Тиша й спокій над озерце́м.
Роса виблискує в траві...
Хугукають раз у раз припутні,
вивільга свиснула і замовкла
у заростях вишняку...
Мій зелений чай
у сніжно-білій піялі
вже давно охолов —
а думки тривожні
все копи́шаться й копи́шаться
в моєму серці.
СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ
https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html
99. Ніяк не встигну
https://ua-human.blogspot.com/2024/06/99.html
Немає коментарів:
Дописати коментар