пʼятниця, 17 липня 2026 р.

42. КУЩИК (Думки)


Памяті Валі
Тільки й лишилося по тобі:
кілька віршів
і цей кущик без назви,
що його ти колись посадила.

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

 
Читати далі...

середа, 15 липня 2026 р.

160. ЗАСЛОНЯЮТЬ СВІТ (Життя вмлівіч)


Очеретом заросло
озерце́.
Нема, нема
та й висуне голову
черепаха
з-поміж зелених гостряків.
Ранкове сонце
припікає щораз дужче.
Марива ж мої
знай кружляють, витанцьовують,
заслоняють мені світ. 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

 
Читати далі...

вівторок, 14 липня 2026 р.

159. ОСЬ І ВСЕ (Життя вмлівіч)


Тихо-тихо в саду.
Зелений чай у піялі
вже вистиг.
Сліпить очі мої
призахіднє сонце.
Споглядаю,
як пливуть і щезають
думки...
Ось і все,
що можу розповісти тобі,
тіне моя. 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

160. Заслоняють світ

https://ua-human.blogspot.com/2026/07/160.html

 
Читати далі...