114. І ЇМ НЕЗАТИШНО (Життя вмлівіч)

          Цього ранку над озерце́м
          знову сполошив
          качку і селезня —
          тільки залопотіло за ними.
          Ві́дай,
          і їм незатишно
          на цім світі,
          пані́ й панове. 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

Читати далі...

113. КУДИ ТАК КВАПИШСЯ? (Життя вмлівіч)

            Вяз зацвів...
            А ще тільки березень,
            морози вночі...
            Куди так квапишся, вязе?
            За цими гіркотами своїми
            не вгонюся за тобою. 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

114. І їм незатишно

https://ua-human.blogspot.com/2025/03/114.html

Читати далі...

24. ҐАВА (Думки)

         Ця ґава на вершечку берези,
         чей, кожного світанку
         вітає мене
         своїм крижаним захриплим ка-р-р-р...
         Вона щоразу наче нагадує мені
         ти лише мара,
         лише мара,
         як і я. 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

Читати далі...