Дзюрчить по жолобку,
збігає вода до озерця.
Зачепившись за вершечок ялини,
застиглим здається
призахіднє сонце.
Тихо,
лише в ліщинових заростях
нема, нема та й обізветься при́путень
своїм затаєно-безрадним
«ху-гу́-ху-ху-ху…».
Немає коментарів:
Дописати коментар