Не памятаю…
Минуло десять, двадцять років,
коли їх садив…
Так і ростуть собі, як знають,
по всьому саду,
щовесни вигулькують
у найнеповидніших місцях…
Ось і цей тюльпан
дивоглядної барви
так неспогадано
схвилював моє серце
цього тихого вечора.
СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ
https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html
78. Дні відходять
Немає коментарів:
Дописати коментар