Знаю,
мало кому потрібні
мої дивакуваті оповідки,
вельми небагато тих,
кому цікаві вони
і хто годен збагнути
їхній сокровенний смисл.
Навіщо тоді писати?
Для кого?- запитую раз у раз.
І незважаючи ні на що,
і далі продовжую писати
все нові й нові оповідки.
8. Життя – це втрати?
СЛОВНИК
ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ
Волдмур,друже,бо не можеш не писати,от і все і це-чудово.А далі-буде
ВідповістиВидалитиЯ також так думаю, та проте, та проте...
Видалити