111. ЩЕ ОДНЕ МОЄ МАРИВО (Життя вмлівіч)

          Ось уже й березень...
          Синички цінькають на ялині.
          З сірого неба сіється, не перестає
          дрібнесенький сніг,
          холодною білиною
          встеляє, здається, не сад,
          а серце моє.

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

112. Її вже майже не видно

https://ua-human.blogspot.com/2025/03/112.html