53. Тільки дивлюся (Думки)

Я довго шукав прихистку
у цьому непевному,
повному небезпек і горя світі,
ходив від одного
до другого місця
і ніде не зміг
прихилити голови.
Тепер же,
коли моє волосся побіліло,
наче його притрушено снігом,
я вже не шукаю нічого,
стою на розпутті
і тільки дивлюся,
дивлюся, дивлюся,
як пропливають чиїсь тіні
й шукають прихистку,
якого нема. 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

 

Читати далі...

52. БЕЗ ВІДПОВІДИ (Думки)

Книги,
слова, слова, слова,
нескінченні шереги слів.
Та відповіди там
на пекучі питання
я знайти
так і не зміг.
Тож лишилося мені
шукати відповіди
у цьому ясному небі,
у цьому зеленому листі,
у цих мінливих полисках
озерця́ в саду. 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

53. Тільки дивлюся

https://ua-human.blogspot.com/2026/09/53.html

 

Читати далі...

165. МОЇ СПІВРОЗМОВНИКИ (Життя вмлівіч)

Вітер дме і дме,
не стихає в саду.
На столі під грушею
яблуко й помідор
єдині співрозмовники
мої. 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

 

Читати далі...