Міхаельс... Поет з Ізраїлю... Він неабияк схвилював мене. Так жорстко, безжалісно, без найменшого пієтету говорити про рідну країну в інтернет-просторі...
"Коли я ще молодий репатріянт з СРСР приїхав 1973 року до Ізраїлю, то гадав, що побачу тут всуціль досконалість і мудрість у всьому. Та ба, так багато в цім краї зустрів глупих людей, так багато нерозумного і руйнівного трапилося мені запізнати. Поряд з порядними людьми чимало довелося мені уздріти і відвертих покидьків. Я прожив у Ізраїлі понад пятдесят років, тож зважуся заявити, що Ізраїль дуже важка країна для життя. Але я попри все ніколи не захочу покинути її. Чому? Відповідь ось у цьому вірші."
І він прочитав вісім дещо розхристаних римованих рядків, які я переклав з російської.
В країні любови моєї
знову квітне миґдаль…
І солодкі пахощі раю
звіює вітром у даль,
і серце моє співає,
і пісня його безконечна —
земля Ізраїлю вічна.
В країні любови моєї
знову квітне миґдаль…
І солодкі пахощі раю
звіює вітром у даль,
і серце моє співає,
і пісня його безконечна —
земля Ізраїлю вічна.
