пʼятницю, 22 лютого 2013 р.

7. МОВНА НЕРІВНОПРАВНІСТЬ В УКРАЇНІ (Статті)

 Наша мовна проблема – це не вигадка політиків, як простодушно думає багато хто. Це цілком реальна і доволі болісна проблема мовної нерівноправности в Україні, себто несправедливости умов, за яких в нашій державі функціонують українська та російська мови.
 Адже всяка мова, щоб повнокровно розвиватися, мусить мати належну мовотворчу базу – достатньо численне середовище мовців, а також якомога розлогішу присутність у всяких сферах суспільного життя. Тим часом мовотворча база української мови незрівнянно вужча від російської. Адже українська мова спирається винятково на громадян-українофонів (переважно сільське населення) і в багатьох цивілізаційно-важливих сферах присутня або частково, або й взагалі відсутня (бізнес, промисловість, наука, спорт тощо), тоді як російська мова спирається не тільки на громадян-русофонів (переважно міське населення) і абсолютно домінує в більшості цивілізаційно-важливих сферах, а ще й отримує потужну мовно-інформаційну підтримку з Росії.
Саме ця російська підтримка і створює в Україні мовну нерівноправність, надаючи російській мові величезні переваги і роблячи українську мову неконкурентною, що матеріялізується у скороченні загальної кількости українофонів і звуженні сфер вживання української мови. Таким чином унаслідок згаданої нерівноправности утискається право українців-прихильників української мови на її захист і повноцінний розвиток. Щоб виправити це, конче потрібно створити для обох мов рівні умови, себто усунути перевагу, яка наявна сьогодні по боці російської. А це означає, що мусимо або устіль перекрити мовно-інформаційну експансію Росії й тим самим ізолювати русофонів від їхнього додаткового підпертя поза Україною, або законодавчо надати українській мові такі преференції, які би нейтралізували цю російську експансію.
   А як же права українців-русофонів? Чи не ущемлюватимуться їхні права, коли українській мові буде надано особливі законодавчі переваги? Тут треба знайти розумний баланс інтересів. Преференції для української мови мають бути достатньо широкими, щоб забезпечувати у повній мірі її реальний (а не формально-показовий) розвиток і служити надійним її захистом і разом з тим не переходити межі, за якими починаються права русофонів на послуговування російською. Втім, в основі цього балансу має лежати розуміння, що преференції для української є не утисками російської, а лише досягненням справедливих умов, завдяки яким одна і друга мови зможуть повноцінно існувати. Адже преференції для української викликані лише одним – потребою знайти противагу мовно-інформаційній підтримці, яку мають русофони з боку Росії, і якої не мають українофони, себто зробити умови для обох мов максимально справедливими, паритетними.

2013, 28 лютого  

 
8. Ану, поговорімо про поезію  
http://ua-human.blogspot.com/2013/10/blog-post.html

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ
https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html       

2 коментарі:

  1. Абсолютно справедливо. Тоді кожна мова, по суті, зможе користуватися підтримкою однієї з держав.
    Можна додати також, що така ситуація не затримається навіки, навіть при наявності зручного сусідства з Росією в будь-яких кордонах. Якщо ми погоджуємося з тим, що кілька десятків років владу в Україні репрезентуватимуть представники рускоговорящего прайду, які мають кваліфікованішу і енергійнішу еліту, порівняно з україномовним селом, яке поки що не представлено адекватно в жодному реальному секторі (чому така пасивність? хто тут винен?), то російськомовній українській владі, чимраз далі то більше, будуть потрібні докази її осібності і спроможності. Вони самі захочуть піднімати українську мову, як євреї придумали собі іврит, в тому числі і щоб об'єднати націю. Тоді і вигідне сусідство Росії не допоможе патріотам Великої Імперії.

    ВідповістиВидалити
  2. Але поки цей час настане, українці (еліта, письменники, аналітики) не мусять його проспати, а готувати інтелектуальний продукт. Російськомовні нас обігнати не зможуть, бо все їхнє найкраще твориться в Москві, і воно там завжди буде більш якісним, а крім того, скерованим на самих себе, як і ціна на газ. Головне, щоби працювала укреліта. Варіант Швейцарії не проходить, тому, що германо-, франко-, італо-швейцарці мають різне походження, а в нас більшість російськомовних мають ті самі прізвища, що й україномовні, і є вихідцями з сіл у 2-3 поколінні. Більшість нинішніх жителів Адєсси мають прізвища Ткачєнка, Каліснічєнка, і тільки вдають з себе євреїв.

    ВідповістиВидалити