пʼятниця, 6 грудня 2024 р.

21. ТАК І НЕ СКАЗАВ (Думки)

 
 
Памяті Марти

Другого грудня ц.р. у Львові померла Марта Тимчишин (Панас). Мешкала сама саміська. Мала 63 роки. Я знав її з молодости. Була гарна. Мала напрочуд мяку вдачу. Щоразу, коли я приїжджав до Львова, то незмінно бачився з нею. Ці зустрічі залишили в моєму серці невитравни́й слід.


       Це місто міцно тебе скувало,
          повне примарних розкошів,
          ілюзорних свобод
          й безладного руху тіл.
          Ти проминала повз усе це,
          не затримуючись надовго
          ні на чому,
          як проминають сніжинки
          повз теплі долоні.
          Дні йшли за днями,
          мінялися пори року,
          а ти все сподівалася
          знайти хоч якийсь прихисток
          у цьому безсердечному місті,
          повному примарних розкошів,
          ілюзорних свобод
          й безладного руху тіл.
          Навіть у найгіркотніші миті,
          коли ти виразно бачила
          всю навколишню оману,
          в твоєму серці
          теплилися крихти надії.
          Ти так і відійшла
          у своє останнє проминання
          з тими крихтами...
          А я весь час хотів сказати тобі,
          що ти єдина,
          кого я хотів бачити щоразу,
          коли приїжджав до цього міста,
          повного примарних розкошів,
          ілюзорних свобод
          й безладного руху тіл,
          але так і не сказав,
          і вже не скажу, Господи!


СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

22. Коли набираю з криниці воду

https://ua-human.blogspot.com/2024/12/22.html

Немає коментарів:

Дописати коментар