1.
За снігами душі божі,
біла днина замала,
біла хата на сторожі,
невпізнанні огорожі
хуртовина замела,
білі коні, білі коні,
нескінченний сніговій,
снігоцвіт на підвіконні,
тло, дароване іконі,
в хуртовині вировій,
неспогадувана гама,
білі душі, біла брама,
біла одіж Авраама
у засніженому сні.
30 жовтня – 12 листопада 2017, Київ
2.
Знесилені тіні побіля порога,
побіля зволожених переплетінь,
і кожна розколина темна і строга,
і в кожній розколині пересторога,
яку наслухає знесилена тінь,
і кожна віддалина ще первозданна,
і в кожній віддалині плекана мла
і плекана синява, вдосвіта ждана,
і плекана світла теплінь пожадана,
заклечана в літеплі світлого тла,
і лине у світлому тлі щонайвище
сполохане тливо небесних доріг,
і з-поза віддалин земний вітровище
кружляє і свище, кружляє і свище,
і тіні лягли на незнаний поріг.
28 листопада – 4 грудня 2017, Київ
3.
Там, де вітри в темноцвіті вертань,
Там, де віддалини зливою вмиті,
Де в тихоплині вселенської миті
Йде незриданна леліточка в тань,
За небокраєм захмарений рай,
За небокраєм останнє розстання,
За небокраєм темно́та остання,
Тьмарено горнє розкрилення зграй,
Звільна знесилена ватра димить,
Жевріє звільна знесилений присок,
Линуть непізнані тіні колисок,
Лине вселенська сповільнена мить.
19-22 травня 2018, Київ
4.
В синяві плине сповільнена мить,
синява сяє вгорі та насподі,
синява сяє в Господній господі,
синява безміру звільна струмить,
сині розломини безміру, сині
снива незнаної тіні криниць,
падає синя леліточка ниць,
недоторканна в ранковій росині,
сяєво плоді у світлім теплі,
в передчуванні ясної години
звільна злітають небесні родини
в білому світі на синьому тлі.
6-7 липня 2018, Київ
5.
Тривання тихо тане в часоплині,
непізнаванне явлено краплині,
що плине серед безлічі краплин,
недоторканне кличе з-поза хлані
туди, де ждуть роздолини захланні,
туди, де звільна гасне часоплин,
несе в собі розкрилені родини
зникоме тло нетлінної години,
безодні розпорошувано, ти
відчуєш: тінь до берега пристала
і грань тисячогранного кристала
сяйне крізь вічний безмір чорноти.
7 лютого 2019, Київ
6.
Ці подуви теплі, ці павітри, ці
пресвітлі світи у лілейнім лелінні,
ці легітні зела, ці грона уклінні,
ці снива, ці плинні меди в молоці,
сповільнено тане зволожена тінь,
палає шарлат надвечірнього тлива,
довкола віддалин юга́ колихлива
на млистому тлі неземних палахтінь,
зникає в тумані непізнана хлань,
ясна білина в нескінченному лине,
на білому біле крило янголине
у світлому сні щонайвищих долань.
23 квітня 2019, Київ
