СЛОВНИК (Т-У-Ф-Х-Ц)

Словник (Р-С)

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_98.html

Т

Таби́н – цупка шовкова тканина.

Та́волга – Spiraea, спіре́я, кущ до 2 м заввишки з білими квітками, зібраними у зонтикові суцвіття; цвіте в травні-червні упродовж двох-трьох тижнів. 
Тайня́к – сліде́ць, який розслідує справу приховано, зчаста під чужою личиною. 

Тамари́кс – Tamarix ramosissima, тамари́ск, бужд́еревен, кущ до 6 м заввишки, що росте в пісках, по берегах рік у тугайних лісах, на помірно засолених ґрунтах; здіймається в гори на висоту до 2500 м; зимо- і посухотривкий; цвіте дуже дрібним рожевим або білим цвітом.

Тамари́нд – Tamarindus indica, індійський фі́нік, вічнозелене дерево з родини бобових; плоди -- дака́ри,  мякі кислувато-солодкі стручки. 
Тамбури́н - музичний ударний інструмент; вид бубна.

Та́мет – ґатунок вовняної тканини. 

Та́ра -  Caesalpinia spinosa, tara (з мови кечва), цезальпінія колюча, росте в Перу лісистими заростями, плодоносить стручками.

Таранта́с – чотириколісний візок на ресорах для далеких подорожей. 
Тара́н́тля – Lecosa singoriensis, тарантул, мизги́р, отруйний павук, що живе в степу.

Тарапа́та – ріжновид гри з опукою (мячем).

Таркани́стий --  тарка́тий, строка́тий, сорока́тий, пістря́вий, неоднобарвний, ріжнобарвий, ряснобарвий.

Тарка́тий – строка́тий, сорока́тий, пістря́вий, ряснобарвий.

Тафта́-- легка цупка ґлянсувата тканина на плаття.

Тахта́ – широкий низький диван без спинки.

Таш – брезент.

Те́жик --  горщик на квіти, вазон.

Телесува́ти – розділяти на частини тушу тварини.

Теля́ – Bos linne.  
Теплопла́в – дизельне судно, теплохід.

Тере́н звичайний – Prunus spinosa, колючий кущ заввишки до 3 м; квітки білі; цвіте в травні; плоди темно-сині із сизою поволокою; дозрівають у серпні-вересні.  

Терпе́новий – терпе́на, органічна речовина, що міститься у смолі (живиці) глицевих дерев; терпенові дрова.   

Терпенти́на – скипидар.

Терце́т – шестирядковий закінчений вірш.

Тетерва́к, тетервиця – Lyrurus tetrix, ціцві́р, тетеруква́к, тетеря, птах завбільшки з курку. Голос (кльочення) самця під час гутіння (ти́рви, залицяльного танцю) – харамаркання, яке важко передати звуками, і «чуфикання», себто шипіння. Звуки самки подібні на квокання курки: «ко-ко-ко». Водиться  в негустих лісах, на порубах, по краях боліт та в заростях косодерева (гірської сосни) та ялівцю.

Те́чка – портфель.

Тигр – Panthera tigris.

Ти́ква – Lagenaria sicenaria, лаґена́рія,  однорічна витка рослина;  плід пляшкуватий або подовгасто-плескатий з дуже твердою шкіркою; використовується як посудина.

Тиквя́ний – виготовлений з тикви.

Ти́ліє – задня тупа частина, наприклад, ножа.

Тиляги́ – лати із залізних чи срібних плястин, нашитих на оксамит, сукно або шкіру. 
Тимпа́н — старовинний ударний музичний інструмент; вид маленької ручної литаври або однобічного барабана. 

Ти́рлик – маленька однокімнатна квартира на одну особу, тимчасовий притулок, прихисток, однопокоїк, кавалєрка. Від ти́рло - місце тимчасового поселення людей («Старе запорізьке тирло», «Розбійницьке тирло»), також витолочене місце, де токують тетерваки, відпочивають звірі тощо, ще придонна улоговина, де збирається риба.  

Ти́рх – Macrolepiota procera, гриб-парасолька, великий гриб, шапинка сягає до 30 см, покрита брунатно-бурими лусочками, росте продовж липня-жовтня в листяних і глицевих лісах, також на пустирищах, полях, городах, парках, садах.

Тис ягідний – Taxus baccata, негні́й-де́рево, глицевий кущ, кущувате дерево; отруйний.

Тита́н  — метал дуже твердий, плястичний, хемічно стійкий.

Ти́тло – надрядковий знак над скороченим словом чи літерою.

Тмоси́вий – темно-сірий.

Товсторі́г -- Ovis canadensis, ріжновид дикого барана.  

Товщ - масляниста, нерозчинна у воді речовина, що входить до складу організму людини, тварини й рослини; жир.

То́лок – поршень.  

Тонорзе́ма – апарат на діягностування недуг вуха. Етимологія слова не ясна.

Топо́ля срібляста (біла) — Populus alba, є види: біла, сіра, чорна (осокір), пірамідальна (ра`їна).

Торба́н – струнно-щипковий інструмент на взір бандури.

Трандахи́льовий – бузковий. 

Тра́серна куля – в якій міститься займиста речовина і яка в польоті залишає слід (трасу).

Триб, трибо́к (зменш.) -- зубча́к, шестірня.

Три́кут – трикутник.

Трихоза́нта – Trichosanthes, огірок зміїний, витка однорічна рослина, плоди в перетинку круглі (4-5 см) , а завдовжки сягають півтора метра.

Тришия́: гнати в тришия́ (в три ви́рви) – проганяти, турити в шию, витуряти (з дому).

Тріоле́т – вірш на дві рими із восьми рядків, із яких перший і сьомий повторює перший рядок, а восьмий – другий.

Тропа: вхопити тропи́, набігти тропи́ – знайти слід, дорогу.

Трости́на мишача – Phragmites, вирощується на плянтаціях півострова Митридата.

Троя́нда – Rosa centifolia, рожа, транда́филь.

Труха́н – Meleaguis gallopavo, и́ндик, пульпа́к.

Тсу́ґа західна – Tsuga heterophylla, цу́ґа глицеве (чатинове)  дерево заввишки до 70 м з  конусуватою кроною, дугуватозвислими тонкими гілками і  з плескатою глицею; не тривка на сильні морози. 

Туберо́за – Polianthes, багаторічна декоративна рослина з білими, дуже пахучими квітками, зібраними в китиці.

Тужа́вість – пругкість, пружність, елястичність, твердість. 

Тужба́ – туга, скорбота, сум, смуток, ба́нність, носталгія.

Тука́н – Ramphastidae, птах з родини дятлових, привертає увагу своїм великим грубим дзьобом і доволі барвистим оперенням. Десь завбільшки як великий крук. Живиться  головним чином розмаїтими плодами дерев, иноді поїдає і дрібних тваринок. Гніздиться в дуплах. 
Тулумба́с — старовинний великий (і малий, так званий  кінний) барабан військового призначення, що має форму мідної чаші, обтягнутої з відкритого боку шкірою, по якій бють калаталом.

Тума́ -- похмура, мовчазна людина. 
Туніце́́ла — жіноча накидка з короткими рукавами. 
Тур – Bos primigenius, вимерлий дикий бик, жив у лісостепах і степах.

Ту́ркус – бірюза, небесно-блакитний із зеленавістю, синювато-зелений, яблучно-зелений; зазвичай має чорні або бурі плями; виготовляють намиста тощо.

Туркусо́вий – бірюзовий, синювато-зелений, яблучно-зелений. 

Турухт́ан – Philomachus pugnas, птах, менший за голуба, один з видів кулика. 

Туф вапняковий — ясно-рожевий, пористий камінь на будівництво. Зцементовані тверді вулканічні виверження

Тухови́к – гриб, який при найменшому доторкові перетворюється в хмарку рожевої куряви. Етимологія слова неясна.

Ту́я західна — Thuja occidentalis, вічнозелене дерево заввишки до 30 м з густою пірамідальною кроною і лускуватою чатиною.

Тхір – Mustela eversmanni, звірятко з довжиною тіла до 50 см і чорним хутром; живиться невеликими гризунами, а також жабами, кролями, свійськими птахами; живе біля лісів, над водоймами, коло людських осель.

Тюльпа́н – Tulipa, багаторічне зело;  квітки бувають найріжноманітніших кольорів; цвіте навесні.

Тюльпа́нове дерево – Liriodendron tulipifera, ліріоде́ндрон, листяне дерево до 50 м заввишки, квітки нагадують тюльпани.

Тягарі́вка – вантажний автомобіль, вантажівка.

Тяжи́на -- пі́стря, матерба́с, груба домоткана тканина із льняних, бавовняних та ин. ниток, а також смугастий візерунок, що його має ця тканина.

У 

Уваман’я́на – waman yana (з мови індіянців кечва), чорний сокіл.

Увере́д – пошкодження. 
Угонобля́ти, угоно́бити – від угоно́ба (вдоволення), узадоволя́ти, задоволя́ти, вдоволя́ти, задовольня́ти, вволя́ти, забезпечувати, угамовувати, заспокоювати, тамувати, догоджати, наситити тощо.

Уда́в – Boa constrictor. 
Узадоволя́ти – задоволя́ти, вдоволя́ти, задовольня́ти, угонобля́ти, угоно́бити, вволя́ти, забезпечувати, угамовувати, заспокоювати, тамувати, догоджати, наситити тощо.

Уза́йві – зайвий. 
Укмі́тити – закмі́тити, помітити, зауважити, побачити, спостерегти, назори́ти, підзори́ти, накинути оком, наздрі́ти,  взяти в примітку.

Уко́ськати -- приборкати, заспокоїти (тварину, коня); умовляючи, втихомирити (людину); страхаючи, діючи силою, упокорити, зробити слухняним; убити (в перен. зн.).

Ула́н – вояк легкої кавалерії, озброєний списом. Блакитні улани – елітні імперські підрозділи.

У́мбра – коричнева фарба. 

Умліві́ч – у змиг ока, у кліп ока, у млі ока, на мліг ока.

Уна́пуски — навипуск.

Упере́чка – ріжновид плахти.  

Упи́р – мрець, що виходить ночами з домовини і ссе кров сплячих людей; вампір, вовкулака, вурдалака, пере́вертень.

Уплі́тка – стрічка для кіс.  
Уподо́ба – симпатія, при́язнь, прихильність, доброзичливість.

Уро́їти – уявити, надумати, намислити, засісти в голову.

Уро́ки, урі́к -- хвороба, викликана злими словами

Уса́ті у́ставки – візерунок вишивки.

У́ставка – вишита вставлена смуга на плечах (раменах) жіночої сорочки, плаття.

Усто́тнити – зробити більш стотним, відповідним, саме таким, як треба, устійнити, уточнити.   

Устійни́ти – уточнити, устотнити.

Усті́ль – повністю, цілком.   

У́стяж  (упро́стяж) -- цу́ґом, вервечкою, один за одним.

Утво́рні – доладні, гарні, ле́пські, сподобні, файні, зли́чні, оша́тні, чепурні́. 

Утеле́пкатися -- потрапити в неприємні обставини, халепу, тісну діру, вхалепитися. 

Утересува́тися – замішатися.  

Утокми́ти – спрямувати, внурити, втупити.

Утру́х — біг коня нешвидким алюром, дещо повільнішим, ніж клус. «Кінь біжить утру́х». 

Ф 
Фаґо́т — деревяний духовий музичний інструмент низького тембру з конічним каналом і подвійною тростиною.

Фаето́н – з відкидним верхом легкий чотириколісний екіпаж.

Фаза́н – Phasianus, птах завбільшки з курку.

Фалько́н – гармата із десятисантиметровим засягом жерла.

Фальконе́т – гарматка із семисантиметровим засягом жерла, яка стріляє оливяними ядрами.

Фальшбо́рт — легка обшивка облавку вище від палуби.

Фанда́ – дуже довгий батіг, пу́га. 
Фасо́нистий - гарного, модного фасону. Який має химерну форму, фасон.  Якому притаманні показний шик, хизування, форс, франтуватість.

Фельддра́бант – сержант.

Фелю́га — невелике вітрильне судно.  

Фернамбу́к – Сaesalpinia, пернамбу́к, цезальпі́нія їжача, тропічне листяне дерево в Бразилії родини цезальпінієвих (плодоносить стручками) з твердою жовтаво-червоною деревиною (ріжновид червоного дерева); виготовляють коштовні меблі, смички, а також червону фарбу – бразилі́н.

Ферохро́м — жаротривкий стоп заліза з хромом.

Фе́руля – затверділий сік (ка́медь, цафе́тика) фе́рулі, багаторічної травянистої рослини з родини зонтичних (Ferula assa-foetida). Використовується як ліки на нюхання.

Фесто́ни  — зубчики на краях плаття, плаща тощо.

Фі́була -- брошка на застібку одягу.

Фі́ґа – Ficus carica, фі́ґове дерево, смоківни́ця, дерево з родини тутових; сягає до 15 метрів заввишки; переважна більшість видів листопадна, але є й вічнозелені; плоди – фіґи  (инжи́р) – кулясті, зеленаво-брунатного кольору.

Фі́ґель – за́виток, розчерк на письмі.

Фіґля́р -- фокусник, блазень, пустун, витівник.

Фіґлюва́ти – оздоблювати, декорувати, орнаментувати. 

Філіжа́нка -- невеличке горнятко з вушком на каву, чашка.

Фіо́ла – пляшка з тонкою й довгою шийкою. 

Фіста́шка справжня— Pistacia vera, кущ з плодами-горіхами.

Фіціґо́рний – відзіґо́рний, кокетливий, дженджури́стий, чепури́стий, дзиґльований, грайливий, пустотливий.

Фія́кр – легка наймана карета.

Фія́лка запашна– Viola odorata, низеньке тіньовитривале зело; забарвлення квіток синьо-фіолетове, иноді біле; цвіте в квітні-травні.

Фле́йта — деревяний духови́й інструмент високого реґістру.

Флер -- тонка, прозора шовкова тканина.

Флоя́ра – басова сопілка-зубівка майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині.

Флямі́нґо – Phoenicopterus ruber, птах з роду гусячих; має високі ноги, довгий дзьоб і рожеве оперення; живе на солоних водоймах, живиться дрібними водяними організмами.

Фля́чки – свинячі, телячі, баранячі тельбухи, порізані на шматочки і зварені в борошні або пшоняній каші.

Фльокс – Phlox, стебла прямі, заввишки 30-120 см, закінчуються суцвіттям. Квітки пятипелюсткові з ніжним ароматом. Забарвлення найріжноманітніше.

Форзи́ція – Forsythia europaea, чагарник до двох метрів заввишки; цвіте напровесні яскравим жовтим цвітом;  травянистий підвид трапляється лише на півдні Діямантової імперії.

Фо́ртель -- несподіваний вчинок, витівка, яка-небудь спритна дія, викрутас.

Форште́вень — носова частина корабля, яка є продовженням кіля.

Фреґа́т – трищоглове військове вітрильне судно.

Фре́нзлі -- торо́ки, торочки́, стрі́пи, бахрома́.

Фронто́н -- верхня частина фасади будинку.

Фузе́я – гладколюфна кремнієва рушниця.

Фу́кнути – зі злістю, зневагою крикнути на когось.

Фуля́р -- легка мяка шовкова тканина з полотняним переплетінням. 

Фу́ркало – ріжновид дзиґи.

Фу́тро – шуба. 

Фу́ю - Phúyu («хмара» з мови кечва), блакитний мох, який росте високо в горах на скелях, де вже нема ніякої рослинности і починаються обледенілі гірські кряжі вулкану Коропуна з вічними льодовиками.   

Х

Хаба́з -- зарості бур'яну, дрібного чагарнику і т. ин.

Хабата́рня – завод, де виправляють козячі шкури. 

Халасува́ти - жадібно з захланністю їсти,  ласувати.

Халцедо́н — синюватий, жовтуватий, сірий камінь. Виготовляють намисто.

Хамелео́н – Chamaeleo.

Хаме́рія -- Chamaerion angustifolium, іван-чай, багаторічне зело з родини она́грових; цвіте блідо-рожевими або білими квіточками.

Хамло́ -- галуззя, хмиз. 

Ха́пка – пастка, пасть, капкан, (з петлею) си́ло, сильце́; (з сіткою) тене́то; (на птахів) слопе́ць; (деревяна) ступи́ця; (на риб) ятір, верша; (на вовка) вовківня́; (на мишу) мишоловка.

Хапли́во – з поспіхом, нервово.

Харапу́дити – змушувати сахатися, лякатися.

Харци́з -- розбійник, грабіжник (слово з лайливим відтінком).

Хва́нтя – одяг, убрання, стрій.

Хвари́нник – гендляр кіньми.

Хвощ – Equisetum.

Хильце́м (навхи́льці) – схилившись. «Він стояв хильце́м обіч стіни».

Хи́морода – дивацтво, фантазія, вигадка. 

Хірамський – від Хірам, Хірамська область Королівства Північної Землі.

Хіроно́мус –  комар завбільшки з макове зернятко, який живе у стоячих водоймах. Етимологія слова не ясна.  

Хлюст – картяна гра. У ній хлюстом називається той, у кого виявляться карти однієї масти, або три сві́тки (козирі), або три ни́жники (хлопани), або три аси (тузи), або дві карти одної масти і хлопан. 
Хляґози́ти – дощити, довго й густо падати (про дощ).

Хна – жовто-червона фарба.

Хомя́к – Cricetus, гризун дещо більший за щура, живе на полях, городах, узліссях.

Хреща́та ля́хівка -- ля́хівка – ріжновид мережки. Ля́хівка – хрестиками, коса, кругла, хрещата, решіточка, прутик. «На Фесі сорочка біла, на рукавах мережки з ля́хівкою-реші́точкою».

Хризанте́ма – Chrysanthemum, багаторічні квіти заввишки 30-120 см; забарвлення біле, рожеве, бузкове, жовте, брондзово-золотисте та инше; є ранні хризантеми (серпень-вересень), середні (жовтень-листопад) і пізні (грудень).

Хризолі́т -- коштовний камінь, досить прозорий, жовтаво-зеленого кольору.  
Хризопра́з – ріжновид халцедо́ну яблучно-зеленої барви.

Хрін звичайний – Armoracia rusticana, багаторічне зело з величезними довгими листками і глибоким коренем, який використовується як прянощі.

Хупа́вий – красний, гарний., сподобний, нарядний, ошатний.  Ще тендітний, ніжний (про людину).  Також чепурний, охайний.

Хурди́ґа – вязниця, тюрма.

Хурма́ — Diospyros virginiana, листяне дерево до 18 м заввишки; квітки – жовтаво-зелені,  росте у субтропіках. 
Хутря́нка – верхній жіночий одяг з хутра, шуба.

Ц

Цаль – дюйм, міра довжини, що дорівнює 2,54 см (1/12 фута).

Цап – Carpa hircus, козел.  

Цапле́ний – несповна розуму, навіжений, божевільний.

Цафе́тика – затужавілий сік, ка́медь.

Цвик – поршень. 
Цві́рки – цвірчання, сюрчання, характерне для пільних коників.

Цвірку́н польовий – Gryllus campestris, комаха чорного забарвлення, надкрилля має бурі, стегна задніх ніг яскраво руді;  тіло сягає 3 см; живиться рослинною їжею.  

Цвоня́к – частина обода деревяного колеса. На колесі є шість цвоняків. 

Целе́б – пресвятий наставник, етимологія слова неясна.

Цельо́зія – Celosia, квіти на взір свічок, рожеві, червоні. Цвіте з червня до заморозків.

Цента́рія – квітка блакитного кольору. Етимологія слова не ясна. 

Це́ра – колір лиця.

Цибу́ля городня – Allium cepa, дворічне зело, цибулина і листя використовується як прянощі.

Цикляме́н – Cyclamen purpurascens, гірська фіялка,  багаторічне зело; цвіте в липні-вересні; квітки бувають  рожеві, бузкові, червоні.

Цику́та отруйна – Cicuta virosa, росте на болотах, заболочених луках, по берегах річок. Заввишки 50-120 см. Квітки білі дрібні, зібрані у складні верхівкові зонтики. Цвіте у липні-серпні. Дуже отруйна.

Ци́на – цінь, олово.

Цинамо́н  -- кориця, прянощі з кори корицевого дерева. 
Цинера́рія – Cineraria, квітки схожі на стокротки, білі з темно-червоною облямівкою на краяк пелюстків, зібрані в суцвіття. 

Цино́бра – кінова́р, червона фарба.

Цирко́н — коштовний камінь, буває жовтий, бурий, помаранчевий, червоний.

Цитри́на – Citrus limon, лимон, вічнозелене дерево до 5 м заввишки з вюнкими вкритими колючками гілками; листки й молоді пагони зелені, з чевонясто-фіолетовим відтінком; квітки білі або червонясті.  

Ціса́вий – червонясто-жовта масть коня.

Цо́йнер --  полегшений мушкет з короткою грубою цівкою; куля летить на сто пятдесят метрів, пробиваючи в цілях великі діри. Етимологія слова не ясна.   

Цу́ґа західна – Tsuga heterophylla, тсу́ґа, глицеве (чатинове)  дерево заввишки до 70 м з конусуватою кроною, дугуватозвислими тонкими гілками і  з плескатою глицею, нетривка   до сильних морозів. 

Цуру́пал – персонаж дитячих казок, кіт.

Цю́па – вязниця, тюрма.

Цьо́хля — проворна в поганому жінка.

Словник (Ч-Ш-Щ-Ю-Я) 
https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_8.html