Н
Навба́ч – зовні, на вигляд, на здіб.
На́весом – аби-як, сяк-так, недбало, неакуратно, на гала́й-бала́й, без належної уваги.
Навза́ході сонця – час, коли заходить сонце.
Навко́пить – рикошетом.
На́дма, ви́дма – піщані, надуті вітрами горби, дюни.
Надо́шник – Spongia fluviatilis, водяна губка.
Назадгу́зь – задкуючи.
Назо́ла – який завдає безліч клопотів.
Найтича́нка – ріжновид брички.
Наква́цяти, ква́цяти, ква́цати – розмазувати що-небудь, фарбувати.
Накла́данець – канапка, бутерброд.
Наковде́рник, наковдерниця – два повноціло зшиті простирала на ковдру, коц, перину тощо.
На́ктовз – шафа, де вмонтовано компас.
Намисли́вість, помисли́вість – схильність намислювати неіснуючі небезпеки тощо.
На́нсук – тонка бавовняна тканина на нижню білизну, також на постіль.
Напа́сливий, напастливий – аґресивний, налазливий, навязливий, надокучливий, набридливий.
Напе́рсниця черсиста – Digitalis lanata, багаторічна рослина, цвіте рожевувато-білими квітками у липні-серпні. Отруйна.
Напі́дповні – фаза місяця під час другої чверти.
Наплі́чник – наплічний мішок, рюкзак.
На позі́р – на перший погляд.
Нард – Nardostachys jatamansi, нардоста́хіс ятама́нський, багаторічне зело родини валеріянових з мясистим дуже пахучим кореневищем, з якого виготовляють однойменну ароматну речовину.
На́ремно - раптово, неочікувано, нагло, несподівано, непередбачено, неспога́дано, ґвалтовно, миттєво, блискавично.
На́ручні – кайданки, наручники.
Нарци́з білий – Narcissus poeticus, нарци́с, багаторічне зело, цвіте білими квітками у квітні-травні.
Наслання́ – те, що роблять злі сили, щоб спокусити, обманути кого-небудь.
Наста́влення – стосунок.
Невзамі́тку – байдуже. «Лазничку заливає, а тобі це й невзамі́тку».
Неде́я – дика, поросла непролазними хащами, иноді ще й скалиста маківка гори.
Нейзильбе́р – стоп міди, нікелю й шпія́льтеру (цинку); метал тривкий до корозії.
Нео́глядки – не озираючись.
Непови́дний – непоказни́й, жалюгідний, затру́шений, непривабливий на вигляд.
Неприти́ка – волоцюга, безхатченко, той, що не має де приткнутися.
Неприторе́нний – той, що відзначається великою мірою неґативної ознаки, несосвіте́нний, поганий, паскудний, миршавий тощо.
Неске́йф – невеличкий, завбільшки з котяче вухо гриб, що повертає память; його зеленкувата шапинка відсвічує химерними лільовими рисочками, які безперервно то зникають, то виникають; росте у важкодоступних місцях на вершинах Драконових гір. Етимологія слова не ясна.
Несосвіте́нний, несусві́тній – дуже сильний своїм виявом і позбавлений усякого глузду.
Неспога́даний – неочікуваний, незбагненний, непояснимий.
Неспога́дано – ні думано ні гадано, зненацька, непередбачувано.
Неспромо́жець – імпотент.
Нетре́ба – Xanthium, шорстке сірувато-зелене зело; листки великі округло-трикутні з неприємним запахом; стебло сторчове заввишки 20-30 см.
Не́тямки – не розуміючи, «Він дивився на дівчину не́тямки».
Нефри́т – художньо-декоративний камінь; буває зелений, рідше білий, сірий, чорний, медово-жовтий, коричнюватий, червонуватий, часто плямистий; виготовляють намиста, фіґурки тощо.
Неха́р – старий забісований вовк-самітник.
Нешпе́тність: від нешпе́тний – незаплямленість, незабрудненість, не подібність на инших, непорочність, чистість.
Ни́жник – назва гральної карти, валет.
Низькоді́л – низька місцевість, низина.
Ни́пати – ходити туди й сюди, вишукуючи що-небудь.
Ніфедипі́н – Nifedipine, сильнодіючі ліки проти високого тиску у формі крапель.
Носорі́г – Rhinoceros.
Нотшля́нґа – найдовша гармата (13см засяг жерла).
Нутро́вухо – Аuris interna, внутрішнє вухо.
Ню́та – заклепка.
О
Оба́ва – побоювання, острах.
Оба́поли – з обох боків, на обидва боки, обі́руч, по обидві руки.
Обарі́нок – бублик.
Оберта́с – повільний танець на взір вальсу.
Оби́хвіст – шахрай, ошуканець.
Обкла́д – дифтерія.
О́блавок – борт судна.
О́блаз – урвище гори, скелі.
Обле́пистий – обтислий.
Обличко́вувати – покривати поверхню чого-небудь шаром иншого матеріялу для надання йому міцности або для оздоблення, облицьовувати.
Обо́рка – смужка матерії, зібрана в складки чи зборки і пришита на оздоблення.
Обре́зклий – бре́зклий, оду́тлий, набря́клий, хворобливо потовщений, (після сну) оспа́лий.
Обрідкува́тий, о́брідкий – негустий, нечастий, рідкуватий.
Обру́с – стільни́к, скатертина.
Обсидія́н – твердий шклуватий камінь вулканічного походження чорного кольору, який використовується переважно на будівництво.
О́бсіч – раптом.
Обходи́світ – той, що багато мандрує з певною метою, вояжер.
Обца́с – обча́с, каблу́к, підбо́р.
Обчі́ркач – циркуль.
Обшма́таний – обчухраний.
Овеско́ва кривулька – зиґзаґувата лінія у вишивці.
Огва́ра – махи́на, щось дуже велике.
Огіро́к посівний – Cucumis sativa, однорічне витке городнє зело; цвіте в травні-липні.
Огіро́чник – Borago, жорстковолосисте зілля із запахом та смаком огірка, вживається як салата.
Оглаше́нний – божевільний, той, що поводиться дивно, безглуздо, алогічно.
О́да – урочистий ліричний вірш.
Одву́кінь, удву́кінь - поїхав одвукінь (двома кіньми).
Одекольо́нь (чол.р.) – пахуча вода, парфуми, одеколон.
Однострі́й – мундир, військова форма одягу.
Одно́хідь – біг коня, оленя і т. ин., за якого тварина ступає спершу обома правими ногами, а потім обома лівими.
Одораме́нтум – Odoramentum, духмяна речовина.
Одри́на – одр, місце на спання, спальня, опочивальня, ліжниця.
О́дуд – Upupa epops, птах з пір’яним чубчиком-гребенем і барвистим оперенням.
Ожи́на сиза – Rubus caesius, кущ заввишки 50-150 см; цвіте у травні-червні; плоди до 1 см в перетинку тьмяно-чорні із сизою поволокою.
Оза́док – задня частина туші.
Оздо́бний – гарний, гожий, красний, зли́чний, ле́пський, милови́дий, вродливий, ла́дний, дола́дний, утво́рний, хороший, сподо́бний, благолі́пий, фа́йний, хупа́вий.
Озеря́вина – висохле озеро.
Озіо́тіс лінія – приносить щастя в маґічних картах. Етимологія слова не ясна.
Озокери́т – земляний віск, належить до групи нафтових бітумів. Має білий, жовтий, бурий, зеленавий колір.
О́ка - Oxalis tuberosa, квасениця бульбоносна (uqa – мовою кечва ), рослина подібна на картоплю, вирощується в центральній і південній частинах Анд, бульбини можна їсти сирими .
О́каряч – розставивши ноги.
Окру́шина – крихта, крихтина, криха́, кри́шка, рі́ска, дрі́бка, одроби́на.
Окте́т – ансамбль з восьми музикантів; муз твір.
О́кунь сонячний – Lepomis gibbosus, невелика риба; верх зеленавий, боки з рожевими плямами, черево рожево-жовтувате; забарвлення залежить від водного середовища; у водоймах замулених, укритих густими водоростями він темніший, а де переважає піщане дно – ясніший; живе там, де сповільнена течія, на глибинах 1-2 м; росте дуже повільно, в пятирічному віці його довжина сягає всього 10 см.
О́кунь звичайний – Perca fluviatilis.
Олеа́ндeр звичайний – Nerium oleander, вічнозелений кущ заввишки 2-3 м; стебла й гілки мають ясно-сіру кору, яка містить молочкуватий сік. Листки товсті, шкірясті, видовжені, темно-зелені. Квітки великі, гарні, пахучі, рожеві, жовті, білі, зібрані на кінцях гілок у суцвіття. Цвіте олеа́ндер рясно від червня до вересня. Плід – подвійна довга листівка, що при дозріванні розтріскується, висипаючи багаточисленні насінини. Усі частини олеа́ндра є дуже отруйними. Його запах має паморочливу дію.
Оле́гниця – плеврит.
О́лень европейський – Cervus elephus.
Олжа́ – неправда, брехня, обман.
Оли́ва – Olea phillyrea, оливкове дерево, маслина, вічнозелене деревце або деревуватий кущ заввишки до 10 м.
О́ливо – свинець.
Ома́н високий – Inula helenium, травяниста рослина заввишки 100-200 см з розгалуженим облистненим стеблом, квіти на взір кошиків, великі, жовті. Росте по берегах рік, озер. Цвіте у червні-серпні.
Ому́дка (ж.р.), о́мудь (ж.р.) – частина чоловічих статевих органів, де містяться яєчка (му́да), калитка.
О́ник – нуль, зеро, ніщо.
О́никс – грубосмугастий декоративний камінь, ріжновид халцедону.
Онкоцефа́л – Oncocephalus, невеликий подовгастий жук темно-помаранчевого кольору з прямими вусами.
Опа́ль – ювелірний камінь на прикраси більшого розміру; буває білий, чорний, блакитний, зелений, помаранчевий.
Опе́цькуватий - невисокий, але товстий, незграбний на вигляд; приса́дкуватий, призе́мкуватий, приса́дистий.
Опо́листий – товстий, гладкий, широкий, розлогий.
Опо́листо – товсто, грубим шаром.
Опості́нь – біля стіни, під стіною; біля, коло.
Опу́да – опудало.
Опу́ка – мяч.
Опу́нція індіянська – Opuntia ficus indica, нопал, індіянська смоківниця, рослина з родини кактусів, її характерною морфологічною ознакою є членована форма стебла, вкритого колючками, укол яких на відміну від инших кактусів завдає справжніх мук. Квітки дуже гарні, жовті, помаранчеві, червоні, рідше білі, до 7 см в перетинку, зібрані в колосуваті суцвіття. Плоди – кулясті ягоди, иноді видовжені або грушуваті, у багатьох видів їстівні. З нопалу (так, власне, називаються плоди опунції) виготовляють ріжноманітні напої, зокрема тунове вино, і ріжну їжу, наприклад, туновий сир. Походить з Латинської Америки. Опунція дуже живуча. В сприятливих умовах може поширюватися до загрозливих розмірів, створюючи величезні півтораметрові непролазні зарості, з якими дуже важко боротися.
Ора́нда – корчма, шинок.
Оре́л степовий – Aquila rapax.
Ореля́на – ана́то, червоно-помаранчева фарба з бі́кси (Bixa orellana), рослини, яка росте в Мексиці.
Оре́стіяс - Orestias cuvieri, невелика до 25 см завдовжки рибина з дуже гарним зеленувато-жовтим верхом, водиться в гірських річках та озерах Анд.
Ормя́к – свита на кшталт халата із тонкого сукна.
Осе́л – Asinus gray.
Оси́ка – Populus tremula, трепе́та, дерево заввишки 20-30 м; світлолюбне, листки майже округлі, тремтять при найменшому подуві вітру.
Ослі́н, ослі́нець – переносна кімнатна лава для сидіння.
Осокі́р – Populus nigra, топо́ля чорна.
Осору́га – прикрість, неприємність, відраза, огида.
Осо́т стелюховий (їстівний) – Cirsium esculentum, зело у формі приземистої розетки з рожевим цвітом у центрі; росте на солончакових ґрунтах.
О́стень – риболовецьке знаряддя, схоже на вила, з зазубреними ріжками для утримування настромленої риби.
Остео́ма – доброякісна пухлина в кістках людей і тварин.
О́стов - внутрішня опорна частина споруди, установки і т. ин., на якій тримаються всі инші її складові частини; каркас, кістяк.
Острогі́н – Artemisia dracunculus, естрагон, тархун, вид полину, багаторічне городнє зело з родини складноцвітих; належить до прянощів.
Осудо́вище – громадський осуд, ганебна подія, безчестя, знеслава, скандал.
Отава́ти – ослабівати, охлявати, затухати, іти на спад.
Отетері́ло – розгублено, збентежено, перелякано.
Отома́нка – мякий без спинки диван з двома валиками оба́поли і по́душками.
Офікле́йд – мідний духовий музичний інструмент, що зовні нагадує фаґот.
Офі́товий – колір зеленавого мармуру.
Офіци́ни - житловий будиночок, який стоїть у дворі окремо від головного будинку, відокремлений фліґель.
Охабле́ний – ненависний, клятий, осоружний, остогидлий, немилий, огидний, гидкий.
Охві́та – верхній жіночий одяг.
Охві́тний – приємний, симпатичний, милий.
Оцело́тове манто – етимологія слова не ясна.
Очере́т – Phragmites austalis, троск.
Очи́ток – Sedum.
Очі́пок - старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки (часто з поздовжнім розрізом ззаду), що його зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся.
П
Павук-блукалець – Phoneutria, банановий павук, відносно невелика, вкрита короткими волосками комаха, яка живе і відкладає яйця на плодах бананового дерева в Бразилії. Цей павук не плете павутини, а просто «блукає», себто лазить по листю і плодах. Його отрута смертельно небезпечна для людини.
Паву́к-хрестови́к – Araneus diadematus.
Пада́чка – епілепсія.
Па́дина – невелика кругла долина.
Пайди́ти – щастити, талани́ти, бе́рдити, фортунити.
Пайдли́вий – той, якому щастить, таланить; фортунний.
Пала́дій – сріблясто-білий мякий і ковкий метал. Належить до плятинових металів.
Пала́ш – холодна зброя з довгим прямим двосічним клинком.
Па́морозник – Aster perennis, а́йстра багаторічна, травянистий напівкущик заввишки 120-150 см. Квітки маленькі ромашкуваті, зазвичай блакитного або синього кольору, иноді білого. Цвіте з вересня по листопад.
Памфи́ль – картяна гра. Жиро́вий нижник найстарша карта в цій грі.
Па́нва – велика сковорода, пательня.
Панце́рник – панцерована бойова машина.
Папа́я – Carica papaja, ди́нне дерево, листопадне дерево, зовні схоже на пальму з прямим, мяко здеревянілим стовбуром, на верхівці якого утворюється розетка великих семи- девятилопатевих розсічених листків на довгих бильниках; квітки зібрані в жмуток і мають приємний запах, схожий на конвалію; плоди великі, дуже подібні на дині; у дикому стані папаї не ростуть.
Па́пороть - Pteridium aquilinum, орля́к звича́йний.
Папу́га – Psittaciformes.
Парава́н – пересувна стояча розкладана фіранка, ширма.
Парапе́т – невелика стіна, що огороджує балькон, ґанок, міст.
Парастефія іскриста - Parastrephia lucida, кущ до 120 см, листочки короткі вузькі з білими смужками, цвіте жовтими китицями, росте заростями на високорівнях Анд.
Парча́ – важка складноорнаментована тканина, вироблена із шовкових та золотих або срібних ниток.
Пасифльо́ра – Passiflora caerulea, страстоцві́т, кущик з дуже гарними квітками всякої барви, росте в краях з теплим підсонням.
Паслі́н солодко-гіркий – Solanum dulcamara, гли́сник, напівкущ з виткими стелюховими стеблами; росте у вологих місцях; квітки маленькі лільові, рідко білі або рожеві; цвіте в травні-серпні; плід – яскраво-червона блискуча звисла ягода; отруйний.
Пастерна́к посівний – Pastinaca sativa, дворічне зело родини зонтичних.
Патка́нь – Mur decumanus, великий щур.
Паху́ця, пахуча трава звичайна – Anthoxathum odoratum, невисока трава, містить кумарин, що надає рослині дуже приємний запах, особливо в сіні. Росте на сухих луках, а також на полонинах.
Пацьо́рки – намисто.
Пачка́р – контрабандист.
Певни́ти – виконувати, здійснювати.
Пекілоґама́рус – Pekilogammarus, ріжновид океанічних дуже малесеньких (менших ніж півміліметра) рачків.
Пекс – бобе́р з оранжевим хутром, що живиться лапідо́сами; водиться у верхівях ріки Ґулі в провінції Меморія. Етимологія слова не ясна.
Пелярґо́нія – Pelarqonium, ґера́нь кімнатна, невисокий кущ з почерговими, бильниковими, по ріжному розтятими листками. Квіти дуже гарні, бувають білі, червоні, рожеві, за формою можуть бути прості і стріпчасті, росте в краях з теплим підсонням.
Пентагра́ма – фіґура, що становить собою правильний пятикутник.
Пента́кул – особливий вид коньяку; може бути чорним, блакитним, жовтим. Етимологія слова не ясна.
Пента́рх – намісник імператора в якійсь провінції чи місті Діямантової імперії.
Первоцві́т лікарський – Primula officinalis, багаторічне зело́ заввишки 10-30 см; квітки ясно- жовті або золотисті; цвіте в травні; корені запахом нагадують га́нус і використовуються як прянощі.
Перга́ч – Nyctalus lasiopterus, вечірниця велетенська, кажан, мечве́док, ґа́цик.
Пере́виця – вудка, риболовна снасть, яка складається з жердини (вудлища), тоненької поворозки (жилки), сиґналізатора (поплавця), урівноважного тягарця (грузила) і сталевого гачка (кандзюбки).
Переле́сник – дух чоловічої стати, який, літаючи до жінок у вигляді вогненного змія, спокушає їх.
Пере́паска – паперова обгортка або відкритий конверт, у яких пересилаються поштою книги, журнали, ділові папери і т. ин; поштове відправлення в такій обгортці, бандероля.
Пе́репел – Conturnix conturnix, навесні і влітку перепели голосно викрикують «подь-полоть» або тихіше «ха-вав». Звідси і хававкання – назва специфічного тихого крику пе́репела.
Пере́смик, про́смик – найвище місце переходу гори, гірського хребта, перевал.
Пере́тика – пере́тик, перегорода, перетинок, смуга дерев, чагарнику і т. ин.
Перехня́блений – перехилений на один бік, перекошений.
Пе́рець гострий – Capsicum annuum, перець гіркий, однорічне зело заввишки 30-75 см; стебло сторчове, розгалужене; листки цілісні від яйцюватих до лянцетних; плоди – довгасті, загострені на кінці червоні ягоди, які вживають як прянощі; висушений і помелений гострий перець називається па́прикою.
Пе́рець чорний – Piper nigrum, тропічна ліянувата рослина; листки серцюваті або яйцюваті; квітки невиразні, зібрані в колоски або сережки; плоди – соковиті кулясті кістянки, які спочатку зелені, потім жовтіють і насамкінець стають червоними; зібрані плоди сушать на сонці, від чого вони чорніють і зморщуються, стаючи придатними до вживання.
Пері́стий – на чорному білі поперечні смуги, неоднорідно забарвлений, смугастий.
Перка́ль (чол.р.) — тонка дешева бавовняна тканина, що використовується для парашутів, спецодягу та всяких технічних потреб.
Перкари́на – Percarina, морський йорж, солоноводна придонна риба з родини окуневих.
Пе́рсик – Persica vulgaris, садове дерево, яке дає великі соковиті плоди.
Пе́сточка – тверде осердя плодів, наприклад сливки.
Пета́к – ґатунок малого сукняного каптана без завуженням до стану із сторчовим коміром.
Пе́трів батіг – Cichorium intybus, цикорій дикий, батіжник, пуговник, серпівник, сонцегляд, синявка. Багаторічна травяниста рослина з мясистим корнем і сторчовим розгалуженим стеблом заввишки від 30 до 100 см, квітки дуже виразні, блакитні, цвіте в липні-серпні, росте на узбіччях доріг, полях, луках, на засмічених місцях.
Пижмо – Tanaceto, росте на луках, узліссях. Цвіте у червні-вересні.
Пирі́й – Elytrigia repens.
Пища́ль (ж.р.) – дуже важка рушниця (10 кг), ґнотова; набивали з цівки.
Пищу́ха звичайна – Сerthia familaris, підкоришник, менша від горобця пташка з сірувато- або рудувато-бурим з білими плямами верхом і блискучо-білим низом. Пересувається по стовбурах дерев. Завжди лазить знизу вгору по спіралі. Оселяється переважно в глицевих або мішаних лісах.
Пі́вники болотяні – Iris pseudacorus, іри́си, ростуть на травянистих болотах, вологих луках; квітки ясно-жовті з помаранчевою плямою; цвітуть в червні-липні.
Пі́вники карликові – Iris pumila, іри́си низькорослі, ростуть у сухих місцях, степах, на камянистих схилах, пісках і солонцях; квітки червонаві, синьо-темно-фіолетові, зеленувато-ясно-жовті або й білі; цвітуть у квітні.
Піво́нія деревяниста – Paeonia suffruticosa, пео́н, листопадний кущ до 2,5 м, квіти великі (20см) від білого до фіолетового кольору. Цвіте наприкінці травня.
Піво́нія травяниста – Paeonia, травянистий пишноквітлий кущ заввишки 60-120 см; забарвлення квітів біле, рожеве, червоне; цвіте з травня до червня.
Півцальо́вий – завтовшки в півцаля. Цаль – дюйм, міра довжини, що дорівнює 2,54 см (1/12 фута).
Підбиття́ – підйом людської стопи від пальців до ґаджа́л (щи́колоток).
Підбі́л – Tussilago farfara, невеличкі ранньовесняні жовті квіти, схожі на кульбаби.
Пі́двязка – елястична биндочка з застібкою, якою вгорі на стегнах кріпляться панчохи до жіночого корсета.
Підкомо́рій – сановник при королівському дворі.
Підска́рбій – скарбни́к, начальник державного скарбу (скарбниці, казни).
Підсні́жка – Galanthus nivalis, підсні́жник пишноквітле зело, цвіте в проталинах снігу; квітки білі, звислі.
Підсо́ння – клімат.
Підти́чка – нижня частина жіночої сорочки-підточи́ці, пришита, звичайно в поясі, до верхньої частини.
Підточи́ця – сорочка не з цілого полотна, а з доточеним низом.
Підшта́нці – елемент чоловічої білизни, спідні, спідняки, труси.
Підштрика́чка – дошкульний, їдкий, ущіпливий натяк.
Пізньоцві́т осінній – Colchicum autumnale, бульбоцибулинове зело, росте на вологих луках, а також в Карпатах; цвіте пізно восени. Квіточки з шести довгих розпростертих блідо-фіолетових пелюсток. Листочки довгі лянцетуваті. Отруйний.
Підмаре́нник - Galium verum, багаторічна травяниста рослина.
Піко́льо-труба́ – маленький духови́й мідний інструмент (ріжновиди: труба-піко́льо, мала труба, альтова труба, басова труба).
Піло́н — масивний стовп, що підтримує перекриття або є елементом оформлення порталу, вїзду на міст тощо.
Пі́лочка: ні на пі́лочку – нітрохи, зовсім.
Піля́стра – плоский, схожий на колону виступ.
Пільни́й (зелений) ко́ник – Tettigonia viridissima.
Піме́нта – Pimenta dioica, перець запашний, вічнозелена деревувата ліяна до 13 м заввишки з великими яйцюватими листками і дуже пахучою корою, яка щороку відшаровується. Квітки непоказні, білі, зібрані в суцвіття. Плід – кругла червона ягода близько 1 см в поперечнику. Щоб у повній мірі зберегти аромат, ягоди зривають зеленими і висушують їх на сонці. На смак і запах пімента нагадує суміш чорного перцю, гвоздики й цинамону (кориці). Походить пімента з Ямайки.
Пірс – випнута причальна споруда, до якої судна можуть швартуватися оба́поли.
Піска́тник – Dasiatis pastinaca, морський кіт, морська риба з родини скатів завдожки до одного метра; живе на дні; хвіст у формі батога з гострим шпичаком.
Пістря́вий – з ріжнокольоровими плямами, смугами, не одного кольору і т. ин.
Пічку́р – Gobio gobio, рибка до 20 см завдовжки, тримається мілководдя.
Піяла́ - поширена в східних країнах кругла посудина на пиття у вигляді невеличкої розширеної доверху чаші без вушка.
Плаку́н верболистий – Lythrum salicaria, багаторічна жорстковолосиста рослина заввишки до двох метрів; росте біля води; цвіте в червні-вересні.
Плато́к, плато́чок – пласт, (множ.) пластівці, пелюстка, латка.
Пла́хта – ґатунок спідниці у формі двох зшитих до половини картатих полотнин, переважно вовняних.
Плете́ник – крендель.
Плеца́нка – сорочка без брижів коло коміра.
Плис – груба бавовняна черси́ста тканина, т. зв. бавовняний оксамит.
Плитки́й – мілкий, неглибокий, поверховий.
Плісо́ваний – у формі плісе́, себто дрібних нестрочених складок на тканині жіночого вбрання, добре запрасованих. «Іридіяда мала на собі ясно-лільову плісо́вану сукню».
Плойча́стий комір – складчастий.
Плосі́нь – рівнина, площина.
Пло́ска – плоска фляшка.
Плоскорі́зьба – барельєф.
Плуга́нитися - повільно, мляво пересуватися, йти, їхати.
Плю́га – гидка, негарна жінка.
Плющ – Hedera helix, вічнозелена тіневитривала ліяна до 30 м завдовжки.
Плясте́рок – пля́стер, тонка скибка огірка, моркви, дині, шинки, ковбаси, твердого сиру тощо.
Плята́н – Platanus orientalis, листяне дерево до 50 м заввишки і до 5 м в перетині; живе до 2 тисяч років; його зелено-сіра кора відшаровується клаптями; плоди – горішки; деревина легка, міцна; з неї виготовляють меблі.
Побі́рчий – збирач податків.
По́ваб – ва́ба, лас, хіть, прагнення, жага, пристрасть до чогось, привя́зання.
По́вагом – не квапливо, не поспішаючи, повільно.
Пова́ла – стеля.
Пови́тиця зміїна – Cuscuta europaea.
Повісня́не полотно – найтонше полотно, клочкове́ – дещо грубше, валови́на – найгрубше.
По́ворозка – мотузок, переважно тонкий.
Поди́ – низькі місця, понизини.
Подоро́жець – товариш у подорожі, супутник.
Подоро́жник – Plantago major, ранник, семижильник, травяниста рослина, листки зібрані в розетку, широкояйцюваті, суцвіття – густий циліндричний колос, квітки дуже дрібні блакитнявого кольору, цвіте з травня до осени. З лікувальною метою використовують листки.
Подри́ґус – вихання ногою в поклоні.
Пое́ма – великий поетичний оповідний твір.
Пожа́да – бажання, жада́, жадання, охота, хотіння, хітка, прагнення, (невідкличне) кортячка; воля, (любовне) жага, по́тяг, пристрасть, хіть, лас, заласся; зага́ра.
Покво́лом - неквапливо, не поспішаючи, без по́спіху, по́вагом, спрокво́ла, пи́няво, повільно, звільна, поволі, тихо, тихою ходою, пома́лу, лельом-полельом, .
Покі́ст – лак.
Поко́щений – вкритий поко́стом (лаком), оліфою.
Поли́н гіркий – Artemisia absinthium, багаторічне зело із своєрідним гостротерпким запахом.
Поли́чник – ляпас, удар по лиці.
Поли́ччя – портрет.
По́ліг – занизина.
Полізу́н — дух в образі велетня з рукою в зріст людини. Повзає на колінах.
Поліле́піс - Polylepis tarapacana, кущуваті дерева з покрученими й розгалуженими стовбурами, які творять густі лісові зарості.
Полк королівський – 5 бриґад (500 солдатів).
Поло́вий – ясно-рудий.
По́лоз – Coluber, неотруйна змія родини вужів завдовжки півтора-два метри.
По́лох – замі́шання, сумя́ття.
Полуни́ця – Fragaria viridis, травянисті ягоди; плоди рожеві, трохи опушені; ростуть у степах, серед чагарників; культивується в городництві.
Помара́нча – Citrus chinensis, апельсин, вічнозелене з колючими гілками дерево до 12 метрів заввишки; листки прості, овальні, шкірясті; квітки білі.
Помідо́р – Lycopersicon esculetum, однорічний залозистоопушений кущ заввишки 40 -150 см; квітки жовті; цвіте в червні-жовтні.
Помо́рник короткохвостий – Stercorarius parasiticus, птах розміром з ворону; має темне сірувато-буре оперення; залітає дуже далеко в море.
Понсо́вий – червоногарячий, яскраво-червоний;
По́нчо – punchu (з мови кечва), вовняна ламяча грубо ткана плетена накидка індіянців Перу у формі прямокутника з прорізом для голови.
Порта́ль – виділений на фасаді вхід до великого будинку.
По́ртер – темне міцне пиво.
Порти́ – верхні полотняні штани.
Портки́ – полотняні спідні штани, зазвичай довгі.
Портни́на – груба тканина з льну або коно́пель.
Портуля́к городній – Portulaca oleracea, однорічне зело; вирощується для приготування салатів; має дуже гарні квіти – білі, рожеві, червоні, жовті, иноді стріпчасті.
Портяни́ці – штани з грубого білого льняного полотна.
Пору́га – нестерпне знущання; зле висміювання кого-, чого-небудь; глузливе, зневажливе ставлення до кого-небудь.
Поса́дник міста – мер міста. “Кого у Львові вибрали посадником?”
Посі́лість – володіння, маєток, помістя.
Поставни́й – ставни́й, стрункий, статурний, ґраці́йний, гарно скроєний, зграбний, елеґантний. «Чоловік був поставний, гарний, з чорними вусиками».
Постоли ́ – мяке взуття з цілого шматка шкіри без пришивної підошви.
По́ступцем – ступаючи крок за кроком. «Шерега вояків рухалася повільно по́ступцем до редути».
По́хап – миттєвий по́тяг, спалах жаги до чогось, нестримне покликання.
Похіпки́й – швидкий, прудкий, хутки́й, скорий, бистрий, бо́рзий (іронічно), беручки́й, жвавий, шпарки́й, шамки́й, квапливий, спішни́й, ха́паний, скорохва́цький.
По́хіпко – швидко, жваво, метко.
Походе́ньки до чопа́ – ходити до чопа, пиячити.
По́шабень – Ophidion rochei, морська риба з роду окуневих, тіло видовжене, як у вугрів, і вкрите дрібною лускою. Веде придонний спосіб життя, живиться переважно рачками і мякунами.
Пра́ве – сливе, майже.
Пра́ник – деревяний гладенький валок на вибивання білизни під час прання.
Прасі́л (прасо́л) – дрібний торгівець вяленою рибою та сіллю.
Преци́зний – сто́тний, точний.
Преціо́зи – коштовності, дорогоцінності, клейноди.
Придзиґльо́ванка – вертка, вертлява жінка чи дівчина.
Призі́р – хвороба, викликана злим поглядом. «А чи маєте якийсь лік від призо́ру або від уро́ку?».
Прика́дкуватий – низький і грубий, опецькуватий.
Примерекони́тися – примаритися, привидітися, приснитися, приверзтися, приманя́читися.
При́путень – Columba palumbus, птах значно більший за голуба; його легко відріжнити від голуба за великими білими плямами на крилах і обабіч шиї.
Присипа́ник – оладок, присипаний сиром.
При́скалка – виступ скелі.
Пристрі́т – хвороба, викликана зустріччю зі злою людиною.
Приторо́чки – торо́чка, торочки́, суцільний ряд кінців ниток, що вільно звисають із країв тканини; тасьма з таким рядом ниток; бахрома.
Прито́шний – зручний, спосі́бний, підхожий.
Приту́га – скрутне становище; горе, біда. Ще почуття скорботи, тяжкої туги.
При́тьма – при́тьмом, дуже швидко, поспіхом; за короткий відрізок часу; негайно, без затримки; відразу, тієї ж мити.
Причі́лок – бічна стіна будинку, хати; бічна частина даху. Ще (рідко) край, кінець чого-небудь.
Прожо́г – порив, прагнення.
Про́зір – прогалина, просвіт, щілина.
Прозо́піс - Prosopis chilensis, бобова рослина, яка дає плоди у вигляді стручків.
Прол́іска – Scilla bifolia, ранньовесняна квітка; зацвітає наприкінці березня на початку квітня; квітки ясно-блакитні, шестипелюсткові.
Проми́ркати – ми́ркати, ми́мрити, харама́ркати, слебезува́ти.
Промітни́й -який веде справи, вдаючись до хитрощів, обману; пронозливий; який відзначається спритністю; заповзятливий. Швидкий на розум; кмітливий.
Про́нурок чорноволий – Gavia arctica, вид качок з родини гагарових.
Про́сад – алея.
Про́смик – пере́смик, перевал у горах.
Про́со – Panicum miliaceum.
Прохі́ра – лукавий, хитрий, підступний чоловік.
Пруг – край чого-небудь, ребро, руб, кло, кант, ґрань.
Пруд – швидка течія води, ріки.
Пру́тень – чоловічий статевий орган.
Пруто́к – ніжка листка або плода, бильни́к.
Прутува́та верба – Salix viminalis, ріжновид верби, яка зростає на болотах у формі куща.
Прюне́ль – тонка цупка бавовняна або шовкова тканина. Використовують на верх жіночого взуття, оббивки меблів тощо.
Прямови́слий – вертикальний.
Пря́ нистий – смугастий.
Пструг – Salmo trutta, струг, форель, прісноводна риба з роду лососевих; підвид ку́мжі; живе в гірських ріках.
Пуга́р – чара, бокал, чаша.
Пу́гач – Burbo burbo, велика сова з пір’яними вушками на голові і червонястими очима; загальний тон оперення рудувато-бурий з чорними короткими смужками.
Пу́дло, пуде́лко – коробка, футляр; пу́длик, пудельце – маленьке пуде́лко.
Пу́житися – надуватися, напинатися, силкуватися, напомагатися, напружуватися, моцуватися, гріти чуприну, зі шкіри пнутися.
Пу́ма – Puma concolor, великий хижак з родини котячих, який живе в Північній і Південній Америці від канадського Юкону до південних Анд. Веде самітницький, нічний спосіб життя. Слово «пу́ма» походить з мови кечва. Найближчим родичем пу́ми є яґуа́рунді та ґепа́рд.
Пу́ркати – випускати гази з кишківника, пердіти.
Пусти́зна – незаселені місця.
Пустогра́шній – пустий, пусто-порожній, беззмістовний, безкорисний.
Пуцува́ти – чистити щіткою, полірувати.
Пшени́ця літня – Triticum aestivum.
Пятірко – пять.
Немає коментарів:
Дописати коментар