Памяті Марти
Другого грудня ц.р. у Львові померла Марта Тимчишин (Панас). Мешкала сама саміська. Мала 63 роки. Я знав її з молодости. Була гарна. Мала напрочуд мяку вдачу. Щоразу, коли я приїжджав до Львова, то незмінно бачився з нею. Ці зустрічі залишили в моєму серці невитравни́й слід.
Це місто міцно тебе скувало,
повне примарних розкошів,
ілюзорних свобод
й безладного руху тіл.
Ти проминала повз усе це,
не затримуючись надовго
ні на чому,
як проминають сніжинки
повз теплі долоні.
Дні йшли за днями,
мінялися пори року,
а ти все сподівалася
знайти хоч якийсь прихисток
у цьому безсердечному місті,
повному примарних розкошів,
ілюзорних свобод
й безладного руху тіл.
Навіть у найгіркотніші миті,
коли ти виразно бачила
всю навколишню оману,
в твоєму серці
теплилися крихти надії.
Ти так і відійшла
у своє останнє проминання
з тими крихтами...
А я весь час хотів сказати тобі,
що ти єдина,
кого я хотів бачити щоразу,
коли приїжджав до цього міста,
повного примарних розкошів,
ілюзорних свобод
й безладного руху тіл,
але так і не сказав,
і вже не скажу, Господи!
СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ
https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html
22. Коли набираю з криниці воду
https://ua-human.blogspot.com/2024/12/22.html
Немає коментарів:
Дописати коментар