Цієї черепахи не було тут понад десять років. Весь цей час я тужив за нею, все думав, чому вона покинула мене. І ось цього вечора, коли своїм звичаєм сидів знічевя у саду над озерцем, знову побачив її. Воістину, не оминає чоловіка і щастя в цьому світі!
Вечірній сад. Тиша.
Ні вітерець не війне.
В озерці там,
з того боку в очереті
голова черепахи
виткнулася над водою.
СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ
https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html
64. Під грушкою
https://ua-human.blogspot.com/2021/07/64.html
Немає коментарів:
Дописати коментар