Сонце сідає…
Ниточка павутини
виблискує –
то є, то нема…
Чогось гавкає,
не перестає пес
на чиємусь подвірї…
Звідкись долинає
набридливий гу́гіт
електрокоси…
Нема за що зачепитись,
усе вислизає, тане…
Тіне моя,
що́ хочеш,
що́ сподіваєшся знайти,
який прихисток –
там,
де «Синові Людському
нема де прихилити голову»?!
СЛОВНИК
ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ
49. Остання троянда
Немає коментарів:
Дописати коментар