четвер, 10 грудня 2020 р.

3. МАПА РАФАҐЕДОНА, столиці Королівства Північної Землі (Напівсонні листи)



СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

1. Поранення у праву скроню

http://ua-human.blogspot.com/2015/03/1_21.html

Читати далі...

2. Мапа Седіолана, столиці Діямантової імперії (Напівсонні листи)




СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

3. Мапа Рафаґедона

https://ua-human.blogspot.com/2020/12/3.html Читати далі...

1. ЗАГАЛЬНА МАПА (Напівсонні листи)



СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

2. Мапа Седіолана

https://ua-human.blogspot.com/2020/12/2.html


Читати далі...

середа, 2 грудня 2020 р.

28. ПРАВДА, ЯКА НЕ МАЄ КОЛЬОРУ (Статті)


Це перуанський письменник Маріо Варґас Льйоса (нар.1936 р.). Його книжка «Сон кельта» («Фоліо», 2012) не просто вразила мене, а глибоко збентежила. Прочитавши її, я довго не міг прийти до тями, зібратися з думками, зробити хоч якісь висновки. Кілька днів поспіль мені здавалося, що все у мені зруйновано, всі мої думки, погляди на життя, оцінки, всі основи, за́чіпки, наставлення – повне спустошення, і я наче завис в абсолютному і всеосяжному невіданні.   

Що ж спричинило такий потужний струс у моїй свідомості?

Тепер, коли я вже трохи оговтався, я знаю що́. Це – правда. Та, яка не має  барви; яку неможливо висловити; яка вислизає з пут думки; яку неможливо схопити почуттям; яка здається нереальною і яка водночас справжніша за саму реальність; яку неможливо ні визнати, ні заперечити; яка просто є. Саме цю велику сокровенну правду і здолав описати у своєму романі Льйоса, здійснивши те, що мало кому вдається навіть з числа найталановитіших  письменників.  

«Сон кельта» вийшов в 2010 році, коли авторові було сімдесят чотири і, по-моєму, це вершина його творчости. Того ж року Льйосу було нагороджено і Нобелівською премією.

У романі описано життя  англійського консула, ірландця Роджера Кейсмента, який здобув велику шану в Англії, Европі та Америці за сміливі викриття жахливих злочинів колоніяльних адміністрацій проти тубільців Конґо та Перу і якого по якомусь часі англійський суд засудив до страти (його повісили у Пентонвілській вязниці) за державну зраду, себто, за участь у ірландському повстанні проти британського панування.

У цій історії людського піднесення й падіння не було би нічого аж такого особливого, якби не те, як Льйоса це все описав. Автор, розповідаючи про Кейсмента, не притримується жодних морально-світоглядних  наставлень. Головний герой у романі ні позитивний, ні неґативний, в ньому нема одномірности, переборщень в якийсь бік, і разом з тим він виразний,  дуже живий і близький кожному з його переживаннями, сумнівами, оманами, гіркотами. Про нього ми нічого не годні сказати однозначно, адже з одного боку він виявляє неабиякий запал, подвижництво, а з другого - острах, зневіру, наділений дивовижною проникливістю, гострим розумом і водночас непростимою сліпотою, породженою заскорузлими переконаннями,   безшпетний, навіть цнотливий в особистому житті і разом з тим неперебірливий, нездатний контролювати свої інстинкти. Про Роджера Кейсмента можна сказати, що у нього велич духу виростає зі згнічености серця, а згніченість серця - із величи духу. Все тут переплелося. Добре з поганим, розумне з глупим, темне з ясним.

Утім, дехто скаже: ні, в житті Кейсмента таки більше трагічного, адже від нього, засудженого англійцями до смертної кари, відвернулися майже всі соратники з боротьби за свободу Ірландії, і він до самої страти перебував у камері-одинці в повній ізоляції від зовнішнього світу. Однак те, з якою витримкою і спокоєм Кейсмент прийняв смерть, великою мірою перекреслює цей висновок. Це підтверджено і документально. Кат Джон Елліс, який здійснив повішення, у своїх спогадах написав: «Із тих людей, яких мені довелося стратити, наймужніше поводився Роджер Кейсмент».

У чому ж головний смисл роману «Сон кельта» чи, слушніше, у чому його нездоланна  потуга, яка приковує увагу читача?

Вона полягає в тому, що Маріо Варґас Льйоса  дивовижним чином здійснив нездійсненне - за допомогою такого непевного і хисткого матеріялу, як людська мова, змалював життя людини таким, яким воно є, неупереджено й напрочуд збалянсовано, себто, осуджуючи, не осудив, схвалюючи, не схвалив, кажучи не сказав до кінця ні "так", ні "ні", даючи чіткі оцінки, так і не дав жодної чіткої оцінки, запитуючи, не запитав, відповідаючи, не відповів. І хто вміє читати не тільки слова, а й те, що затаєне між ними, той згодиться зі мною.

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

 29. А Україні і невзамітку

https://ua-human.blogspot.com/2021/01/29.html

 

Читати далі...

вівторок, 1 грудня 2020 р.

57. ВРАНІШНІЙ МІСЯЦЬ (Життя вмлівіч)


Ранок.

Вода у цебрі

замерзла…

Крізь голе віття

старого ясена

біліє   

місяць напідповні.

 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

58. Ще трохи

https://ua-human.blogspot.com/2021/05/58.html

 

 

Читати далі...

56. ЧИ́КОТНІ (Життя вмлівіч)


Чи́котні чикотя́ть

на горобині…

Несамовито гавкає

заливається пес

десь за тими хатами…

Сонце ще не зайшло,

ще жаріє крізь гілля

безлистих осокорів…

Тіне моя, скажи:

                                          я сам чи з тобою?

 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

57. Вранішній місяць

https://ua-human.blogspot.com/2020/12/57.html

 

Читати далі...