16. ЛІТНЯ СПЕКОТА НЕ ДОКУЧАЄ (Життя вмлівіч)

                                       Літня спекота
                                       не докучає мені.
                                       Над ставком сиджу
                                       під тінистою грушкою,
                                       попиваю зелений чай,
                                       слухаю дзюркіт струмка.
                                       А думки мої
                                       пропливають десь далеко
                                       і щезають
                                       у неосяжнім небі.

17. Серед полів і безкраїх луків 
http://ua-human.blogspot.com/2017/08/28.html

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html