вівторок, 24 травня 2022 р.

10. НЕВЖЕ НІЧОГО НЕ ЗМІНИЛОСЯ (Думки)

З далекої молодости

я ходив загубленими стежками,

видирався на узвишшя і високі пагорби,

де нема людей,

і там у самоті пив вино,

споглядаючи призахіднє сонце.

Чому й тепер у шістдесят девять я тікаю

з розкішних готелів та пляжів Ґабіче-Маре

в колючі зарості чагарників Апенінських схилів

і там у безгомінні над морем

пю наодинці ґраппу,

стежачи, як сонце неквапливо

ховається за обрій?

Невже за стільки десятиліть

нічого не змінилося, Господи?!

 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

11. Удивляюся в імлисті верхівя

https://ua-human.blogspot.com/2022/06/25.html

 

Немає коментарів:

Дописати коментар