Цей явір відходить,
тільки-но взявшись жовтиною,
щезає,
як і це пусте осіннє небо,
нема за що зачепитись,
спочити серцем -
непевне, хистке...
Чого ж тоді ти
все шукаєш і шукаєш
пристановиська,
тіне моя?!
тільки-но взявшись жовтиною,
щезає,
як і це пусте осіннє небо,
нема за що зачепитись,
спочити серцем -
непевне, хистке...
Чого ж тоді ти
все шукаєш і шукаєш
пристановиська,
тіне моя?!
СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ
https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html
92. Дуб-нелинь
Немає коментарів:
Дописати коментар