112. ЇЇ ВЖЕ МАЙЖЕ НЕ ВИДНО (Життя вмлівіч)

            Цього похмурого ранку,
            нипаю по саду,
            місця собі не знаходжу...
            Ген-ген за густим туманом
            її вже майже не видно —
            цієї хати,
            де ніхто не живе.

 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

113. Куди так квапишся?

https://ua-human.blogspot.com/2025/03/113.html