СЛОВНИК (Б)

Словник (А)

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_21.html

Б

Баба́к – Marmota bobak.

Бабе́ф – суперпотужна вибухова речовина. Етимологія слова не ясна.

Ба́бка красуня-діва – Calopteryx virgo, комаха-хижак, живиться дрібними комахами; довжина тіла 5 см, розмах крил 7 см. 

Багни́ця – Salix caprea, козяча верба, кущ або дерево заввишки 8 м, листочки яйцюваті, великі, гарні, бруньки червонаво-бурі, росте в заплавах річок, на болотах.

Багреце́вий – темно-червоний, багряний.  

Багре́ць – багряний, темно-червоний колір.

Багря́нець – густо-червоний, пурпуровий колір, шарла́т, а також фарба такого кольору.

Багря́нник — Cercidiphyllum japonicum, це́рцис, великий кущ або дерево до 30 м із широкопірамідальною кроною; листки круглі, ниркуваті, дуже гарного рожевого кольору; квітки на взір рожевих або пурпурово-фіолетових китиць; плоди у формі стручків з бобами; відносно холодотривке.

База́льт – гірська порода дуже твердого каменю всяких кольорів на будівництво.

Базили́ка справжня – Ocimum basilikum, василики, васильки, базилік, зело з пахучим яйцюватим листям, використовується як прянощі.

Базу́ка — легка безвідкатна гармата.

Байбари́с— Berberis vulgaris, барбарис, кисло́тка, розгалужений, до 3-х м заввишки кущ з колючками та листочками багрянистого кольору; цвіте у травні-червні дрібними жовтими квіточками, плодоносить червоними ягідками, які  достигають у вересні-жовтні.

Ба́йбула – святе письмо в Діямантовій імперії, книга з одкровеннями великоко учителя Джізе́йса (Іязе́са) і переказами про його життя. Етимологія слова не ясна.    

Бак — носова частина верхньої палуби корабля.  
Бакга́зія — бавовняня тканина, ситець.

Бака́й – ковби́р, глибока яма у річці, озері, болоті.

Бака́н – баканова фарба, ріжновид яскраво-червоної фарби; також покіст усяких кольорів.

Баклажа́н – Solanum melongena, однорічне зело заввишки 30-60 см; квітки поодинокі, фіолетові, з жовтими смугами; плоди великі, темно-фіолетові; цвіте в червні-серпні.

Бакла́н чубатий – Phalacrocorax  aristotelis, трохи менший за гуску птах з темним, майже чорним оперенням, який на спині та крилах має гарний зеленавий полиск.

Бакшта́ґ — снасті, що підтримують збоку і ззаду щогли корабля.

Балабо́н – бря́зкітка, бутлява кулька, зазвичай спижова, з металевими одробинами всередині. При рухові видає глухуватий брязкіт. «У нашої попаді балабони на заді, не багато, тільки пять, куди йде, там брязчать».   

Бала́бух – невелика кругла булочка, ґуля. В переносному значенні коняче лайно.   

Ба́лія -- широка і низька посудина на прання білизни, а також на купання.

Балхва́ – кольорова смужка в полотні.

Балца́нка – банька з бляхи, бляшанка.

Баля́да — ліро-епічна поезія фантастичного, історико-героїчного або соціяльно-побутового ґатунку.

Бандоле́т – маленький мушкет.

Бара́н – Ovis linne, вівця-самець.

Баранці́ – невеликі хвильки, бри́жі.

Барбари́с— Berberis vulgaris, байбарис, кислотка розгалужений, до 3-х м заввишки кущ з колючками та листочками багрянистого кольору; цвіте у травні-червні дрібними жовтими квіточками, плодоносить червоними ягідками, які  достигають у вересні-жовтні.

Барві́нок малий – Vinca minor, стелюхове зело; цвіте в травні, а подекуди й у червні; отруйне.

Ба́рка -- плоскодонне річкове безпалубне судно на вантажі. 

Баркаро́ля – вокальний або інструментальний твір ліричного характеру.

Барка́с -- великий багатовесловий човен.

Баркенти́на -- морське вантажне судно з трьома і більше щоглами.

Ба́рма – лібе́рія, ліврея, форма одягу, звичайно обшитого ґалунами, для швейцарів, лакеїв, слуг, особистих охоронців і т. ин.

Барня́стий – буро-брунатний, червоняво-каштановий, бро́ндзовий, ясно-коричневий.

Барша́н -- оксами́т, важка шовкова тканина з густою короткою черсо́ю.

Басама́ни – темні смужки на тканині, полотні, а також на тілі від удару. 

Басетго́рн -- альтовий ріжновид клярнета.

Ба́сма – чорна фарба. 
Басо́ля – віольончеля, остання за розміром віоля перед контрабасом.

Бата́т – Ipomoea batatas, солодка картопля, багаторічне зело, схоже на картоплю родини березкових.

Батері́я — артилерійський підрозділ, гавбичний, зенітний тощо.

Бати́ст -- дуже тонка бавовняна тканина на білизну, легеньке плаття.

Бахма́тий – мішкуватий.

Бга́нка – складка, зморшка.  

Бджола́ – Apis mellifera.

Беґо́нія – Begonia, тропічний багатостебловий пишноквітлий кущ заввишки до 35 см; цвіте з кінця травня до заморозків яскравими стріпчастими (білими, червоними або рожевими) квітками, які рясно вкривають усю рослину.

Бе́збач – бе́збаш, без мети, врозбрід, наосліп, не дивлячись. 

Безже́нець – який не має жінки.  
Безкебе́тний -- невмілий, нездатний, неспроможний. 
Безли́чний – безсоро́мний, безсти́дний, страмню́чий, неподо́бний, соромі́тний, вульгарний, зухвалий, нахабний, безе́цний, безпардо́нний.

Безраху́бно -- нерозважливо, необмірковано.

Безшеле́т – ріжновид губчастого гриба. Етимологія слова не ясна. 
Безшпе́тний – без ґанджу, незаплямлений, незабруднений, не подібний на инших, чистий, безпорочний, той, якому не можна дорікнути.    

Бейт — двовірш з певною закінченою думкою.

Бека́с – Gallinago gallinago, ріжновид кулика, птах трохи більший за шпака; має довгий дзьоб і відносно короткі ноги. 

Беке́ша – чоловічий верхній теплий одяг, підбитий хутром, з брижами у стані.

Беладо́на звичайна – Atropa belladonna, німи́ця чорна,  зело з грубим, сторчовим, угорі розгалуженим стеблом заввишки 1-1,5 м; отруйне, має властивість розширювати зіниці.

Бельведе́ри – лицарі, засновники Північно-Земельного королівства. Етимологія слова не ясна.

Бе́рдити – щастити, пайди́ти, таланити, фортунити.

Бере́за бородавчаста (плакуча) — Betula pendula, дерево до 20 м заввишки, гілки обвислі.  
Бере́ка – Pyrus torminalis, сорт грушок. 

Бери́ловий — золотисто-жовтий, жовтувато-зелений.  

Берли́н – ріжновид карети, переважно для далекої подорожи. 

Бе́рло - палиця, оздоблена коштовним камінням і різьбою; символ, знак влади; скіпетр, булава.

Берґамо́та – Citrus bergamia, берґамотна етерна олія; невелике цитрусове етероносне дерево, з листя, квіток, пагінців і плодової шкірки якого добувають цінну для парфумерної та кондитерської промисловости етерну ароматичну олію.  
Бе́скет – скеля, стрімчак.

Бздила́ – Blaps fabricius, жук-смердюх.

Бзди́ни – відхідні гази із гузникової дірочки. 

Бзик - навязлива ідея, ідея-фікс.

Било́ – стебло, стовбурець травянистої рослини.

Би́лля – стебла трав, збірна множина від «билина». 

Бильни́к – стебло листка або плода, черешок.

Би́ндочка – стрічка.

Бирка́стий – кучеряве волосся у завитках, закрутках, як у вівці. «Це був гарний хлопець з чорним биркастим волоссям».

Бирючи́на блискуча – Ligustrum lucidum, вічно-зелений кущ до пяти метрів заввишки; цвіте в червні-липні дрібненькими білими пахучими квіточками; дає фіолетово-чорні отруйні ягідки. 

Бирючи́на звичайна  Ligustrum vulgare, листопадний кущ до семи метрів заввишки з  лянцетними листочками; цвіте дрібненькими білими або кремовими духмяними квіточками у формі сторчових пірамідальних мітлиць; плоди – чорні лискучі ягідки; у теплі зими листя може не опадати; росте на Закарпатті і в Криму. 

Бичо́к – Gobius niger, невеличка морська рибка, тримається при березі.

Бия́к – бивень.

Біб – Faba mill, однорічне холодотривке зело, квітки білі.

Бі́бліс гігантський – Byblis gigantea, зело заввишки до півметра з невеликими блакитно-фіолетовими пятипелюстковими квіточками й липкими волосками на листках та стеблах;  поїдає комах, що сідають на нього; росте на вологих місцях, болотах, по берегах річок на заході Австралії.

Бі́була – святе письмо в Королівстві Північної Землі; книга з одкровеннями Великоко Учителя Іязеса (Джізейса) і переказами про його життя. Етимологія слова не ясна. 

Бібу́ла -- грубий пористий промокальний папір. 
Біда́рка – простий на одного коня двоколісний візок переважно з одним сидінням; бі́дка, двоко́лка, тарада́йка, чортопха́йка.

Бі́кса -- Bixa orellana, вічнозелене деревце або кущ, цвіте пахучими рожевими або білими квітками засягом 3-7 см, дає червонявий сік, росте дико й культивується в Мексиці. З бікси виготовляють червоно-помаранчеву фарбу ана́то (инша назва ореля́на).

Бі́лка – Sciurus vulgaris.

Білоо́к – Abramis sapa, річкова риба, підвид ляща.

Біло́тка -- Leontopodium alpinum, шовкова коси́ця, едельвейс;  біла, густо-черсиста, схожа на зірку квітка, що росте високо в горах, переважно на скелястих вапнякових схилах.

Блава́т — блакитна шовкова тканина.

Благува́тий – дурнуватий, недоумкуватий. 

Бла́нжевий – кремово-білий.  
Бланфі́́кс – біла мінеральна фарба із сірчано-кислого барію.

Бли́зна – шрам, рубець.

Бліх – білильня полотна.

Блощи́ця – Cimex lectuarius.

Бобе́р – Castor fiber. 
Бо́втиця – підвіска, звисла прикраса на мочках вух.  
Бод’я́н – Illicium verum (Anisumstellatum) ганусове дерево, ганус зірчастий, невисоке  тропічне вічнозелене дерево, квітки від блідо-жовтих до зеленавих, плоди на взір сухих зірочок.

Божни́ця – храм, церква, каплиця, місце на молитву.

Бокопла́ви – Amphipoda, вид водяних комах.

Болиголо́в плямистий – Conium maculatum, цвіте білими зонтиками в травні-вересні. Має характерний запах мишачої сечі. Отруйний.

Бомба́рда – мозді́р, великокаліберна гармата з коротким широким жерлом, щоб розбивати   мури.

Бориві́тер звичайний – Cerchneis tinnunculus, невеликий сокіл завбільшки з голуба.

Боро́ло – ущелина в скелі.

Борсу́к – Meles. 
Босве́лія -- Boswellia serrata, ладанове дерево, не дуже високе розлоге листяне дерево, з якого збирають ароматичну смолу – ладан.  Використовують звичайно для куріння під час релігійних обрядів. 
Бот — невелике вітрильно-моторне судно.

Бочі́вка – невелика бочка, діжка на воду, вино тощо з чіпком.

Брабансо́н – порода коней-ваговозів.

Бра́жник мертва голова – Acherontia atropos, вид метелика з відносно вузькими крилами і переважно жовтаво-рожево-чорним орнамантом.

Бразилі́н – червона фарба, яка виготовляється з деревини фернамбуку (Сaesalpinia).

Бразолі́йний – темно-синій, сандаловий колір.

Бранду́шка – Bulbocodium versicolor, бузково-рожева квітка заввишки 6-8 см, яка зацвітає відразу, як розтане сніг.

Брандзоле́та --  оздоба з коштовностей, яку носять на запясті руки, браслет.

Бра́тки – Viola hybrida, цвітуть продовж квітня-жовтня. 

Брете́льки – стрічки на плечах, на яких тримається жіноча нижня сорочка, станик

Бриґ – тридцятиметрове двощоглове військове (16 — 28 гармат) та торговельне вітрильне судно з прямими вітрилами на обох щоглах. 

Бриґа́да королівська – 5 атедро́нів (100 солдатів).

Бри́жки – зморшки, складки.

Бризя́стий – чорний з білими смугами.

Брилянти́н -- косметичний засіб для волосся, бріолін.

Бриндзя́ник – пляцок (пиріг)  з бриндзею.

Бринча́к -- бря́зкітка, яка при рухові видає бринчливий звук.

Брова́лія – Browallia, цвіте синіми квітами (пятипелюстковими) продовж року.

Брова́рня -- пивоварний завод, пивоварня.

Броко́ля – спаржева капуста, підвид цвітної капусти.

Бру́ква – Brassica napus, кочере́ґа, дворічне зело родини хрестоцвітих з грубим коренеплодом і сизими листками. 
Брунфе́льсія – Brunfelsia, вічнозелений чагарник, квітки на пять пелюсток, темно-сині, великі. Цвіте в січні-травні.

Бруси́т – білий, зеленавий, прозорий камінь, мінерал підкляси гідроокиснів.

Бру́сла – довга кофта без рукавів.

Брусли́на – Euonymus europea,  берескле́т, кущ або дерево до 8 м.  Квітки жовтувато-зелені, дрібні. Цвіте в травні, плід – рожева коробочка, достигає у вересні-жовтні.

Брусни́ця – Rhodococcum vitis-idaea, травянистий кущик зі шкірястим листям, яке взимі залишається зеленим; цвіте рожевувато-білими квіточками; ягоди має червоні.

Брязку́лька – балабо́н коло кінських вух.

Бубле́йник – той, що пече й торгує бубликами.

Бу́блиця – Leuciscus rutilis, невелика риба з родини коропових, ріжновид яльців.  

Бу́бон – малий барабан;  ще деревяний обруч з мембраною із шкіри (з умонтованими в нього брязкальцями або без них).
Бубон′ець -- бря́зкітка, бутлява кулька, зазвичай спижова, з металевими одробинами всередині. При рухові видає дзвінкий брязкіт, подібний на звуки дзвоників. 

Бува́рдія – Bouvardia, трубчасті, на чотири пелюстки, білі, з ледь блакитним відтінком квіти. Цвіте з липня до зими.

Буґенві́лія – Bougainvillae, цвіте ясно-лільовими квітами, яких дуже багато. Цвіте з травня до вересня.  
Буда́ра – фурґон, критий повіз.

Бужде́ревен – Tamarix ramosissima, тамарикс, галузистий, кущ до 6 м, що росте в пісках, по берегах рік в тугайних лісах, на помірно засолених ґрунтах, здіймається в гори на висоту до 2500 м. Зимо- і посухотривкий. Цвіте дуже дрібним рожевим або білим цвітом.

Буз -- Syringa, бузок, боз.

Бузина́ чорна —  Sambucus nigra, кущ або дерево до 10 м; квітки жовтаво-білі з неприємним запахом; цвіте в травні-червні; плоди – темно-фіолетові, чорні  ягоди.

Бузиня́к – сапетон, кисіль з бузини.

Бук — Fagus, велике листяне дерево; також палиця з цього дерева для екзекуцій.

Букавча́к – Fringilla coelebs,  зя́блик, пташка завбільшки з горобця з гарним барвистим оперенням.

Бу́кшпан — Buxus semperviens, самши́т, вічнозелене дерево-кущ до 6 м, з якого виготовляють музичні інструменти тощо. 

Була́ний – ясно-руда масть коня.

Булди́мка – вид старовинної рушниці.

Бумазе́я – мяка, як фланеля, густа тканина, черсиста з одного боку. 
Бунчу́к — використовуваний у військових оркестрах шумовий музичний інструмент (з дзвіночками), прикрашений волоссям із кінських хвостів.

Бу́рий – темно-коричневий із сіруватим або червонуватим відтінком.

Буршти́н – янтар, скамяніла викопна смола глицевих дерев, переважно жовтого кольору.  

Буршти́новий – янтарний, жовтий найрозмаїтіших відтінків аж до брунатного.

Буря́к столовий –  Beta, дворічне зело родини лободових.

Буча́вий – зсохлий.

Буяхи́ – Vaccinium uliginosum, лохи́на, ріжновид чорниці, квітки білувато-рожеві, дрібні; цвіте у травні; ягоди достигають у липні.

Бю́рко – письмовий стіл.

Бю́чка – жи́вчик, живе́ць, гопя́к, бійни́к, пульс.

Бязь — дуже тонка густа бавовняна тканина полотняного переплетення на літні плаття.

Словник (В) 
https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_31.html