46. МАРИВА (Думки)

Ох, ці марива,
лиха мені година з ними!
Як чапля летить на болота
вранці,
як уполудне вивільга висвистує
в заростях ліщини,
як тихого вечора
натужно сюрчить цвіркун
десь у травах —
бачити і чути
не дають вони. 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

 

Читати далі...

162. ТИША (Життя вмлівіч)

Сонце все нижче.
Вологий повіває з озерця́
вітерець.
Припутень відізвався з чагарів
і замовк.
Тихо довкруж.
Затихло і серце моє. 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

 

Читати далі...

45. НОРОВИСТІ ОЧІ (Думки)

У цьому світі,
хисткому, непевному
я багато років
марно шукав пристановиська.
Тепер-то знаю:
пристановиська нема.
Та очі мої норовисті,
не слухаються мене,
знай нишпорять,
заглядають по кутках,
чи нема десь місцини,
де би міг я спочити серцем. 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

46. Марива

https://ua-human.blogspot.com/2026/07/46.html

 

Читати далі...