Я довго шукав прихистку
у цьому непевному,
повному небезпек і горя світі,
ходив від одного
до другого місця
і ніде не зміг
прихилити голови.
Тепер же,
коли моє волосся побіліло,
наче його притрушено снігом,
я вже не шукаю нічого,
стою на розпутті
і тільки дивлюся,
дивлюся, дивлюся,
як пропливають чиїсь тіні
й шукають прихистку,
якого нема.
у цьому непевному,
повному небезпек і горя світі,
ходив від одного
до другого місця
і ніде не зміг
прихилити голови.
Тепер же,
коли моє волосся побіліло,
наче його притрушено снігом,
я вже не шукаю нічого,
стою на розпутті
і тільки дивлюся,
дивлюся, дивлюся,
як пропливають чиїсь тіні
й шукають прихистку,
якого нема.

Немає коментарів:
Дописати коментар