Цього полу́дня
високо в небі
колами, колами
кружляють журавлі
над розбуялим рунню
весняним селом
і курличуть, курличуть…
Наче шукають,
де би сісти,
і не знаходять місця.
Так і ти,
тіне моя.
СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ
https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html
80. Важко говорити
https://ua-human.blogspot.com/2023/06/80.html
Дні відходять
повільно, спроволока,
як ці тюльпани,
вмирають без лементу,
без нарікань,
прекрасні в зличнотах смерти.
Скільки їх ще лишилося?
Скажи мені,
тіне моя.
СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ
https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html
79. Кружляють журавлі
https://ua-human.blogspot.com/2023/05/79.html
Не памятаю…
Минуло десять, двадцять років,
коли їх садив…
Так і ростуть собі, як знають,
по всьому саду,
щовесни вигулькують
у найнеповидніших місцях…
Ось і цей тюльпан
дивоглядної барви
так неспогадано
схвилював моє серце
цього тихого вечора.
СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ
https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html
78. Дні відходять
https://ua-human.blogspot.com/2023/05/78.html
Читати далі...