Протягом усього життя
одні радили мені,
що треба стати кимось,
другі радили мені,
що треба стати собою…
Я слухав їх,
уважно вдивлявся
в ефемерії форм та кольорів
і не бачив нікого,
ким можна було би стати.
Бо той хтось,
ким мав би я стати,
був лише маривом слів,
і той я,
ким мав би я стати,
був лише маривом слів.
От і минув час,
а я так і лишився ніким,
тим,
що не має ні імени, ні назви,
тим,
що є поза маривом слів.
одні радили мені,
що треба стати кимось,
другі радили мені,
що треба стати собою…
Я слухав їх,
уважно вдивлявся
в ефемерії форм та кольорів
і не бачив нікого,
ким можна було би стати.
Бо той хтось,
ким мав би я стати,
був лише маривом слів,
і той я,
ким мав би я стати,
був лише маривом слів.
От і минув час,
а я так і лишився ніким,
тим,
що не має ні імени, ні назви,
тим,
що є поза маривом слів.

Немає коментарів:
Дописати коментар