Дні відходять.
Ось і червінь добігає
кінця.
Такий собі ніхто
ходить, нипає по саду,
то під грушкою постоїть,
то під яблунькою.
Цього тихого вечора
не знаходить спочинку
ні в чому
його серце.
Ось і червінь добігає
кінця.
Такий собі ніхто
ходить, нипає по саду,
то під грушкою постоїть,
то під яблунькою.
Цього тихого вечора
не знаходить спочинку
ні в чому
його серце.

Немає коментарів:
Дописати коментар