61. БІЛА, ЯК СНІГ (Життя вмлівіч)

Цієї задушливої літньої ночи

я не спав,

не міг заснути…

Та не тому, що знову

розболілося в грудях…

На сусідській дачі

музика не стихала до ранку,

оглушливе гупання, крики!...

Що їм,

цій молодій сімейці з Києва

до клопотів мого серця?!

Тільки-но зблиснув світанок,

знесилений поклигав я в сад

подивитися,

чи розцвіла нарешті

та дика лілея під огорожею –

біла, як сніг. 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

62. Цей липневий вечір

https://ua-human.blogspot.com/2021/07/62.html