Цвіте,
бучно розкошує бузина
білим цвітом.
Від медового пахоту
аж дух спирає.
І що їй до болю людського,
до воєнного лихоліття?!
Глипнеш мимохіть
на засліпущу білину
в муре́новій зелені листя
і на кілька змигів
забудеш про все.
СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ
https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html
97. Дощі, дощі...
https://ua-human.blogspot.com/2024/06/97.html
Немає коментарів:
Дописати коментар