1963 11.12 - 2022 27.03
Збірка віршів "ХВИЛИНИ СУТІНКІВ", Київ, 1992
Осердя її світовідчуття — це глибинне усвідомлення краси довкілля - людей, живої природи, стихій, речей, предметів... і разом з тим розуміння, що все це роковане на небуття, щомити зникає і неодмінно щезне без сліду. Звідси ця витончена, філіґранно відточена і зчаста менше чи більше завуальована печаль у кожному її вірші. Туга за втраченою красою, невідворотністю цих втрат - ось головний мотив її творчости. А позаяк форма її віршів достатньо ориґінальна, нешаблонна і емоційно виправдана в кожному слові, то смію стверджувати, що перед нами справжня поезія.
Вона видала одну єдину поетичну збірочку, яка не викликала ні в кого жодного живого зацікавлення (якщо, ясна річ, не рахувати мене і ще кількох осіб) і яка безумовно кане в безвість найближчим часом. Урешті, все кане в безвість, і я не знаю, чи так уже це погано. Навіщо тоді вона писала? Для кого? Просто, бо так хотіла? Не знаю. Як і не знаю, навіщо я забажав розповісти про свої враження від цієї поезії. Просто, бо так захотів.
СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ
https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html
58. Дещо про Шевченка
https://ua-human.blogspot.com/2024/06/58.html
Немає коментарів:
Дописати коментар