127. ЩЕ ОДИН ВЕЧІР (Життя вмлівіч)

                Спека спадає.
                Сховалося за ялину
                сонце.
                Павітер від озерця́
                ледь-ледь...
                Серце ж моє
                не знаходить прихистку
                ніде. 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html