий.

Голкоше́рст канадський -- Erethizon dorsatum,  дикобраз, поркупін, вид гризунів родини голкошерстих. Єдиний вид роду голкошерстів (Erethizon). Це великий гризун з гострими  голками на спині, боках і хвості; голки зазвичай жовтаві, надаючи звіряткові жовтувато-коричневого зовнішнього вигляду. Середні розміри, самці: загальна довжина 808 мм, хвоста — 235 мм, задні ноги — 98 мм; самиці: 737, 230 і 81 мм відповідно. Вага 5—11 кг. Живиться взимку корою,  камбієм і флоемою  цуґи східної (Tsuga canadensis) чи західної (Tsuga heterophylla), клена цукрового (Аcer saccharum) і псевдоцуґи. Голокошерсти часто годуються на одному дереві, в результаті завдаючи йому значних ушкоджень або навіть приводячи до загибели.  Навесні й улітку вони в основному харчуються на землі корінням, пагонами, листям, ягодами, насінням і травами. Веде голкошерст в основному нічний спосіб життя. Типова поведінка оборони є розвертання спиною до хижака і розмахування хвостом, який має високу концентрацію колючок. Один з небагатьох і в той же час основний ворог для нього  — куниця-рибалка (Martes pennanti).

Го́ловень – Leuciscus cephalus, клень, велика прісноводна риба з родини коропових.  

Го́луб сизий – Columba livia.

Гони́ця – хтива, пристрасна жінка; корова під час тічки. 

Горбо́вина — узвишшя.

Горі́х волоський — Juglans regia, світлолюбне, теплолюбне, посухотривке дерево з розлогою кроною заввишки 30-35 м; плоди (великі округлі кістянки) їстівні; з деревини виготовляють меблі, музичні інструменти, з горіхових зернят – високоякісну олію, зелену оболонку плодів використовують для фарбування тканин.

Горіх ліско́вий – плід ліщини.

Го́рлиця кільчаста – Streptopelia turtur.

Горноста́й – Mustela erminea, звірятко з родини куницевих; має цінне хутро; довжина тіла 16-38 см; живиться мишами й иншими невеликими гризунами; живе на галявах лісів, в чагарниках.

Горорізьба́ – скульптурний твір, у якому зображення виступає над площиною тла більше ніж на половину свого обєму, горельєф.

Горо́х – Pisum, є цукровий і лущильний сорти.

Горо́шок духмяний (тонколистий) – Vicia tenuifolia, однорічне витке зело завдовшки 60-150 см. Квітки рожево-фіолетові. Цвіте з червня до вересня.

Горя́нка дворядна – Oreochloa disticha, низька трава, тонкостебла, росте на полонинах. 
Госте́ць – ревматизм суглобів.

Граб — Carpinus betulus, дерево заввишки 7-14 м з ребристим стовбуром і попелястою корою; крона яйцювата або циліндрично-округла.

Грак – Corvus frugilegus, гайворон.

Грань – жар, при́сок. 
Грець – (лат. Insultus; Аpoplexia) інсульт, мозковий (апоплексичний) удар; параліч.

Гриб-дощови́к рапатий – Scleroderma vulgare, псевдодощовик звичайний, отруйний.

Гризь – ломе́ць, ревматизм. 

Гри́мкіт – гримотіння, гуркіт, грюкіт, торохкіт.

Гриф чорний – Aegypius monachuus, птах з розмахом крил до 2,5 м. Оперення темно-буре. Його крик – відразливе хрипке крякання або шипіння.

Грошозаплі́д – той, що складає гроші, дуже ощадливий, раху́бистий. 

Гру́бник – той, хто доглядає за вогнем у грубах, печах тощо.

Груз -- бита цегла, щебінь. 

Гру́ша – Pyrus communis, листяне плодове дерево; цвіте до появи листя. 

Гу́гіт – сту́гін, глухий гуркіт, гул.

Гузни́к – гузникова дірочка, анальний отвір.  

Гуса́р – вояк легкої кінноти.

Гу́ска сіра—Anser anser, гусак (самець), досить великий птах; оперення сірувато-буре, з ясними поперечними смужками на спині й боках; підхвістя і верх хвоста – білі; дзьоб і ноги рожеві; в міґраційних перельотах гуси летять шерегою обо кутом; крик у льоті -- гучне «ґеґелґ».

Гу́та — шклодувний завод.

Гу́тник – той, хто видуває фляшки, й виготовляє зі шкла инший посуд, шклодув. 
Гу́тня – майстерня або фабрика, де видувають вироби зі шкла, шклодувня.

Гу́фниця – гармата середнього калібру, яка може наводитися під кутом, щоб стріляти за мури.

Ґ

Ґабарди́н -- вовняна або бавовняна густа тканина на плащі, костюми, сукні. 
Ґабелко́вий – зі шкіри молодого теляти

Ґабе́ль, ґабе́лок – шкура молодого теляти.  
Ґавзу́н – великий горщик.  
Ґаво́та — старовинний французький танець. 
Ґадже́ло – ріжновид дитячої забавки на кшталт дзи́ґи; фу́ркало, дзиґа. 
Ґа́за – бавовняна  тоненька напівпрозора тканина, вид єдва́бу. 

Ґазе́ла — ліричний вірш з трьох-двадцяти бейтів.   
Ґа́йда – ґо́йдиця, коза, кози́ця, вівчарська сопілка з міхом, волинка. 
Ґа́лиця – Pelias berus,  гадюка чорна, гарч.  

Ґа́лій – сріблясто-білий метал. Застосовується у виробництві легкоплавких стопів.
Ґаліпо́т – смола чатинових (глицевих) дерев, що витікає із щілини кори й застигає на повітрі. Застосовують для виготовлення всяких покостів (лаків). 
Ґалу́н -- позумент, сухозлітка, ліврея, шовкова чи вовняна тасьма з металевим пітканням. 
Ґаля́нт – вид прикраси на одяг; бант, кокарда. 
Ґаля́нці — вузенькі штани. 
Ґалья́рда — жвавий парний танець. 
Ґа́цик - Nyctalus lasiopterus, вечірниця велетенська, перга́ч, кажан, мечве́док.  

Ґвана́ко (від "уванако" мовою кучуа) - Lama guanicoeвана, вид дикої лами, довгошия травоїдна тварина заввишки 130 см. 

Ґваш (ч.рід) – ґуаш, фарба, розтерта на воді з клеєм і домішкою білила, що дає непрозорий шар; картина, образок, малюнок, виконані такою фарбою. Ґе́вал – здоровань, ло́мус, валило, велика незграбна людина.  
Ґепа́рд – Acinonyx brookes. 
Ґера́нь лучна – Geranium pratense, журавець, квітки синьо-фіолетові, пятипелюсткові, цвіте в червні-серпні. Росте в лісах, часто в камянистих місцях. Етерна ґеранієва олія має заспокійливу дію. 
Ґербе́ра --  Gerbera, багаторічна травяниста рослина заввишки 25-30 см родини складноцвітих з прикореневими листками і квітками на взір великої ромашки засягом 12-16 см, які мають усякі відтінки білого, жовтого, кремового, рожевого, червоного забарвлення. Цвіте з ранньої весни до пізньої осени. Дико росте в Африці й Азії. 
Ґерґе́лі – гуси великої породи.

Ґерґоті́ти – говорити невиразно, незрозумілою мовою.

Ґзимс – карниз.

Ґилу́н – чоловік з одним яйцем, одномудий.

Ґипю́р — мереживо з опуклим візерунком.

Ґлей – смола на стовбурах дерев. 

Ґлюч – Neogobius melanostomus, невелика риба, бичок-кругляк.

Ґлядіо́люс – Gladiolus hybridus, квіти заввишки від 30 см до 1 м; є ґлядіолюси ранні, середні і пізні; забарвлення від білого до чорно-червоного, пурпурового й фіолетового; у відкритому ґрунті не зимують.  

Ґлязе́т — парча із золотими або срібними візерунками.

Ґлязо́ваний – поливяний, вкритий поливою, шкли́цею. 

Ґлясе́ -- тонка шовкова лискуча тканина.  

Ґно́ття – дра́нтя, лахмі́ття, шкама́ття, ра́мя, ганчі́р’я, вереття.

Ґобел′ен – килим з витканою картиною, зображенням; декоративна тканина.

Ґондзо́ля – бря́зкітка, дрібничка, цяцька.

Ґо́нта – дранка, покрівельний матеріял у формі деревяних дощечок.

Ґорте́нсія великолиста — Hydrangea macrophylla, пишноквітлі кущі до 1 м заввишки з білими квітками, зібраними у щиткуваті суцвіття; цвіте з липня до початку жовтня.  

Ґо́тур – Tetrao urogallus, глуха́р, (самиця -- ґо́тка), птах розміром як и́ндик; живе у глухих глицевих лісах.

Ґрана́товий – темно-червоний, майже чорний.

Ґрезе́т – шовкова тканина з візерунком.

Ґрейпфру́т — Citrus paradisi, вічнозелене дерево до 15 м заввишки, вкрите колючками; листки великі яйцюваті шкірясті; квітки білі, дуже пахучі. 

Ґренади́р — солдат-метальник ґранат.

Ґриф чорний – Aegypius monachus.

Ґру́зло – груда, клубок, жмут.  

Ґрумича́ма – Eugenia brasiliensis, ріжновид вишні, дерево до восьми метрів, листки великі шкірясті, цвіт білий, плоди темно-червоні, росте в Перу.

Ґрундзюва́тий – карлючкуватий, вузлуватий, мудровано виготовлений.  

Ґрунь — хребет або вершина гори.

Ґуміґу́т – згущений сік деяких тропічних дерев; містить ка́медь, смолу, жовтий піґмент.

Ґура́льня — спиртово-горілчаний завод, винокурня.

Д

Да́ґа – коротка бойова шабля.

Дака́ри – плоди тамариндового дерева; мають вигляд стручків; за смаком кисло-солодкі.

Далекови́д – далекогляд, бінокль, оглядова труба.

Да́фнія звичайна -- Daphnia pulex, завдовжки до 4 см, живе у прісних водоймах, живиться плянктоном.  

Дводучко́вий – з двома заглибинами.

Дейтеро́новий оксилікві́т – особлива хімічна сполука Етимологія слова не ясна.   

Де́йція шорстка — Deutzia scabra, пишноквітлий кущ до двох метрів заввишки з білими або рожевими квітками без запаху; цвіте рясно в травні-червні. 

Декасепте́т – оркестра із сімдесяти музикантів.

Демі́сія – відставка. 
Дендро́біюм – Dendrobium, орхідея, що живе на деревах. Квітки можуть бути зовсім мацюпкі, а можуть сягати й півтора метра. 
Денці́вка – музичний інструмент на кшталт сопілки.

Дереві́й – Achillea millefolium.

Деревни́к  – Lonicera, жимолость, витка багаторічна рослина з дуже пахучими великими рожевими квіточками. 

Дереза́ --Lycium barbarum, пові́й, кущ до трьох метрів заввишки; листя лянцетуваті, гілки колючі, квітки лільові; цвіте з червня до вересня; дає червоні, овальної форми ягідки, отруйні.

Дере́н – Cornus, кизил, кущ або деревце до 5 м. Квітки золотисто-жовті. Цвіте в березні-квітні. Плоди – темночервоні овальні кістянки. Достигають у серпні-вересні. 

Де́реш,  дерешо́вий -- чалий, сірувато-коричневий кінь.

Держиде́рево  – Paliurus spina-christi, дуже колючий і гіллястий чагарник із зиґзаґуватими тонкими гілками; листки яйцюваті завбільшки 2-4 см; квітки маленькі,  зеленаво-жовті, 3-4 мм в перетинку, зібрані в зонтикуваті щитки; росте на сухих камянистих схилах; переважно в Кримі.

Дери́хвіст луговий – Glareola pratincola, завбільшки з дрозда птах, верх тіла і груди димчасто-бурі, черево, підхвістя й надхвістя білі. В польоті добре помітно иржасто-руде забарвлення пахвових пер на споді крила, від очей через груди тягнеться вузька чорна смужка. Видає різкий скрипучий крик – «кіррйяаа, кіррйяаа». Живе колоніями на морському узбережжі і на берегах великих рік, переважно у гирлах.  

Дері́зність -   задерикува́тість, зади́рливість, зачі́пливість, заво́їстість, заго́нистість, войовничість, зухвалість.

Децемвіра́т --  від латинського decem, десять.

Джем --  густе варення із садовини або ягід, що має вигляд желе.

Дже́нджик — пишно одягнений, пустий, легковажний чоловік. 
Дже́рґіт -  цвірінькіт, цвіркіт, щебіт, сюркіт (про птахів і комах), ще незрозуміла мова, звуки.                      

Джізе́йс -- Іязе́с, Великий Учитель, його одкровення і перекази про його життя стали основою ба́йбули (бі́були), святого письма,  у якому викладено головні засади релігії Діямантової імперії. Етимологія слова не ясна. 

Джі́нджер трупний – ріжновид червяків. Етимологія слова не ясна.   

Джміль – Bombus. 

Джу́ра - в Україні в 16-18 ст. – зброєносець у козацької старшини.

Дзві́нка – картяна масть, бубна.

Дзвоно́ва мідь – брондза, спиж.

Дзиґарі́ – великий годинник на вежі.

Дзи́ґлик – обертальний стілець з однією ґвинтуватою ніжкою. 

Дзиґо́рити – патякати, базікати, говорити пусте.  

Дзу́міт – звук, який видає струна, камертон, тонка металева пластина тощо; бриніння, дзижчання.

Дзябкани́́стий – пістря́вий, строкатий, кра́сий, тарка́тий, рябий, зозулястий.

Диві́зія  королівська – 4 полки (2000 солдатів).

Ди́кта, дикт – деревний матеріал, склеєний з декількох тонких пластинок дерева, фанера.

Диліжа́нс – критий екіпаж на перевезення баґажу, пошти, людей.

Ди́ма -- каніфа́с, легка прозориста бавовняна тканина з рельєфним малюнком.

Ди́нда – гоно́к, рухома деталь кривошипних і деяких инших механізмів, шатун (рос.).

Ди́ня посівна – Melo sativus, однорічне стелюхове зело родини гарбузових.

Диори́т – твердий, подібний на ґраніт камінь.

Ди́хавиця -- яду́ха, задишка.

Ді́дич – великий землевласник, земельний маґнат, багатий поміщик.  

Дійма́ти – дошкуля́ти, дозоля́ти, допіка́ти, виводити з терпіння (рівноваги), дотина́ти, зачіпати за болюче місце, допікати до живого (живих печіно́к), колоти ножем у серце, пекти до живого серця, пробирати (проймати) до кісток, дова́дити.

Ділни́к – той, що зайнятий якимсь ділом; бізнесмен.

Діяде́ма -- жіноча дорогоцінна прикраса на кшталт невеликої відкритої корони. 
Для̇тися - залишатися десь довше, ніж передбачалося; затримуватися, баритися.

Додільни́ця – довга жіноча сорочка з цілого полотна.

До́йда – людина, добре обізнана в чому-небудь.

Доконе́чний -- обовязковий, неодмінний; неминучий.; остаточний.

Доконе́чність – обовязковість, неодмінність; неминучість; остаточність.

Дола́дний – гарний, гожий, який справляє приємне враження, відповідає певним вимогам.

Доломі́т – попелясто-синюватий, білий, жовтуватий камінь на будівництво.

Доміци́льовий кришталь – етимологія слова не ясна. 
Доморя́дця – домоуправитель.

Дорме́з — дорожня карета зі спальними місцями. 

Дорст –  невеликий пістолет з масивною нікельованою люфою. Етимологія слова не ясна.  

Доско́цько -- спритно, вправно, удатно.

Достеме́нний, стеме́нний -- справжній, дійсний; надзвичайно схожий, стотно такий.

Досто́тний – достовірний, точний, прецизний.

Досто́тніше – правильніше, більш слушно, достовірніше, точніше.

Досу́гий – дуже старий.

Дра́глий – привялий, плюсклий.

Драголю́б -- Mentha arvensis, мята польова.

Драґу́н – вояк кавалерії, призначеної як для кінного, так для і пішого бою.  

Дразли́вий – дратівливий, нервовий, подразливий, дрокови́стий.

Дра́нка – покрівельна дощечка, ґонта.

Драп — важка подвійна цупка вовняна тканина суконного прядіння. 

Дредно́вт -- великий важкий панцерований корабель з далекобійною артилерією.

Дрібе́ць – петит, дрібний друкарський шрифт, розмір якого дорівнює 8 пунктам; застосовується для складання суцільного тексту довідників, словників, журналів, а в инших виданнях – приміток, винесень і т. ин.

Дрізд – Turdus.

Дрік красильний  — Genistra tinctoria,  кущ заввишки 40-80 см з родини бобових; цвіте в червні-липні рясними жовтими квітками; плоди має у формі стручків; виготовляють жовту фарбу.

Дрімлю́га – Caprimulgus europaeus, менший за голуба, присмерковий і нічний комахоїдний птах темно-сірого забарвлення з ще темнішими смугами на грудях і коротким дзьобом; оселяється в старих лісах біля порубів або на узліссях, рідше в парках або садах; удень сидить на землі або повздовж гілки.

Дро́хва – Otis tarda, великий птах, більший за и́ндика; голова й шия сірі, спина руда з чорними смугами (струменяста), черево білувате; злітає важко, з розбігу; мовчазний; самець коли-неколи видає короткий гортанний крик, а самка скликає пташенят коротким повторюваним звуком «тук»; трапляється у степах і напівпустелях.

Дружба́рт – картяна гра.

Дру́зок – зламок вибухлої бомби, осколок.

Дря́глий – зістарений, зношений, порохнявий, трухлий, зрешетілий.

Дуб звичайний— Ouercus robur, велике листяне дерево; цвіте в квітні-травні після  розпускання листочків.

Ду́бас – великий мисливський ніж, .

Дублени́стий – червоно-жовтавий.

Ду́диця – пшенична чи житня солома для плетіння капелюхів. 

Ду́ка – багатій.

Дуле́вина –міцно загартована криця.

Дуні́т – маґматична рудня порода чорного, зеленого кольору; дуже вогнетривка.

Духмя́нощі – речовини, які при спалюванні виділяють пахучий дим.

Ду́чка – отвір, ямка у чому-небудь, лунка.
Ду́шком – за одним заходом, одним рипом.

Дя́тел – Dendrocopos major.

Словник (Е-Є-Ж-З-И-І-Ї-Й) 
https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_94.html