Здається, нема рівного за працездатністю Іванові Франкові. Він брався за все і багато в чому був першозачинателем. І всюди, в кожній ца́рині залишив вагомий слід, починаючи від літератури й кінчаючи наукою. Пятдесят томів його творів про це красномовно свідчать. Утім, така універсальність інтересів і неабияка творча плодовитість невідхильно позначалася принаймні в художні сфері на якості. Багато з написаного і в поезії, і в прозі, і в драматургії просто недотягувало до належного рівня. Але разом з тим у Франка є і справжні шедеври. Саме завдяки їм він по праву посідає чільне місце в нашій літературі.
Головна вада багатьох творів Франка полягає в підпорядкуванні художніх образів певним світоглядним й соціяльно-політичним концепціям, що дуже збіднювало й звужувало зображуваний його творчою уявою світ. Але Франко саме тому і великий мистець, що, будучи наділений потужним внутрішнім чуттям правди, часто проривався крізь власні концептуальні пута і зображав дійсність такою, як безпосередньо бачило й відчувало його серце. І тоді те, що виходило з-під його пера, по-справжньому вражало.
У поезії Іванові Франкові особливо вдавався полемічно-викривальний стиль, в якому його душа чулася найрозкутіше, а також змалювання поетичних образів, базованих на різких контрастах, себто, на оголеній емоційній супроті, якою переповнене людське життя і яка є глибинною правдою, чей, кожної людини. Цю правду поет відчував вельми виразно. І якщо він йшов за нею безоглядно, відкинувши всі свої теоретичні висновки й переконання, то досягав творчих вершин.
СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ
https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html
60. Переосмисливши підходи до життя
https://ua-human.blogspot.com/2024/06/60_21.html
Немає коментарів:
Дописати коментар