117. ОЧЕРЕТ І ГОЛОС ПРИПУТНЯ (Життя вмлівіч)

          Ці молоді гостряки очерету,
          що витикаються з води...
          Це смутне́ хугукання припутня,
          що лине десь з ясенових верховіть...
          Що це? Що це?
          Невже марно раз за разом
          питаюся я в тебе,
          тіне моя?

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

118. Дика слива

https://ua-human.blogspot.com/2025/04/118.html