139. КУДИ ТАК КВАПИШСЯ? (Життя вмлівіч)

                    Не встигаю за ним…
                    Це холодне зимове сонце
                    тільки було зійшло,
                    а вже перебралося на захід,
                    щоб незабаром щезнути
                    в чорнім мереживі дерев.
                    Куди так квапишся,
                    куди підганяєш мене? —
                    З-за того далекого обрію
                    ти повернешся,
                    я ж не повернуся ніколи. 

 СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

140. У сільській глушині

https://ua-human.blogspot.com/2026/02/140.html