Р
Равенту́х – груба льняна тканина, ріжновид парусини. Застосовують у взуттєвій промисловості.
Райґра́с – етимологія слова не ясна.
Ра́йдужниця – Apatura iris, вид великого метелика з чорно-фіолетово-білим орнаментом крилець.
Рай-я́блуня – Malus floribunda, райська яблуня, невисоке дерево заввишки 6-10 м, зацвітає рожевими стріпчастими пелюстками напровесні.
Разо́к – нанизані на нитку, мотузку і т. ин. однорідні предмети; низка; сукупність предметів, зображень, форм розташованих послідовно один за одним.
Рак річковий широкопалий – Astacus astacus, завдовжки до 25 см; живиться водяними рослинами, а також безхребетними; водиться у невеликих річках та озерах.
Раме́но, раме́на – плече, плечі.
Рапсо́дія – інструментальний твір на основі народних мелодій.
Рапі́до - етимологія слова не ясна.
Рати́н – вовняна тканина з короткими за́витками (за́крутками) густої че́рси (во́рси) на лицьовому боці.
Ра́фен золотий – найбільша грошова одиниця в Королівстві Північної Землі; містить 100 срібних ра́фенів, 1000 мідних ра́фенів.
Ра́фен мідний – найменша грошова одиниця в Королівстві Північної Землі.
Ра́фен срібний – містить 100 мідних рафенів.
Ра́фка – кругла, виточена з дерева посудина на сир, масло тощо.
Реду́та – зімкнене квадратне або багатокутне земляне укріплення.
Ре́дька посівна – Raphanus sativum, дворічне зело родини хрестоцвітих з чорним або білим коренеплодом.
Резеда́ – Reseda odorata, багаторічна травянистий кущик; цвіте протягом червня-липня; квітки дрібні, зібрані в китиці і дуже запашні.
Ре́йвах — безладна біганина, метушня переважно з галасом, крикотнею.
Ре́нта - дохід з капіталу, землі або майна, що його власники одержують реґулярно, не займаючись підприємницькою діяльністю; дохід у формі відсотків, одержуваних власником грошового капіталу, посідачами цінних паперів з твердим курсом або посідачами обліґацій державних або инших рентних позик.
Ре́панка – ґраната з поділками, лимонка.
Репі́жити – дуже, сильно бити, шмагати, хльостати.
Репяшо́к яйцюватий – Сeratocephala testiculata, невеличке зело з плодами-горішками у формі репяшків; росте на сухих схилах.
Речене́ць – термін, строк.
Ре́я – круглий брус, який прикріпляють до щогли, залишаючи рухомим.
Риба́лочка блакитний – Alcedo atthis, водо́мороз, дещо більший за горобця птах з дуже гарним барвистим оперенням; часто сидить над водою нерухомо, вистежуючи дрібну рибку, за якою коли не коли пірнає; в польоті зрідка видає протяжний свист «піік-піік»; гніздиться в берегових урвищах, де риє нірки.
Ридва́н – велика карета на далекі подорожі із шістьма-дванадцятьма кіньми.
Риж – Oryza, рис.
Рись – Felis lynx, хижак завбільшки як середній собака, зовні подібний на величезного кота, забарвлення шерсти рудувато-сіре, плямисте. Живе у глухих лісах.
Ритува́ти – ґравірувати.
Рифт – етимологія слова не ясна.
Ри́хва – залізне кільце для скріплення чогось.
Рици́на звичайна – Ricinus communis, заввишки до 2 м. Велике листя – зелене, темно-пурпурове, майже чорне, яскраво-червоне. Отруйна.
Рі́дження – спорз, сперма, рідина зі статевими клітинами – сперматозоїдами, яку виділяють чоловічі статеві залози .
Рій імператорський – відділ (12 леґіонерів).
Рінь – жорства́, на́рінок, шу́тер, дрібні камінці.
Рі́па – Brassica rapa, дворічне зело, квітки жовті, цвіте в травні-липні.
Рогі́з – Typha latifolia.
Рододе́ндрон – Rhododendron, бердуле́ць, вічнозелений кущ до 3 м. Квітки зібрані в численні щитки, пахучі, жовті, оранжево-жовті, червоні, білі. Цвіте в квітні-травні.
Родоні́т – рудня порода рожевого, рожево-сірого кольора. На будівництво.
Рожа́венець – Sedum spectabile, очи́ток помітний, багаторічна рослина з родини сукуле́нтів з грубим сторчовим стеблом заввишки 40-60 см; дрібні темно-рожеві квітки зібрані в суцвіття на взір напівзонтиків. Цвіте з вересня по жовтень.
Розбива́ч – вістря, яке вдаряє по капсулі патрона в рушниці, револьвері тощо; бойок.
Розе́тка – декоративна на́шивка зі стрічки у вигляді рожі.
Розколо́шканий – розбурханий, рознервований, розхвильований.
Розмари́н – Rosmarinus officinalis, посухотривкий сіро-зелений невисокий кущ родини губоцвітих; квітки невеличкі блідо-лільові; дуже пахучий; використовують для ванн, у пафумерії, вживають як прянощі.
Ро́зривка – коротка нетривала розвага.
Ро́зслаб – знеді́я, паралі́за, пара́ліч.
Ро́зстрільна – бойовий порядок, коли вояки рухаються лицем уперед шере́гою (рос. цепь).
Розфала́таний – розшматований, роздертий, розірваний, розпана́ханий, розкраяний, роздріблений, розчикри́жений.
Розхря́паний – розбитий, поламаний, поколений, потрощений, знівечений, зіпсутий.
Розчепу́рений – одягнений з особливою старанністю, переборщено ошатний.
Рома́нс – вокальний твір для голосу з інструментом.
Ро́ндель – вірш із тринадцяти рядків.
Росі́л – вивар з мяса та городини, приправлений прянощами, може бути курячий, телячий, свинячий тощо; бульйон.
Росома́ха – Gulo gulo, надзвичайно лютий хижак з родини куницевих. Тіло (завдовжки 76-86 см, вага 11-14, зрідка до 32 кг) кремезне, присадкувате (заввишки у плечах 35-45 см), на коротких, напівстопохідних лапах з напіввтяжними кігтями. Загальне забарвлення хутра чорно-коричневе або темно-руде. Ясно-брунатна смуга тягнеться обаполи тіла. Має невеликі округлі вуха, короткий хвіст і масивні кінцівки. В анальному отворі розміщені залози, які виділяють неприємний запах. Живе на рівнинах, у лісах і горах з помірним і холодним підсонням. Веде усамітнений спосіб життя. Відмінно лазить по деревах, плаває, пірнає. Лігво влаштовує у норах. Наділена гострим нюхом але, мабуть, поганим зором і посереднім слухом. В основному активна вночі, иноді і вдень. Може бігти гатала (ускоком, галопом) до 15 км без відпочинку. Надлишок здобичи загортає землею, снігом, гілками. Спроможна иноді відігнати пум і навіть ведмедів. Живиться падлом, яйцями птахів, лемі́нґами, дрібними гризунами і ягодами. Великі ссавці, такі як о́лені, са́рни, дикі барани, зосібна арха́ри, товсторо́ги та урія́ли стають жертвами росомахи в основному взимку. Вовк, чорний ведмідь, бурий ведмідь, пу́ма і бе́ркут є природні вороги росомахи. Буває, що росомаха здихає від того, що під час голоду поїдає голкоше́рста.
Рота́тий – той, що має великого рота.
Рубе́тум – дослівно ожиновий кущ (Rubetum), особливі парфуми, з витонченими і химерно поєднаними ароматами на основі а́мбри, фе́рулі, сало́мяку й цілої низки инших елементів, які були популярні серед «золотої молоди» і заможних неодружених чоловіків, яких зазвичай називали в Рафаґедоні чепурунами, зальо́тниками, дже́нджиками, джиґунами, фе́ртиками й шелихвостами.
Рубо́к – тонке льняне полотно, переважно на сорочки.
Ру́дня – копальня руди.
Рудя́ний – червоний кривавий колір.
Ру́ля – ці́вка, ду́ло, лю́фа рушниці.
Рум – міцний напій із соку, що перебродив, або з патоки тростинного цукру, ром.
Рума́к – ратний, бойовий кінь.
Румя́но – косметична фарба рожевого або червоного кольору.
Рунду́к - легка споруда, що становить собою відкритий або критий прилавок на роздрібну торгівлю; невелика споруда для ремонту, лагодження чого-небудь (напр., взуття); великий ящик з кришкою на зберігання чого-небудь; продовгуватий ящик для сидіння або лежання; ятка, (на базарі) будка, (від сонця) повітка; ще ґанок.
Руни́стий – вруни́стий; який росте густо, кущиться (про злаки і трави); густий, кущуватий. Ще з густою і довгою вовною (про овець); вовнистий.
Рунь - ру́на, молоді, густі сходи посівів; вруна; густа, буйна зелень.
Ру́та пахуча – Ruta hortensis, листки блакитно-зелені й дуже пахучі. Квітки гарні, жовті, зібрані у зонтикуваті суцвіття.
Рюш (рю́шки) – густо зібрана смужка тканини.
Рябоми́зий – з чорними цятками на морді.
Рядни́на - цупке домоткане полотно з конопляної або льняної пряжі.
Ря́ндя – лахміття, дрантя.
Ряси́ця – оборка, брижа, смужка матерії зібрана в складки чи зборки і пришита для оздоблення.
Рясноба́рвий – сорока́тий, строка́тий, пістря́вий, тарка́тий.
Ряхті́ти – мерехті́ти; світити тремтливо, нерівно (про світло); блимати, мигтіти; відбивати слабке, нерівне, тремтливе світло; поблискувати; сяяти тремтливим блиском (про очі); швидко, вюнко рухатися у чийомусь полі зору; коливатися, дрижати (про видимі випари); пробігати перед очима; яскраво виріжнятися дрібними плямами на якому-небудь тлі; рябіти.
С
Сабади́ла – Schoenocaulon, багаторічне цибулинне зело́ родини лілейних. Поширене в Мексіці. Листки довгі, лінійні. Квітки жовтуваті, непоказні, зібрані у колосувате суцвіття. Плід – коробочка. Насіння містить алкалоїди вератридин, сабадин та ин. Сабадила має інсектицидні властивості, використовується проти комах-паразитів.
Сага́ – затока, заводь, рукав річки, протока.
Сагани́стий – кінь з високими ногами.
Садовина́ – плоди садових дерев, фрукти.
Сає́та – тонке вовняне коштовне сукно.
Саза́н – Cyprinus carpio, дикий ко́роп, живе у великих річках.
Са́йґа – Saiga tatarica, суґак, сайґак, ріжновид дикої кози, належить до ряду оленюватих. Живе на степових рівнинах.
Сало́мяк – нашатир.
Саляти́рка – глибока тарілка, миска.
Са́льва – салют.
Самши́т – Buxus semperviens, бу́кшпан, вічнозелене дерево-кущ до 6 м заввишки, з якого виготовляють музичні інструменти тощо.
Санда́л – рослинний барвник червоного або жовтого кольору.
Санжа́рка – танець від назви однойменної пісні. “І тут сліпі музики як вшкварили санжарку!”
Сап – сопіння, сапання, свистячі звуки під час тяжкого дихання.
Сапя́н – мяка тонка шкіра.
Сараце́нія – синя квітка, яка росте на холодних морських узбережжях. Етимологія слова не ясна.
Сардо́нікс – ріжновид аґату.
Са́рна – Capreolus capreolus, се́рна, козуля, косуля, дика коза з невеликими, загнутими на кінцях рогами.
Сати́р – Pseudochazara euxina, ріжновид великого метелика з темними, майже чорними червонуватими крильцями.
Свиди́на кровяна – Svida sanguines, кущ або деревце заввишки 1-3 м, кора на молодих пагонах червоно-бура, узимку майже криваво-червона. Цвіте в травні-червні. Дуже декоративна.
Сви́жка – стріла з тростини.
Свиня́ свійська – Sus linne, кнур, кабан.
Свирі́па – Barbarea vulgaris, сурі́пиця, дворічне зело заввишки 30-70 см; цвіте жовтими китицями в квітні-травні; росте на полях, городах як бур’ян.
Сві́нути – швидко глянути з радістю чи гнівом, блиснути.
Сві́ргіт – тонке монотонне сюрчання, характерне для зграї омелю́хів.
Сві́тка – козир, карта, яка показує козирну масть.
Світли́на – фотографія.
Світля́к великий – Lampyris noctiluca, блища́к, блиска́вець.
Седеціме́тум – шістнадцятирядковий вірш усякої, в тому числі і вільної ритміки, розбитий на чотири змістовно й емоційно самостійні чотиривірші (катрени), втім, тісно повязані між собою загальною думкою (ідеєю).
Седно́ – сідниці, задок, срака.
Се́дрон – десять солдатів.
Секво́я вічнозелена – Sequoia sempervirens, вічнозелене глицеве дерево (до 120 м заввишки і до 6 м завтовшки) вузькоконічної форми; глиця лінійно-лянцетна (завдовжки 2 см, завширшки 2-3 мм), зверху лискуча, зісподу більш бліда, з двома широкими білуватими смугами від основи; плоди – маленькі, завбільшки 3 см шишки; росте на тихоокеанському узбережжі Північної Америки і доживає до двох і більше тисяч років.
Селе́ра – Apium, дворічне зело родини зонтичних; є три види: коренеплідна, бильникова і листкова.
Серде́шний – бідний, бідолашний, сіромашний, горопашний, безталанний, нещасний.
Сердю́к – на Лівобережній Україні кінця 17 – початку 18 ст. козак найманих піших полків, що був на повному утриманні гетьманського уряду; охоронець гетьмана.
Серена́да – вечірня вітальна пісня.
Сивора́кша – Coracias garrulus, трохи менший від голуба птах; у забарвленні переважає блискучо-блакитний і рудий кольори; дзьоб досить довгий.
Сиж – гра в карти, схожа на російські «носки».
Сиза́ль – жорстке грубе волокно з листків аґа́ви; виготовляють линви, сітки, які дуже тривкі на гниття.
Си́зий – темно-сірий із синюватим полиском, сіро-голубий; який має синюватий відтінок (про шкіру обличчя та його частини).
Сило́ – сіло́, сильце́, пристрій на взір петлі, що затягується, для ловлі птахів і дрібних тварин.
Синґалі́т – декоративний камінь, з якого виробляють предмети й прикраси.
иня́вець – Polyommatus daphnis, невеликий вид метелика із синіми крильцями.
Сирве́нта – ріжновид літературного твору, строфічна пісня з громадськими чи політичними мотивами.
Сита́ — мед, розведений водою, або медовий відвар на воді, иноді з ягодами.
Сич – Athene noctua, невелика сова (завбільшки з дрозда), сич активний вночі, але літати починає навзаході сонця, звуки – голосне повторення «ку-віт» або «к'ю –к'ю». Оселяється здебільша в садах, парках, біля старих будівель, а також в скелях або глинистих кручах (ярах).
Сі́вер – північний вітер.
Сієні́т – глибинна маґматична рудня порода. На будівництво.
Сірі́нґа – багатоцівкова флейта.
Сіря́к – верхній довгополий одяг із грубого сукна.
Скабіо́за – Scabioza, багаторічне зело заввишки 20-50 см, квітки жовтаво-білі. Цвіте з липня по листопад.
Скама́ндрій – речовина без запаху, її випари отруйні. Етимологія слова не ясна.
Скарабе́й – Scarabaeus sacer, великий майже круглий чорний жук, який живиться гноєм.
Скарб державний – казна.
Скиндя́к – стрічка, стьожка.
Скла́дня – синта́кса.
Склюба́читися – скрутитися в кільце.
Ско́лія – Scolia, комаха, подібна на осу.
Ско́пулюс – scopuls (лат.) – вершина, скеля. Назва спеціяльної фарби, що відбиває світло, світиться.
Скорве́ца – (в однині скорве́це), пахучі ковбаски фіолетового кольору. Їх виробляють з мяса чорних підсвинків, вимоченого в маґерані. Етимологія слова неясна.
Скорохва́т – що шпарко за все береться.
Cкорпіо́н – Scorpio.
Скра́коль, скра́клі (мн.). – ріжновид кру́гля (кеґля), деревяна циліндрична цурупалка. Гра подібна на гру в круглі (кеґлі).
Скрі́ба – (лат.) писар.
Скрут: до скруту – дуже сильно.
Скунс – Mephitis.
Слива - Prunus domestica. Садове і лісове плодове дерево або кущ із соковитими плодами фіолетового кольору з великою довгастою песточкою. Плід цього дерева або куща.
Сливе́ – майже, пра́ве.
Сли́вка: у сливках – у неприємному становищі; вскочити у сливки – опинитися в неприємному становищі.
Сли́ вки – візерунок вишивки. Сливко́ва вишивка, вишивка у сли́вках.
Слима́к – Agriolimax.
Сліде́ць – детектив; також таємний агент розшукової поліції.
Сло́їк – шкляна посудина, банька.
Смальки́й – пекучий, різкий, шпаркий, пронизливий, різкий, палючий.
Смари́да – Maenidae, морська рибка 10-15 см завдовжки; тіло довгасте, стиснене з боків, вкрите ктеноїдною лускою.
Смере́ка – Picea, ялина, вічнозелене глицеве дерево з роду соснових.
Сми́кавець їстівний – Cyperus esculentus, чуфа́, земляний миґдаль, багаторічне зело родини осокових.
Смику́нчик – Chironomus plumosus, личинка комара-дзвінця, яка розвивається у воді і є кормом для риб; мотиль.
Сми́рна – ми́рра, ароматична смола деяких тропічних дерев, що застосовується в медицині та парфумерії.
Смовдь – Peucedanum oreoselium, багаторічна рослина заввишки 100 см з грубим стрижневим стеблом. Належить до зонтикових. Цвіт білий. Росте у чатинових лісах і мішаних лісах, на пісках. Цвіте в червні- липні.
Сморо́дина – Ribes nigrum, ягідний кущ; плоди чорні, достигають у серпні-вересні.
Соба́ка свійський – Canis familiaris.
Солда́т королівський – найменша військова одиниця в Королівстві Північної Землі.
Солове́й – Luscinia.
Соне́т – ліричний вірш із чотирнадцяти рядків.
Сонета́ріон – цикл сонетів, обєднаних єдиною темою, ідеєю.
Сон-зі́лля – Pulsatilla latifolia, сон широколистий, багаторічне світлолюбне зело заввишки до 20 см з родини жовтецевих; має великі (3-4 см) лільові квітки на взірець майже сторчових дзвоників; цвіте у квітні-травні; росте в соснових і мішаних лісах, на узліссях, галявинах; отруйне.
Сопу́х – сморід, смердо́та, недобрий запах, смердючий дух, смрад.
Со́рґо – Sorghum moench, одно- і багаторічне зело родини злакових; вирощують на зерно та корм тваринам.
Соро́ка – Pica.
Сорокопу́д-жула́н – Lanius collurio, птах, найменший із сорокопудів (менший за шпака); самець має попелясту голову, руду спинку, білий з рожевим відтінком низ, чорнуватий (по краях білий) хвіст; самиця і молодь – буруваті з виразною пістрявою плямистістю на нижньому боці тіла.
Сорокува́тий – чорний з білим.
Сосна́ звичайна – Pinus sylvestris.
Сосна́ кедрова, кедр сибірський – Pinus sibirica, могутнє дерево до 45 м заввишки, 1,8 м в перетині; крона конусувата, кора сіро-бура, глиця темно-зелена 7-10 см завдовжки; молоді шишки спочатку червоні, потім стають фіолетовими, дозрілі – ясно-бурі, великі (5-10 см завдовжки і 4-8 см завширшки).
Сосні́вка – візерунок вишивки.
Сота́ти – мотаючи, витягувати щось звідки-небудь.
Со́тня імператорська – 3 чоти́ (100 леґіонерів).
Софа́ - мякий широкий диван з поруччями і низькою спинкою.
Софо́рок – підлива з курячого бульйону.
Сочеви́ця – Lens culinaris, однорічне зернобобове зело заввишки 15-30 см; має короткий період веґетації.
Спиж, спижо́вий – брондза, брондзовий.
Спі́льжений – послаблений.
Спі́льжити – ослабити, притупити, полегшити, попустити, пригальмувати.
Спіне́т – невеликий клявеси́н чотирикутної або трикутної форми з чотирма октавами.
Спі́нка – шпо́нька, запо́нка на рукавах сорочки.
Спорз – рі́дження, сперма, рідина зі статевими клітинами – сперматозоїдами, яку виділяють чоловічі статеві залози .
Спо́рзний – гріховний, розбещений, розпутний, хтивий, порочний, нечистий, брудний, поплямлений.
Спо́рий – який здійснюється успішно і швидко (про роботу, діяльність).
Спо́ріше – від спо́ро, спо́рий, успішний, ефективний, дійови́й, результативний, плідний, плодотворний, активний, швидкий тощо.
Спроволо́ка – повільно, протяжно. «Він говорить спроволока».
Ста́вець – деревяний таріль.
Ста́вма – перпендикулярно, сторч, на́всторч, прямовисно.
Ставни́к – свічник.
Ста́ник – корсаж, частина жіночого плаття, що обіймає груди, спину й боки, також може вживатися у значенні бюстгальтер.
Стеблохи́льник – акроклі́нум, квіти з групи сухоцвітів; заввишки 40-50 см; квітки (засягом 4 см) зібрані у суцвіття і забарвлені в жовтий або сріблястий колір; цвіте з червня до жовтня.
Стежа́ – розвідувальна група вояків.
Стеме́нний, достеме́нний – справжній, дійсний; надзвичайно схожий, стотно такий.
Стеме́нно – дійсно, справді.
Стена́ти, стену́ти – піднімати й опускати плечі для вираження здивування, зневаги, вагання тощо.
Стену́тися – кинутися, шатнутися, метнутися, пірватися.
Степі́р – молодий зелений пагін, росток.
Сти́бій - антимо́н, сурма́, чорна фарба на брови, вуса.
Стира́кс – Styrax obassia, вічнозелене листяне дерево до 10 м заввишки з ширококонічною кроною; зі стовбура виділяється ароматичний бальзам; цвіте білим квітом.
Сті́йка бойова – пост бойовий, технічно необладнаний.
Стокро́тка – Bellis perennis, марґаритка, зело заввишки 4-20 см з розеткою прикореневих листків; квітки білі або рожеві; цвіте з квітня до жовтня.
Стоні́жка – Oniscus asellus, стоно́га, мокри́ця.
Стоп – сплав.
Сторопле́ний – від торопле́ний, який перебуває в стані дуже великої розгублености, замішання, приголомшений, очманілий, божевільний.
Сто́тний – достовірний, точний, прецизний.
Сто́тніше – правильніше, більш слушно, достовірніше, точніше.
Сто́тне, сто́тно – саме так, як треба, стеменно, точно.
Страте́нець – засуджений до страти.
Стрепеха́тий – недоладний, кострубатий, кошлатий, розстовбурчений.
Стрих – горище.
Стрізо́вий – яскраво-червоний з ледь вловимим відтінком фіолету.
Стрій – одяг, одежа, шати.
Стрі́ливо – бойові припаси, амуніція.
Стрільни́ця – бійниця.
Стрі́пці – китиці, бахрома.
Стріпча́стий – який має стрі́пи, стрі́пки, стрі́пці, ки́тиці, бахрому.
Стропле́ний – той, що збився з тропи (зі шляху), божевільний.
Струме́нт – інструмент.
Струпещі́лий – змертвілий, зітлілий.
Сту́ма – особливий, дуже короткий період часу, коли день закінчився, а вечір ще не настав; тоді всі предмети світяться своїм власним світлом.
Сту́панка – драбина зі сходинками (рос., стремянка).
Сту́пом – ходою. «Кінь ішов сту́пом».
Стяжни́к – мяз, який скорочує гузникову дірочку, сфінктер.
Стьон – крій, фасон, модель.
Су́біч – біля, по́біля, коло, по́біч, о́бік.
Суга́йник отруйний – Doronikum pardalianches, стебло просте або розгалужене, квітки великі у формі кошика золотисто-жовті. Цвіте з липня до вересня. Отруйний.
Су́гловок – ріг скрині, шафи тощо. «Микита мене штовхнув і я боляче вдарилася об су́гловок валізи».
Сулі́я – велика фляшка, бутель.
Сумах дубильний – Rhus coriaria, дерево до 10 м. Квітки зеленувато-жовті, зібрані в густі волоті. Цвіте в червні-липні.
Суни́ця лісова – Fragaria vesca, травяниста ягода, росте в соснових, мішаних лісах, на галявах, узліссях.
Суплі́ка – писане прохання або скарга.
Су́плаш – пластами, суцільно. «Клади землю й листя су́плаш, не лишай вільних місць».
Супро́ть – протилежність, контраст.
Сурду́т – сюртук, чоловічий верхній двобортний одяг з довгими полами, викотистим коміром і широкими ляцканами.
Су́рма – сиґнальний музичний інструмент.
Сусі́ль – вигук, який вказує на несподіваність дії. «А мрець сусіль з могили!».
Суте́мний – майже чорний.
Су́тий – справжній, істинний.
Схаб – шматок баранини, свинини тощо з ребрової частини туші.
Немає коментарів:
Дописати коментар