116. ЗАБЛУКАЛА ДЕСЬ ВЕСНА (Життя вмлівіч)

            З раннього ранку
            сипле і сипле снігом
            зі студеного безживного неба.
            І знай мариться, мариться мені,
            наче заблукала десь весна
            на безкраїх подеснянських луках,
            шукає і стежки ніяк не знайде
            до мого убогого обійстя. 

 СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

117. Очерет і голос припутня

https://ua-human.blogspot.com/2025/04/117.html