159. ОСЬ І ВСЕ (Життя вмлівіч)

Тихо-тихо в саду.
Зелений чай у піялі
вже вистиг.
Сліпить очі мої
призахіднє сонце.
Споглядаю,
як пливуть і щезають
думки...
Ось і все,
що можу розповісти тобі,
тіне моя. 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

 

Читати далі...

41. І Я МОЖУ (Думки)

Літа мої проминули,
як проминають безслідно
хмарини у ясному небі.
Тепер і я можу
вслід за иншими —
і тими,
хто в маривах успіхів,
і тими,
хто в маривах невдач, —
сказати:
що шукав — не знайшов,
що мав — загубив. 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

 

Читати далі...

158. ВОНИ НЕ ЩЕЗЛИ (Життя вмлівіч)

Хугукає тужливо,
не перестає припутень.
Вітер метляє раз по́ раз
верховіттям морви.
Воєнне лихоліття,
гіркоти і прикрощі —
вони не щезли,
лиш затаїлися
десь на дні мого серця. 

   

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

159. Ось і все

https://ua-human.blogspot.com/2026/07/159.html

Читати далі...