Молоденькі пагони сосни…
До них раз у раз
тягнуться мої очі.
А там ген-ген за осокорами
ще й вивільга співає…
Ясно-зелені ніжні пагони
й уривчасті висвисти
вивільги…
Пагони і висвисти,
пагони і висвисти…
Здається, крім них,
цього раннього ранку
нема більше нічого
на світі.
СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ
https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html
СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ
https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html
41. На вершечку старої морви
Немає коментарів:
Дописати коментар