Б
Баба́к – Marmota bobak.
Бабе́ф – суперпотужна вибухова речовина. Етимологія слова не ясна.
Ба́бка красуня-діва – Calopteryx virgo, комаха-хижак, живиться дрібними комахами; довжина тіла 5 см, розмах крил 7 см.
Багни́ця – Salix caprea, козяча верба, кущ або дерево заввишки 8 м, листочки яйцюваті, великі, гарні, бруньки червонаво-бурі, росте в заплавах річок, на болотах.
Багреце́вий – темно-червоний, багряний.
Багре́ць – багряний, темно-червоний колір.
Багря́нець – густо-червоний, пурпуровий колір, шарла́т, а також фарба такого кольору.
Багря́нник – Cercidiphyllum japonicum, це́рцис, великий кущ або дерево до 30 м із широкопірамідальною кроною; листки круглі, ниркуваті, дуже гарного рожевого кольору; квітки на взір рожевих або пурпурово-фіолетових китиць; плоди у формі стручків з бобами; відносно холодотривке.
База́льт – гірська порода дуже твердого каменю всяких кольорів на будівництво.
Базили́ка справжня – Ocimum basilikum, васи́лики, васильки, базилік, зело з пахучим яйцюватим листям, використовується як прянощі.
Базу́ка – легка безвідкатна гармата.
Байбари́с – Berberis vulgaris, барбарис, кисло́тка, розгалужений, до 3-х м заввишки кущ з колючками та листочками багрянистого кольору; цвіте у травні-червні дрібними жовтими квіточками, плодоносить червоними ягідками, які достигають у вересні-жовтні.
Ба́йбула – святе письмо в Діямантовій імперії, книга з одкровеннями великого вчителя Джізе́йса (Іязе́са) і переказами про його життя. Етимологія слова не ясна.
Бак – носова частина верхньої палуби корабля.
Бака́й – ковби́р, глибока яма у річці, озері, болоті.
Бака́н – баканова фарба, ріжновид яскраво-червоної фарби; також покіст усяких кольорів.
Бакга́зія – бавовняна тканина, ситець.
Баклажа́н – Solanum melongena, однорічне зело заввишки 30-60 см; квітки поодинокі, фіолетові, з жовтими смугами; плоди великі, темно-фіолетові; цвіте в червні-серпні.
Бакла́н чубатий – Phalacrocorax aristotelis, трохи менший за гуску птах з темним, майже чорним оперенням, який на спині та крилах має гарний зеленавий полиск.
Бакшта́ґ – снасті, що підтримують збоку і ззаду щогли корабля.
Балабо́н – бря́зкітка, бутлява кулька, зазвичай спижова, з металевими одробинами всередині. При рухові видає глухуватий брязкіт. «У нашої попаді балабони на заді, не багато, тільки пять, куди йде, там брязчать».
Бала́бух – невелика кругла булочка, ґуля. В переносному значенні коняче лайно.
Ба́лія – широка і низька посудина на прання білизни, а також на купання.
Балхва́ – кольорова смужка в полотні.
Балца́нка – банька з бляхи, бляшанка.
Баля́да – ліро-епічна поезія фантастичного, історико-героїчного або соціяльно-побутового ґатунку.
Бандоле́т – маленький мушкет.
Бара́н – Ovis linne, вівця (самець).
Баранці́ – невеликі хвильки, бри́жі.
Барбари́с – Berberis vulgaris, байбарис, кислотка розгалужений, до 3-х м заввишки кущ з колючками та листочками багрянистого кольору; цвіте у травні-червні дрібними жовтими квіточками, плодоносить червоними ягідками, які достигають у вересні-жовтні.
Барві́нок малий – Vinca minor, стелюхове зело; цвіте в травні, а подекуди й у червні; отруйне.
Ба́рка – плоскодонне річкове безпалубне судно на вантажі.
Баркаро́ля – вокальний або інструментальний твір ліричного характеру.
Барка́с – великий багатовесловий човен.
Баркенти́на – морське вантажне судно з трьома і більше щоглами.
Ба́рма – лібе́рія, ліврея, форма одягу, звичайно обшитого ґалунами, для швейцарів, лакеїв, слуг, особистих охоронців і т. ин.
Барня́стий — буро-брунатний, червоняво-каштановий, брондзовий, ясно-коричневий.
Барша́н — оксамит, важкашовкова тканина з густою короткою черсою.
Басама́ни — темні смужки на тканині, полотні, а також на тілі від удару.
Басетго́рн — альтовий ріжновид клярнета.
Ба́сма — чорна фарба.
Басо́ля – віольончеля, остання за розміром віоля перед контрабасом.
Бата́т – Ipomoea batatas, солодка картопля, багаторічне зело, схоже на картоплю родини березкових.
Батері́я – артилерійський підрозділ, гавбичний, зенітний тощо.
Бати́ст – дуже тонка бавовняна тканина на білизну, легеньке плаття.
Бахма́тий – мішкуватий.
Бацька́р — той, що бабрається в бруді; від слова ба́цькатися, бруднитися чимось.
Бга́нка – складка, зморшка.
Бджола́ – Apis mellifera.
Беґо́нія – Begonia, тропічний багатостебловий пишноквітлий кущ заввишки до 35 см; цвіте з кінця травня до заморозків яскравими стріпчастими (білими, червоними або рожевими) квітками, які рясно вкривають усю рослину.
Бе́збач – бе́збаш, без мети, врозбрід, наосліп, не дивлячись.
Безже́нець – який не має жінки.
Безкебе́тний – невмілий, нездатний, неспроможний.
Безли́чний – безсоро́мний, безсти́дний, страмню́чий, неподо́бний, соромі́тний, вульґарний, зухвалий, нахабний, безе́цний, безпардо́нний.
Безраху́бно – нерозважливо, необмірковано.
Безшеле́т – ріжновид губчастого гриба. Етимологія слова не ясна.
Безшпе́тний – без ґанджу, незаплямлений, незабруднений, не подібний на инших, чистий, безпорочний, той, якому не можна дорікнути.
Бейт – двовірш з певною закінченою думкою.
Бека́с – Gallinago gallinago, ріжновид кулика, птах трохи більший за шпака; має довгий дзьоб і відносно короткі ноги.
Беке́ша – чоловічий верхній теплий одяг, підбитий хутром, з брижами у стані.
Беладо́на звичайна – Atropa belladonna, німи́ця чорна, зело з грубим, сторчовим, угорі розгалуженим стеблом заввишки 1-1,5 м; отруйне, має властивість розширювати зіниці.
Бельведе́ри – лицарі, засновники Північно-Земельного королівства. Етимологія слова не ясна.
Бе́рдити – щастити, пайди́ти, таланити, фортунити.
Бере́за бородавчаста (плакуча) – Betula pendula, дерево до 20 м заввишки, гілки обвислі.
Бере́ка – Pyrus torminalis, сорт грушок.
Бери́ловий — золотисто-жовтий, жовтувато-зелений.
Берли́н – ріжновид карети, переважно для далекої подорожи.
Бе́рло - палиця, оздоблена коштовним камінням і різьбою; символ, знак влади; скіпетр, булава.
Берґамо́та – Citrus bergamia, берґамотна етерна олія; невелике цитрусове етероносне дерево, з листя, квіток, пагінців і плодової шкірки якого добувають цінну для парфумерної та кондитерської промисловости етерну ароматичну олію.
Бе́скет – скеля, стрімчак.
Бздила́ – Blaps fabricius, жук-смердюх.
Бзди́ни – відхідні гази із гузникової дірочки.
Бзик - навязлива ідея, ідея-фікс.
Било́ – стебло, стовбурець травянистої рослини.
Би́лля – стебла трав, збірна множина від «билина».
Бильни́к – стебло листка або плода, черешок.
Би́ндочка – стрічка.
Бирка́стий – кучеряве волосся у завитках, закрутках, як у вівці. «Це був гарний хлопець з чорним биркастим волоссям».
Бирючи́на блискуча – Ligustrum lucidum, вічно-зелений кущ до пяти метрів заввишки; цвіте в червні-липні дрібненькими білими пахучими квіточками; дає фіолетово-чорні отруйні ягідки.
Бирючи́на звичайна – Ligustrum vulgare, листопадний кущ до семи метрів заввишки з лянцетними листочками; цвіте дрібненькими білими або кремовими духмяними квіточками у формі сторчових пірамідальних мітлиць; плоди – чорні лискучі ягідки; у теплі зими листя може не опадати; росте на Закарпатті і в Криму.
Бичо́к – Gobius niger, невеличка морська рибка, тримається при березі.
Бия́к – бивень.
Біб – Faba mill, однорічне холодотривке зело, квітки білі.
Бі́бліс гігантський – Byblis gigantea, зело заввишки до півметра з невеликими блакитно-фіолетовими пятипелюстковими квіточками й липкими волосками на листках та стеблах; поїдає комах, що сідають на нього; росте на вологих місцях, болотах, по берегах річок на заході Австралії.
Бі́була – святе письмо в Королівстві Північної Землі; книга з одкровеннями Великокого Учителя Іязеса (Джізейса) і переказами про його життя. Етимологія слова не ясна.
Бібу́ла – грубий пористий промокальний папір.
Біда́рка – простий на одного коня двоколісний візок переважно з одним сидінням; бі́дка, двоко́лка, тарада́йка, чортопха́йка.
Бі́кса – Bixa orellana, вічнозелене деревце або кущ, цвіте пахучими рожевими або білими квітками засягом 3-7 см, дає червонявий сік, росте дико й культивується в Мексиці. З бікси виготовляють червоно-помаранчеву фарбу ана́то (инша назва ореля́на).
Бі́лка – Sciurus vulgaris, вивірка звичайна.
Білоо́к – Abramis sapa, річкова риба, підвид ляща.
Біло́тка – Leontopodium alpinum, шовкова коси́ця, едельвейс; біла, густо-черсиста, схожа на зірку квітка, що росте високо в горах, переважно на скелястих вапнякових схилах.
Блава́т – блакитна шовкова тканина.
Благува́тий – дурнуватий, недоумкуватий.
Бла́нжевий – кремово-білий.
Бланфі́кс – біла мінеральна фарба із сірчано-кислого барію.
Бли́зна – шрам, рубець.
Бліх – білильня полотна.
Бод’я́н – Illicium verum (Anisumstellatum) ганусове дерево, ганус зірчастий, невисоке тропічне вічнозелене дерево, квітки від блідо-жовтих до зеленавих, плоди на взір сухих зірочок.
Блощи́ця – Cimex lectuarius.
Бобе́р – Castor fiber.
Бо́втиця – підвіска, звисла прикраса на мочках вух.
Божни́ця – храм, церква, каплиця, місце на молитву.
Бокопла́ви – Amphipoda, вид водяних комах.
Болиголо́в плямистий – Conium maculatum, цвіте білими зонтиками в травні-вересні. Має характерний запах мишачої сечі. Отруйний.
Бомба́рда – мозді́р, великокаліберна гармата з коротким широким жерлом, щоб розбивати мури.
Бориві́тер звичайний – Cerchneis tinnunculus, невеликий сокіл завбільшки з голуба.
Боро́ло – ущелина в скелі.
Борсу́к – Meles.
Босве́лія – Boswellia serrata, ладанове дерево, не дуже високе розлоге листяне дерево, з якого збирають ароматичну смолу – ладан. Використовують звичайно для куріння під час реліґійних обрядів.
Бот – невелике вітрильно-моторне судно.
Бочі́вка – невелика бочка, діжка на воду, вино тощо з чіпком.
Брабансо́н – порода коней-ваговозів.
Бра́жник мертва голова – Acherontia atropos, вид метелика з відносно вузькими крилами і переважно жовтаво-рожево-чорним орнаментом.
Бразилі́н – червона фарба, яка виготовляється з деревини фернамбуку (Сaesalpinia).
Бразолі́йний – темно-синій, сандаловий колір.
Бранду́шка – Bulbocodium versicolor, бузково-рожева квітка заввишки 6-8 см, яка зацвітає відразу, як розтане сніг.
Брандзоле́та – оздоба з коштовностей, яку носять на запясті руки, браслет.
Бра́тки – Viola hybrida, цвітуть продовж квітня-жовтня.
Брете́льки – стрічки на плечах, на яких тримається жіноча нижня сорочка, станик.
Бриґ – тридцятиметрове двощоглове військове (16 – 28 гармат) та торговельне вітрильне судно з прямими вітрилами на обох щоглах.
Бриґа́да королівська – 5 атедро́нів (100 солдатів).
Бри́жки – зморшки, складки.
Бризя́стий – чорний з білими смугами.
Брилянти́н – косметичний засіб для волосся, бріолін.
Бриндзя́ник – пляцок (пиріг) з бриндзею.
Бринча́к – бря́зкітка, яка при рухові видає бринчливий звук.
Брова́лія – Browallia, цвіте синіми квітами (пятипелюстковими) продовж року.
Брова́рня – пивоварний завод, пивоварня.
Броко́ля – спаржева капуста, підвид цвітної капусти.
Бру́ква – Brassica napus, кочере́ґа, дворічне зело родини хрестоцвітих з грубим коренеплодом і сизими листками.
Брунфе́льсія – Brunfelsia, вічнозелений чагарник, квітки на пять пелюсток, темно-сині, великі. Цвіте в січні-травні.
Бруси́т – білий, зеленавий, прозорий камінь, мінерал підкляси гідроокиснів.
Бру́сла – довга кофта без рукавів.
Брусли́на – Euonymus europea, берескле́т, кущ або дерево до 8 м. Квітки жовтувато-зелені, дрібні. Цвіте в травні, плід – рожева коробочка, достигає у вересні-жовтні.
Брусни́ця – Rhodococcum vitis-idaea, травянистий кущик зі шкірястим листям, яке взимі залишається зеленим; цвіте рожевувато-білими квіточками; ягоди має червоні.
Брязку́лька – балабо́н коло кінських вух.
Бубле́йник – той, що пече й торгує бубликами.
Бу́блиця – Leuciscus rutilis, невелика риба з родини коропових, ріжновид яльців.
Бу́бон – малий барабан; ще деревяний обруч з мембраною із шкіри (з умонтованими в нього брязкальцями або без них).
Бубоне́ць – бря́зкітка, бутлява кулька, зазвичай спижова, з металевими одробинами всередині. При рухові видає дзвінкий брязкіт, подібний на звуки дзвоників.
Бува́рдія – Bouvardia, трубчасті, на чотири пелюстки, білі, з ледь блакитним відтінком квіти. Цвіте з липня до зими.
Буґенві́лія – Bougainvillae, цвіте ясно-лільовими квітами, яких дуже багато. Цвіте з травня до вересня.
Буда́ра – фурґон, критий повіз.
Бужде́ревен – Tamarix ramosissima, тамарикс, галузистий, кущ до 6 м, що росте в пісках, по берегах рік в тугайних лісах, на помірно засолених ґрунтах, здіймається в гори на висоту до 2500 м. Зимо- і посухотривкий. Цвіте дуже дрібним рожевим або білим цвітом.
Буз – Syringa, бузок, боз.
Бузина́ чорна – Sambucus nigra, кущ або дерево до 10 м; квітки жовтаво-білі з неприємним запахом; цвіте в травні-червні; плоди – темно-фіолетові, чорні ягоди.
Бузиня́к – сапетон, кисіль з бузини.
Бук – Fagus, велике листяне дерево; також палиця з цього дерева для екзекуцій.
Букавча́к – Fringilla coelebs, зя́блик, пташка завбільшки з горобця з гарним барвистим оперенням.
Бу́кшпан – Buxus semperviens, самши́т, вічнозелене дерево-кущ до 6 м, з якого виготовляють музичні інструменти тощо.
Була́ний – ясно-руда масть коня.
Булди́мка – вид старовинної рушниці.
Бумазе́я – мяка, як флянеля, густа тканина, черсиста з одного боку.
Бунчу́к – використовуваний у військових оркестрах шумовий музичний інструмент (з дзвіночками), прикрашений волоссям із кінських хвостів.
Бу́рий – темно-коричневий із сіруватим або червонуватим відтінком.
Буршти́н – янтар, скамяніла викопна смола глицевих дерев, переважно жовтого кольору.
Буршти́новий – янтарний, жовтий найрозмаїтіших відтінків аж до брунатного.
Буря́к столовий – Beta, дворічне зело родини лободових.
Буча́вий – зсохлий.
Буяхи́ – Vaccinium uliginosum, лохи́на, ріжновид чорниці, квітки білувато-рожеві, дрібні; цвіте у травні; ягоди достигають у липні.
Бю́рко – письмовий стіл.
Бю́чка – жи́вчик, живе́ць, гопя́к, бійни́к, пульс.
Бязь – дуже тонка густа бавовняна тканина полотняного переплетення на літні плаття.
Немає коментарів:
Дописати коментар