К
Кабалісти́чний – від кабалістика, пояснення світу за допомогою символічного тлумачення священних текстів, у яких словам і числам надавалося містичне значення; знаки, числа й т. ин., що мають магічну силу; висновки, зроблені на основі випадкових ознак або штучно підібраних фактів; щось незрозуміле, заплутане.
Каба́н дикий – Sus scrofa, дик, вепр.
Кабаре́т – невеликий ресторан з естрадою.
Кабачо́к – Cucurbita pepo, ріжновид гарбуза з довгастими плодами.
Каваху́ку – Cinchona, хінне дерево, кора містить хінін, зовні подібне на вільху, вічнозелене, заввишки 15 метрів, листя велике шкірясте, крона злегка рожевувата, росте на недоступних стрімких схилах Анд.
Каву́к – мішок, здебільшого невеликий, з дуже грубого цупкого полотна або шкіри.
Кадила́к – марка автомобілів американського концерну «Дженерал моторс» люксусової кляси; перший кадилак виготовлено у 1902 році.
Кайофо́ра - Caiophora andina, невеличкий кактус, який росте на високорівнях, цвіте великими пятипелюстковими квітками помаранчевої барви.
Кажа́н пізній – Vespertilio serotinus, ли́лик, мечве́док, звірятко до 8 см завдовшки; вуха має широкі, заокруглені; верх тіла бурувато-коричневий, низ дещо ясніший; живе колоніями, у старих покинутих будівлях, шкалубинах скель; політ рівний, без різких поворотів; полює вночі, живиться жуками й метеликами.
Ка́зня – тюремна камера.
Калаве́рці – чоботи з вивернутими халявами.
Калама́йка – цупка густа льняна тканина.
Калама́р – чорнильниця.
Ка́лап – чорний капелюх з низьким круглим верхом і широкими кри́сами, загнутими вниз.
Калга́н – Potentilla erecta, перста́ч сторчовий, зілля із досить розлогим стеблом, листки трійчасті, квітки невеликі, чотирипелюсткові, жовті, росте в соснових лісах, луках, болотах. Дуже пахуче. Кореневище використовують як прянощі.
Кале́ник – хліб з калиновими ягодами.
Кали́на – Viburnum opulus, квітки дрібні, білі, зібрані в зонтики. Ягоди дозрівають у вересні-жовтні.
Кали́тка – ому́дка, о́мудь, частина чоловічого статевого органу, де містяться яєчка (муда).
Каліка́рпа – Callicarpa dichotoma, зличноплідник, листопадний кущ 1-1,5 м, листя зелене овальне, восени набирає пурпурового кольору, ясно-рожеві квіти, зібрані в суцвіття, цвіте в липні-серпні, плоди їстівні, яскраві ґлянцеві фіолетові ягоди з’являються у вересні-жовтні.
Калі́я – інди́ґо, синя фарба.
Калярі́па – Brassica oleracea caulorapa, кольрабі, ріпчаста капуста, городня рослина з грубим кулястим стеблом, що нагадує ріпу.
Ка́мбрик – тонке прозоре льняне полотно, схоже на батист.
Ка́медь – затужавілий сік, цафе́тика.
Каме́лія – Camellia, вічнозелений кущ або кущувате деревце, квітки великі рожеві, білі, червоні, схожі на троянду. Листки темно-зелені, яйцюваті. Росте в краях з теплим підсонням.
Камерґе́р – придворний чин вищої ранґи.
Ка́мка – легка шовкова тканина із золотими нитками та кольоровим візерунком.
Камло́т – тканина з верблюжої вовни.
Камфора́ – органічна безбарвна речовина із своєрідним запахом, яка має загальнозбудливий вплив; виготовляють з камфорного дерева, що належить до родини лаврових.
Камяни́ця – Rubus saxatilis, костяни́ця, заввишки 10 – 30 см. Квітки дрібні білі. Ягоди червоні, складені з пятьох кульок, соковиті, кисло-солодкі, приємні і ніжні, за смаком нагадують ґранат.
Ка́на – Canna indica, стебло нерозгалужене й пряме заввишки 70-150 см. Квітки великі, в пере́тинку 10- 15 см, жовті, помаранчеві, червоні, рожеві, иноді з плямами на пелюстках. Цвіте з початку липня до заморозків. У відкритому ґрунті не зимує.
Кана́рок – Serinus canaria, невелика співоча пташка; зверху оливково-зелена, зі споду попелясто-жовта; оперення може мати й инших кольорів, наприклад, біле, жовте, пістряве тощо.
Канасду́да – мундштучний духови́й інструмент.
Кандзю́ба – гак, гарб (багор), згин, залі́м, коліно, ку́жба (в триніжку на казан).
Кани́ця – дитяча гра з камінцями.
Каніфа́с – ди́ма, легка бавовняна тканина з рельєфним малюнком.
Каноні́рка – невелике військове судно, панцероване й з гарматами (2-6 одиниць) невеликого калібру на бій у прибережних районах; може бути вітрильно-весловим – 7-15 пар весел, 1-2 щогли.
Канта́та – великий вокальний твір під оркестру.
Кану́пер – Tanacetum balsamite, піре́трум, багаторічне зело, пахуче й пряне.
Каню́к – Buteo, досить великий хижак (більший за крука) з довгими широкими крилами, коротким, трохи заокругленим хвостом, короткими ногами, невеликим дзьобом. В польоті полюбляє описувати кола.
Канцо́на – ліричний вірш із чотирнадцяти рядків.
Канцоне́та – невелика пєса ліричного характеру.
Каолі́на – біла глина, вогнетривка. Виготовляють порцеляну, фаянс.
Ка́па – покривало на ліжко.
Ка́перс - Capparis scabrida, кущі, ростуть в сьєрі Перу.
Капіте́ль – верхня частина колони, піля́стри або стовпа, на яку спирається балка.
Капта́н – старовинний чоловічий верхній одяг з довгими по́лами; сукма́на, жупа́н, чума́рка.
Капу́ста білоголова – Brassica oleraceae, дворічне городнє зе́ло.
Кара́ко – ґатунок жіночого жакета.
Карама́н – віл чорної масти.
Кара́сь золотий – Carassius carassius, риба з родини коропових; надає перевагу замуленим, багатим рослинністю водоймам; має темний золотистий колір.
Кара́сь срібний – Carassius auratus, риба з родини коропових; росте швидше за золотого карася, живе в чистих і відносно замулених водоймах.
Кара́фа – шкляна або глиняна посудина з вузьким довгим горлом (на воду, квас, вино тощо).
Карбівня́ – монетний двір.
Карбу́нкул – червоний ґранат, коштовний камінь..
Кардамо́н – Elettaria cardamomum, елета́рія, багаторічне зело з родини имби́рних, що росте у вологих лісах Індії та Шрі-Ланки. Росте стеблами заввишки до 3 метрів із широколянцетними довгими листками. Квітки неправильної форми, дуже пахучі й гарні із білою оцвітиною та широкою губою, в якої жовтастий край, помережаний променистими яскраво-блакитними жилками. Плід – тригранна коробочка, що містить багато кутастих зморшкуватих насінин (близько 4 мм) рудого кольору, дуже запашних і з пряно-пекучим смаком. З насінин і виготовляють прянощі, відомі як кардамо́н, а також дуже пахучу олію.
Карлючкува́тий – який має форму гачка, загнутий, гачкуватий.
Кармази́н – вовняне сукно темно-червоного (малинового) кольору.
Кармази́новий – темно-червоний, густо-червоний, багрянець.
Кармалю́к – старовинна гра, коли деревяними киями вдаряють по керамічних кулях, заганяючи їх до спеціяльних дучок, розташованих по кутках стола, більярд.
Кармі́н, кармі́новий – яскраво-червоний, фарба виготовлена з червців (кошені́ли).
Каса́рня – казарма.
Каси́да – вірш хвалебного або повчального характеру.
Каси́но – гральний заклад з рестораном.
Ката́льпа яйцюватолиста – Catalpa ovata, досить велике дерево (до 8 м) з величезними, наче лопухи листками.
Ката́нка – чоловіча сукняна куртка.
Катле́я – Cattlea, орхідея, що живе не тільки на деревах, а й на скелях. Її ріжновиди вважаються найгарнішими. Квітки до 10-15 см засягом, дуже яскраві й пахучі.
Катра́н – Crambe, пряносмакове городнє зело, схоже на хрін.
Катре́н – чотиривірш.
Кафешанта́н – кавярня з відкритою сценою переважно для виступів легковажного характеру.
Каце́тник – арештант, вязень.
Ка́чка сіра – Anas strepera.
Кашемі́р – легка, дуже мяка вовняна тканина са́ржевого переплетення (схожа на оксамит), використовують на сукні.
Кашта́н кінський – Аesculus hippocastanum, велике дерево з розлогою кроною; цвіте в травні білими квітками, зібраними в сторчові волоті; плоди достигають у вересні-жовтні.
Квадрансте́ма неповна – мало кому тепер відома віршована форма, яка відріжняється від повної квадрансте́ми тим, що також, як і повна, складається з чотирьох рядків, проте кожен з них усічено щонайменше на третину; за своєю структурою квадрансте́ма неабияк обмежує виражальні засоби, внаслідок чого зміст вірша буває дуже затемненим. Етимологія слова не ясна.
Квадрире́ма – бойовий корабель з чотирма рядами весел.
Квадру́поль – спеціяльна машина для страти злочинців. Вважається найгуманнішим способом позбавлення життя, позаяк нікому не доводиться виконувати ролю ката. Машина сама здійснює всі підготовчі процедури, як тільки стратенець опиняється в полі її засягу. З цієї причини квадрупольну смерть багато хто з науковців прирівнює до нещасного випадку. Етимологія слова не ясна.
Кварци́т – дуже твердий, білий або сірий камінь на будівництво.
Квасо́ля – Phaseolus, теплолюбне городнє зе́ло; є лущильні, напівцукрові і цукрові (шпара́ґа) сорти, а також кущові, напівкущові, виткі і напіввиткі.
Ква́цяти – мазати квачиком.
Квач – патичок з намотаною на кінчику паклею, ватою тощо.
Квебра́ховий – етимологія слова не ясна.
Ке́вбик – сальцесон.
Кедр ліванський – Cedrus libani, могутнє дерево (до 50 м заввишки); посухотривке, теплолюбне, проте здатне переносити нетривалі морози до -25 градусів; має дуже духмяну деревину, під корою жовтаву, а всередині жовто-червону або жовтаво-коричневу; крона розлога, часто пірамідальна; глиця три-, чотиригранна, темно-зелена, иноді срібно-попеляста з блакиттю; шишки яйцюваті (5-11 см завдовжки, 4-6 см завширшки) зі смолистим неїстівним насінням; росте в горах на висоті 1300-2000 м; виготовляють меблі і всякі дрібні вжиткові речі, а також прикраси.
Ке́клик – Alectoris kekelik, камяна курі́пка, птах з родини фазанових завбільшки десь як ворона; попелясто-сірий з рожевим відтінком; на горлі від щік чорна смуга; характерний крик «кееклиик».
Ке́леп – бойовий молот на довгому держалні.
Ке́рбель – Anthriscus cеrefolium, ке́рвель, бугила́, городнє зело́ родини зонтичних; квітки білі; є два види: ке́рбель листковий і кореневий; перший використовується як прянощі, корінь другого споживають у їжу.
Ке́ртиця – Talpa, кріт.
Кетелеє́рія – Keteleeria, глицеве дерево, подібне на ялицю заввишки 20-30 м, крона спочатку на взір конуса, потім плоскорозгорнута, кора сіра, груба, шкалубиста, росте в Південному Китаї, Вєтнамі, Тайвані.
Ке́чва - qhichwa, мова індіянців Перу.
Киба́лка – старовинний жіночий головний убір на взір півмісяця.
Ки́ вер – кітель, військова куртка із закритим сторчовим коміром.
Кипари́с – Cupressus sempervirens, дерево заввишки до 30 метрів з пірамідальною або розлогою кроною; має лускувату перехресно-парну глицю темно-зеленого кольору з синюватим відтінком.
Китайська рожа – Hibiscus rosa-sinensis, гібі́скус китайський, кущ до трьох метрів з родини мальвових з голими ґлянцюватими зеленими листками, зубцьованими по краях. Цвіте з квітня до червня, має дуже гарні, великі (до 10 см) квіти – рожеві всяких відтінків, білі, ясно-жовті, звичайні, схожі на мальви і стріпчасті, біля основи пелюсток є чорна пляма.
Ки́чера – гора, вкрита вся лісом, крім вершини.
Кия́х – Zae majus, кукурудза, кукурудзяний качан .
Кімберлі́т – маґматична рудня порода чорного кольору з синім або зеленим відтінками. У ній зазвичай знаходять алмази.
Кі́нва, конівка – деревяне горнятко.
Кі́нва - Chenopodium quinoa, кіноа, kinwa мовою індіянців кечва. Ріжновид лободи, яку в Андах вирощують як зернову культуру. Листя рослини також вживають в їжу як городню зелень.
Кінетохо́ра – гусиниця, що живе в пересохлих водоймах. Етимологія слова не ясна.
Кіпни́на – кротовина, купа землі, нарита кротом.
Кіраси́р – вершник важкої кавалерії з металевими латами на спині і грудях.
Кіт дикий (лісовий) – Felis silvestris.
Кіт свійський – Felis catus.
Кі́тва, кі́твиця – сталевий, із здвоєним або строєним цівям гак, щоб корабель міг зачепитися за морське дно, якір.
Кіша́стий – двокольоровий.
Клейно́ди – коштовності, самоцвіти, срібло-злото, також знаки влади, реґалії.
Клен – Acer platanoides, клен звичайний.
Клень – Leuciscus cephalus, го́ловень, велика прісноводна риба з родини коропових.
Клепси́дра – водяний годинник, прилад у вигляді посудини, з якої вода краплями витікає в иншу посудину, де рівень води показує час.
Климе́на – Esperarge climene, вид метелика з темно-помаранчевими крильцями.
Клі́вія – Clivia, квітки блідо-рожеві, зібрані в суцвіття. Цвіте в лютому-червні. Походить з Африки.
Клі́нуси – білі пахучі квіти. Етимологія слова не ясна.
Кліщ собачий – Ixodes ricinus, кровопивча комаха завдовжки 4 мм.
Кло – ребро, руб, рубець, грань чого-небудь.
Клобу́чі – ва́лянці, повстя́ники.
Клус – швидкий алюр, середній між гатала́ (навскоки, галоп) і сту́пом (хода), рись. Пустив коня клуса́ (клу́сом).
Клу́ша – Larus fuscus, птах розміром із свійську качку; має аспідно-чорну спину та крила, які різко контрастують з рештою білого оперення.
Клю́зія – Clusia rosea, пишноквітлий кущ з вічнозеленими шкірястими листочками і великими біло-рожевими квітками, які складаються із восьми круглих пелюсток і жовтого розпушеного осердя; росте у краях із субтропічним та тропічним підсонням.
Ключина́ болотна – Oxycoccus palustris, журавли́на, росте на болотах та у заболочених соснових і сосново-дубових лісах. Яскраво-червоні ягоди достигають у вересні.
Кля́пка – Auricula, внутрішня частина вушної раковини.
Кля́рус – стоп шпія́льтеру з ко́бальтом. Етимологія слова не ясна.
Кльовн – клоун, пая́ц, посміху́н.
Кльоц – колода.
Кмин – Carum carvi, дворічне городнє зело́ з родини зонтичних; квітки білі або рожеві; цвіте в червні-липні; корені, молоді пагони з листками і насінини вживають як прянощі; кминову олію використовують у парфумерії, медицині, пекарстві.
Ко́бальт – важкий метал сріблястого кольору з рожевим відтінком.
Кова́лик – Alaus, жук до 10-15 мм завдовжки з плоским видовженим тілом металево-зеленого або брондзового забарвлення.
Ковтки́ – (ко́втка одн.), сережки.
Коґна́ти – етимологія слова не ясна.
Коза́ – Carpa hircus.
Козе́лець – Scorzonera, скорзоне́ра, змія́чка, чорна морква, багаторічне городнє зело родини складноцвітих.
Козе́тка – кушетка, канапка.
Козубе́нька – маленький кошичок із лубу або лози.
Козу́ля – Capreolus, косуля.
Колімажа́р – той, що продає дьоготь до коліс.
Колюмне́я – Columnea, рослина звисла, квітки трубчасті, яскраво-червоні, жовті, помаранчеві, подібні на півники. Цвіте з кінця зими і навесні. Батьківщина Колюмбія, Панама.
Колю́чка триголкова – Gasterosteus aculeatus, рибка завдовжки до 9 см.
Коля́ндра – Koriandrum, коріяндр, дуже пахуче городнє зело із зонтичних; квітки білі; насінини круглі, буро-жовтаві, використовується як прянощі.
Ко́льба – прикла́д рушниці.
Кольє́ – намисто з дорогоцінних каменів, перлів і т. ин.
Коля́са — з відкидним верхом чотириколісний з ресорами екіпаж.
Комі́ть: комі́ть головою – падати сторчма, головою вниз.
Компани́ст – товариш, сподвижник, співпрацівник.
Конда́к – ріжновид поеми на релігійну тему.
Кондило́ма – вид картяної гри з двома колодами і на дві особи. Етимологія слова не ясна.
Ко́ндор - Vultur gryphus, птах з розмахом крил 3,5 метра, харчується падлом.
Коне́чність – крайня потреба, необхідність.
Ко́ник пільний (зелений) – Tettigoniaviridissima, довжина тіла до 4 см; живиться невеликими комахами та гусеницями.
Коні́вка, кі́нва, ко́нів – деревяне або металеве горнятко.
Конкві́ста – велика надпотужна гармата армії Північно-Земельного королівства, що стріляє на дуже далеку відстань. Етимологія слова не ясна..
Коно́плі – Cannabis sativa.
Консо́ля – виступ у стіні будинку.
Конти́на – храм.
Контрафаґо́т – на октаву нижчий за фаґот.
Копа́л – тверда, туготопка, схожа на бурштин викопна смола рослинного походження.
Ко́паний мяч – футбол.
Копи́лиця, копи́вка – позашлюбна дружина.
Копрі́й – Foeniculum mill, фе́нхель, дуже пахуче городнє зело із зонтичних, схоже на кріп; виготовляють ароматну олію, використовується як прянощі.
Кораблетро́ща – корабельна аварія.
Корве́т – найменше трищоглове судно у вітрильному військовому флоті, обриштоване 18-30-тьма гарматами.
Корделя́с – невеликий до 30 см завдовжки мисливський або бойовий ніж із роговим руківям; також короткий допоміжний меч вояків-пішаниць.
Корінце́виця – радикуліт, корінцевий неврит.
Корне́т-а-пісто́н – духови́й мідний мундштучний інструмент невеликого розміру.
Коро́ва – Bos primigenius taurus, бик (корова-самець), віл (вивалашений бик).
Ко́роп дзеркальний – Cyprinus carpio, велика риба; живе у ставках, живиться водними безхребетними та рослинною їжею, має невелику кількість луски, яка подібна на дзеркальця.
Корсе́тка – безрукавка, пошита в стан з кольорової тканини.
Косиня́ – діягоналя, крива лінія.
Косодере́в – – Pinus mugo Turra, же́реп, гірська сосна, розпростертий стелюховий кущ до 5 м заввишки з темно-брунатною, майже чорною корою, глиця тверда до 5-6 см, росте повільно й доживає до тисячі й більше років.
Кости́рник – гравець в кості.
Костри́ця – Festuca pratensis, багаторічне травянисте зело родини злакових зі сторчовим, голим, гладким, густооблисненим стеблом заввишки до 100 см.
Кота́рда – вузький розстібний короткий плащ без підкреслення стану.
Ко́цур – старий забісований кіт-самець.
Ко́чало – кружа́ло, покоте́ло, диск, ко́ло, о́черет, опру́г, круг.
Кочере́ґа – Brassica napus, бру́ква, дворічне зело родини хрестоцвітих з грубим коренеплодом і сизими листками.
Кошені́ль – кармі́н, черве́ць, манія́, фарба із комах червців (кошеніли).
Кошикі́вка – баскетбол.
Ко́щок – язичок, гачок, собачка, ку́рок, спуск у рушниці, пістолеті.
Ко́яшник – скупник птиці, їздить з ко́йцем (кліткою на курей, качок, индиків тощо).
Краб прибережний – Grapsidae.
Краб смухо́вий – Eriocheir sinensis, груднина завширшки до 22 см.
Кра́йка – о́кравка; пояс, витканий з шовкових чи вовняних ниток.
Кра́ля – назва гральної карти, дама.
Кра́сий – строкатий.
Красо́ля – Tropaeolum majus, насту́рція.
Кре́денс – буфет, невисока шафа на посуд.
Кре́ніль – куба́рик, гральна кість.
Крепдеши́н – тонка густа шовкова тканина.
Кре́чет – Falco gyrfalco, сокіл більший за крука, оперення або чисто біле, або білувато-буре з пістрявинами.
Кри́нум – Crinum, квітки засягом до 16 см, мають довгі білі пелюстки з рожевими смужками. Цвітуть продовж літа. Ростуть в тропіках і субтропіках.
Криптока́рпус – Сryptocarpus pyriformis, стелюховий кущ, росте в пісках сьєри Перу.
Криптоме́рія – Cryptomeria, глицеве дерево заввишки до 50 м, перетин до 2 м, має гарну золотаво-жовту чатину на пагонах.
Кри́си – відігнуті краї капелюха, бриля тощо. Також краї посуду, човна тощо.
Кріль дикий – Oryctolagus cuniculus.
Кріп пахучий – Anetum gravioles, однорічне городнє зело з родини зонтичних, використовується як прянощі.
Кріс – кресак, рушниця, ручна кремнієва вогнепальна зброя.
Кріт – Talpa, кертиця.
Кровоза́пруд – кровозупин, зупинка серця, інфаркт.
Кровозупи́н – кровозапруд, зупинка серця, інфаркт.
Кропива́ – Urtica.
Кропивя́нка – Sylvia nisoria, рябогруда славка, трохи більша за горобця пташка, зверху попелясто-сіра, знизу ясна з бурим поперечно-смугастим ряботинням. Тримається чагарників, густо зарослих садів, парків, верболозів по берегах річок. Спів своєрідний тріск з посвистами («ч’єк-чек-чік»), перемежований павзами. В Україні гніздовий птах.
Кро́пнути – убити.
Кро́шня – верх повозу.
Кру́глі – кеґлі.
Крук – Corvus corax, ворон.
Кру́чий син – син крука (лайка).
Круши́на – Frangula alnus, кущ до 5 м заввишки; квітки дрібні, зеленаво-білі; цвіте у червні-липні; плід кулястий, чорний. Зростає у вологих місцях, на болотах.
Крюшо́́н – суміш білого вина й руму або коньяку зі свіжими плодами садовини.
Кряж – пасмо невисоких гір, горбів, хребет.
Кряжи́ти – гарува́ти, завзято невтомно працювати.
Крячо́к чорнодзьобий – Gelochelidon nilotica, птах розміром з га́йворона; верх тіла блакитно- попелястий; низ білий; на голові виразна чорна шапочка.
Крячува́тий – подібний на кряч (кущ), кущуватий.
Ктир – Satanas gigas, велика (5 см і більше) комаха-хижак буруватого кольору, схожа на осу; живиться иншими комахами; у тексті розглядається як приналежна до особливого ріжновиду ос і тому дуже кусюча.
Кубе́ба – Piper cubeba, деревяниста ліяна з Індонезії. Найпахучіший серед перців, але його аромат украй специфічний, тому і не набув у Европі популярности. Від инших перців кубеба відрізняється і зовнішнім виглядом. Плоди його – сіро-руді ягоди – мають подобу малесеньких грушечок, зібраних у гроно. У кубебових плодах міститься не піперин, як у чорного перцю, а кубебін – кристалічна нелетка речовина.
Кубе́бова олія – виготовляється з перцю-кубеби, що має специфічний запах.
Кув́ерт – комплект столового посуду для однієї особи.
Куга́ озерна – Schoenoplectus lacustris, має високе грубе безлисте стебло, росте заростями.
Куга́ва – скеляста ущелина.
Кужеле́м летіти – перевертом, догори ногами падати.
Ку́зьмірки – пі́жмурки, гра, за якої один з учасників із зав'язаними очима ловить або відшукує инших.
Кукі́бно – бережливо, дбайливо.
Кукі́бний – бережливий, дбайливий. Кукібна молодиця.
Куку́пин – Caligo idomeneus, калі́ґо, kukupin (печінка кечванською мовою), метелик бурого кольору із синім виблиском, розмах крилець до 10 см.
Кукуру́дза – Zae majus, киях.
Куло́н – жіноча прикраса з коштовного каменю або иншого матеріялу на ланцюжку, яку носять на шиї.
Ку́льтя – ку́кса, частина кінцівки або будь-якого органа, що залишилася після операції, травми, або є вродженою аномалією.
Кумпа́н – товариш, приятель, спільник у якійсь справі, партнер, співучасник, напарник.
Ку́мша - Salmo trutta fario, холодноводна риба з лососевих, сягає завдовжки до 70 см.
Ку́ндель – ві́вчур, во́вчур, назва породи собак, яких використовують для охорони отари овець, складів і т. ин.
Куни́ця лісова – Martes martes.
Кунту́ш – верхній розпашний чоловічий та жіночий одяг.
Куншто́вий – мистецький, творчий, майстерний, удатний, мисли́вий, вправний, досконалий, мудро́ваний, філіґра́нний, витончений.
Куперва́с – синій камінь, вітрі́оль, (мідний) купорос.
Купина́ – зарослий зеленню горбик, зазвичай на болотах.
Куре́га – сушені абрикоси без песточок.
Курі́пка сіра – Perdix perdix, вид птахів родини фазанячих.
Куріпячий – з мяса куріпки.
Ку́рка – Gallus.
Куркоди́м – персонаж дитячих казок, півень.
Курку́ма – Curcuma domestica, багаторічне зілля заввишки до 1 метра, із великими, прикореневими, ясно-зеленими, еліптичними листками. Квітки білі, запашні у формі колосуватого суцвіття. Кореневище бульбувате, темно-жовте і дуже пахуче. Його використовують як прянощі, особливо до мяса, а також як жовтий барвник. Росте в Індії.
Курла́пий – що має покручені пальці.
Ку́тас, кута́сик – стріпчасті прикраси на за́вязках одягу.
Кутні́вка – кутня́нка, пряма кишка.
Ку́фер, куфе́рок – вид скрині на одяг й инші речі, зазвичай для подорожей.
Кушпела́ - стовп, клуби пилу; завірюха.
Кушпе́лити – здіймати куряву, кружеляти.
Кяри́ф – марка револьвера, етимологія слова неясна.
Немає коментарів:
Дописати коментар