СЛОВНИК (Р-С)

Словник (Н-О-П)

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_87.html

Р

Равенту́х – груба льняна тканина, ріжновид парусини. Застосовують у взуттєвій промисловості.

Райґра́с – етимологія слова не ясна.

Ра́йдужниця – Apatura iris, вид великого метелика з чорно-фіолетово-білим орнаментом крилець.

Рай-я́блуня – Malus floribunda, райська яблуня, невисоке дерево заввишки 6-10 м, зацвітає рожевими стріпчастими пелюстками напровесні.

Разо́к – нанизані на нитку, мотузку і т. ин. однорідні предмети; низка; сукупність предметів, зображень, форм розташованих послідовно один за одним.

Рак річковий широкопалий – Astacus astacus, завдовжки до 25 см; живиться водяними рослинами, а також безхребетними; водиться у невеликих річках та озерах.

Раме́но, раме́на – плече, плечі.

Рапсо́дія – інструментальний твір на основі народних мелодій.

Рапі́до - етимологія слова не ясна.

Рати́н – вовняна тканина з короткими за́витками (за́крутками) густої че́рси (во́рси) на лицьовому боці.

Ра́фен золотий – найбільша грошова одиниця в Королівстві Північної Землі; містить 100 срібних ра́фенів, 1000 мідних ра́фенів.

Ра́фен мідний – найменша грошова одиниця в Королівстві Північної Землі.

Ра́фен срібний – містить 100 мідних рафенів.

Ра́фка – кругла, виточена з дерева посудина на сир, масло тощо.

Реду́та – зімкнене квадратне або багатокутне земляне укріплення.

Ре́дька посівна – Raphanus sativum, дворічне зело родини хрестоцвітих з чорним або білим коренеплодом.

Резеда́ – Reseda odorata, багаторічна травянистий кущик; цвіте протягом червня-липня; квітки дрібні, зібрані в китиці і дуже запашні.

Ре́йвах — безладна біганина, метушня переважно з галасом, крикотнею.

Ре́нта - дохід з капіталу, землі або майна, що його власники одержують реґулярно, не займаючись підприємницькою діяльністю; дохід у формі відсотків, одержуваних власником грошового капіталу, посідачами цінних паперів з твердим курсом або посідачами обліґацій державних або инших рентних позик.

Ре́панка – ґраната з поділками, лимонка.

Репі́жити – дуже, сильно бити, шмагати, хльостати.

Репяшо́к яйцюватий – Сeratocephala testiculata, невеличке зело з плодами-горішками у формі репяшків; росте на сухих схилах.

Речене́ць – термін, строк.

Ре́я – круглий брус, який прикріпляють до щогли, залишаючи рухомим.

Риба́лочка блакитний – Alcedo atthis, водо́мороз, дещо більший за горобця птах з дуже гарним барвистим оперенням; часто сидить над водою нерухомо, вистежуючи дрібну рибку, за якою коли не коли пірнає; в польоті зрідка видає протяжний свист «піік-піік»; гніздиться в берегових урвищах, де риє нірки.

Ридва́н – велика карета на далекі подорожі із шістьма-дванадцятьма кіньми.

Риж – Oryza, рис.

Рись – Felis lynx, хижак завбільшки як середній собака, зовні подібний на величезного кота, забарвлення шерсти рудувато-сіре, плямисте. Живе у глухих лісах.

Ритува́ти – ґравірувати.

Рифт – етимологія слова не ясна.

Ри́хва – залізне кільце для скріплення чогось.

Рици́на звичайна – Ricinus communis, заввишки до 2 м. Велике листя – зелене, темно-пурпурове, майже чорне, яскраво-червоне. Отруйна.

Рі́дження – спорз, сперма, рідина зі статевими клітинами – сперматозоїдами, яку виділяють чоловічі статеві залози .

Рій імператорський – відділ (12 леґіонерів).

Рінь – жорства́, на́рінок, шу́тер, дрібні камінці.

Рі́па – Brassica rapa, дворічне зело, квітки жовті, цвіте в травні-липні.

Рогі́з – Typha latifolia.

Рододе́ндрон – Rhododendron, бердуле́ць, вічнозелений кущ до 3 м. Квітки зібрані в численні щитки, пахучі, жовті, оранжево-жовті, червоні, білі. Цвіте в квітні-травні.

Родоні́т – рудня порода рожевого, рожево-сірого кольора. На будівництво.

Рожа́венець – Sedum spectabile, очи́ток помітний, багаторічна рослина з родини сукуле́нтів з грубим сторчовим стеблом заввишки 40-60 см; дрібні темно-рожеві квітки зібрані в суцвіття на взір напівзонтиків. Цвіте з вересня по жовтень.

Розбива́ч – вістря, яке вдаряє по капсулі патрона в рушниці, револьвері тощо; бойок.  

Розве́зисто — дуже широко, надто докладно, розлого.

Розе́тка – декоративна на́шивка зі стрічки у вигляді рожі.

Розколо́шканий – розбурханий, рознервований, розхвильований.

Розмари́н – Rosmarinus officinalis, посухотривкий сіро-зелений невисокий кущ родини губоцвітих; квітки невеличкі блідо-лільові; дуже пахучий; використовують для ванн, у пафумерії, вживають як прянощі.

Ро́зривка – коротка нетривала розвага.

Ро́зслаб – знеді́я, паралі́за, пара́ліч.

Ро́зстрільна – бойовий порядок, коли вояки рухаються лицем уперед шере́гою (рос. цепь).

Розфала́таний – розшматований, роздертий, розірваний, розпана́ханий, розкраяний, роздріблений, розчикри́жений.

Розхря́паний – розбитий, поламаний, поколений, потрощений, знівечений, зіпсутий.

Розчепу́рений – одягнений з особливою старанністю, переборщено ошатний.

Рома́нс – вокальний твір для голосу з інструментом.

Ро́ндель – вірш із тринадцяти рядків.

Росі́л – вивар з мяса та городини, приправлений прянощами, може бути курячий, телячий, свинячий тощо; бульйон.

Росома́ха – Gulo gulo, надзвичайно лютий хижак з родини куницевих. Тіло (завдовжки 76-86 см, вага 11-14, зрідка до 32 кг) кремезне, присадкувате (заввишки у плечах 35-45 см), на коротких, напівстопохідних лапах з напіввтяжними кігтями. Загальне забарвлення хутра чорно-коричневе або темно-руде. Ясно-брунатна смуга тягнеться обаполи тіла. Має невеликі округлі вуха, короткий хвіст і масивні кінцівки. В анальному отворі розміщені залози, які виділяють неприємний запах. Живе на рівнинах, у лісах і горах з помірним і холодним підсонням. Веде усамітнений спосіб життя. Відмінно лазить по деревах, плаває, пірнає. Лігво влаштовує у норах. Наділена гострим нюхом але, мабуть, поганим зором і посереднім слухом. В основному активна вночі, иноді і вдень. Може бігти гатала (ускоком, галопом) до 15 км без відпочинку. Надлишок здобичи загортає землею, снігом, гілками. Спроможна иноді відігнати пум і навіть ведмедів. Живиться падлом, яйцями птахів, лемі́нґами, дрібними гризунами і ягодами. Великі ссавці, такі як о́лені, са́рни, дикі барани, зосібна арха́ри, товсторо́ги та урія́ли стають жертвами росомахи в основному взимку. Вовк, чорний ведмідь, бурий ведмідь, пу́ма і бе́ркут є природні вороги росомахи. Буває, що росомаха здихає від того, що під час голоду поїдає голкоше́рста.

Рота́тий – той, що має великого рота.

Рубе́тум – дослівно ожиновий кущ (Rubetum), особливі парфуми, з витонченими і химерно поєднаними ароматами на основі а́мбри, фе́рулі, сало́мяку й цілої низки инших елементів, які були популярні серед «золотої молоди» і заможних неодружених чоловіків, яких зазвичай називали в Рафаґедоні чепурунами, зальо́тниками, дже́нджиками, джиґунами, фе́ртиками й шелихвостами.

Рубо́к – тонке льняне полотно, переважно на сорочки.

Ру́дня – копальня руди.

Рудя́ний – червоний кривавий колір.

Ру́ля – ці́вка, ду́ло, лю́фа рушниці.

Рум – міцний напій із соку, що перебродив, або з патоки тростинного цукру, ром.

Рума́к – ратний, бойовий кінь.

Румя́но – косметична фарба рожевого або червоного кольору.

Рунду́к - легка споруда, що становить собою відкритий або критий прилавок на роздрібну торгівлю; невелика споруда для ремонту, лагодження чого-небудь (напр., взуття); великий ящик з кришкою на зберігання чого-небудь; продовгуватий ящик для сидіння або лежання; ятка, (на базарі) будка, (від сонця) повітка; ще ґанок.

Руни́стий – вруни́стий; який росте густо, кущиться (про злаки і трави); густий, кущуватий. Ще з густою і довгою вовною (про овець); вовнистий.

Рунь - ру́на, молоді, густі сходи посівів; вруна; густа, буйна зелень.

Ру́та пахуча – Ruta hortensis, листки блакитно-зелені й дуже пахучі. Квітки гарні, жовті, зібрані у зонтикуваті суцвіття.

Рюш (рю́шки) – густо зібрана смужка тканини.

Рябоми́зий – з чорними цятками на морді.

Рядни́на - цупке домоткане полотно з конопляної або льняної пряжі.     

Ряди́ти — управляти, правувати, розпоряджатися, порядкувати, керувати, стерни́ти, давати провід, верховодити.

Ря́ндя – лахміття, дрантя.

Ряси́ця – оборка, брижа, смужка матерії зібрана в складки чи зборки і пришита для оздоблення.

Рясноба́рвий – сорока́тий, строка́тий, пістря́вий, тарка́тий.

Ряхті́ти – мерехті́ти; світити тремтливо, нерівно (про світло); блимати, мигтіти; відбивати слабке, нерівне, тремтливе світло; поблискувати; сяяти тремтливим блиском (про очі); швидко, вюнко рухатися у чийомусь полі зору; коливатися, дрижати (про видимі випари); пробігати перед очима; яскраво виріжнятися дрібними плямами на якому-небудь тлі; рябіти.

С

Сабади́ла – Schoenocaulon, багаторічне цибулинне зело́ родини лілейних. Поширене в Мексіці. Листки довгі, лінійні. Квітки жовтуваті, непоказні, зібрані у колосувате суцвіття. Плід – коробочка. Насіння містить алкалоїди вератридин, сабадин та ин. Сабадила має інсектицидні властивості, використовується проти комах-паразитів.

Сага́ – затока, заводь, рукав річки, протока.

Сагани́стий – кінь з високими ногами.

Садовина́ – плоди садових дерев, фрукти.

Сає́та – тонке вовняне коштовне сукно.

Саза́н – Cyprinus carpio, дикий ко́роп, живе у великих річках.

Са́йґа – Saiga tatarica, суґак, сайґак, ріжновид дикої кози, належить до ряду оленюватих. Живе на степових рівнинах.

Сало́мяк – нашатир.

Саляти́рка – глибока тарілка, миска.

Са́льва – салют.

Самши́т – Buxus semperviens, бу́кшпан, вічнозелене дерево-кущ до 6 м заввишки, з якого виготовляють музичні інструменти тощо.

Санда́л – рослинний барвник червоного або жовтого кольору.

Санжа́рка – танець від назви однойменної пісні. “І тут сліпі музики як вшкварили санжарку!”

Сап – сопіння, сапання, свистячі звуки під час тяжкого дихання.

Сапя́н – мяка тонка шкіра.

Сараце́нія – синя квітка, яка росте на холодних морських узбережжях. Етимологія слова не ясна.

Сардо́нікс – ріжновид аґату.

Са́рна – Capreolus capreolus, се́рна, козуля, косуля, дика коза з невеликими, загнутими на кінцях рогами.

Сати́р – Pseudochazara euxina, ріжновид великого метелика з темними, майже чорними червонуватими крильцями.

Свиди́на кровяна – Svida sanguines, кущ або деревце заввишки 1-3 м, кора на молодих пагонах червоно-бура, узимку майже криваво-червона. Цвіте в травні-червні. Дуже декоративна.

Сви́жка – стріла з тростини.

Свиня́ свійська – Sus linne, кнур, кабан.

Свирі́па – Barbarea vulgaris, сурі́пиця, дворічне зело заввишки 30-70 см; цвіте жовтими китицями в квітні-травні; росте на полях, городах як бур’ян.

Сві́нути – швидко глянути з радістю чи гнівом, блиснути.

Сві́ргіт – тонке монотонне сюрчання, характерне для зграї омелю́хів.

Сві́тка – козир, карта, яка показує козирну масть.

Світли́на – фотографія.

Світля́к великий – Lampyris noctiluca, блища́к, блиска́вець. 

Свіча́до — дзе́ркало, люстро, верцадло, глядило, прозирало. Ще підвісний свічник. 

Седеціме́тум – шістнадцятирядковий вірш усякої, в тому числі і вільної ритміки, розбитий на чотири змістовно й емоційно самостійні чотиривірші (катрени), втім, тісно повязані між собою загальною думкою (ідеєю).

Седно́ – сідниці, задок, срака.

Се́дрон – десять солдатів.

Секво́я вічнозелена – Sequoia sempervirens, вічнозелене глицеве дерево (до 120 м заввишки і до 6 м завтовшки) вузькоконічної форми; глиця лінійно-лянцетна (завдовжки 2 см, завширшки 2-3 мм), зверху лискуча, зісподу більш бліда, з двома широкими білуватими смугами від основи; плоди – маленькі, завбільшки 3 см шишки; росте на тихоокеанському узбережжі Північної Америки і доживає до двох і більше тисяч років.

Селе́ра – Apium, дворічне зело родини зонтичних; є три види: коренеплідна, бильникова і листкова.

Серде́шний – бідний, бідолашний, сіромашний, горопашний, безталанний, нещасний.

Сердю́к – на Лівобережній Україні кінця 17 – початку 18 ст. козак найманих піших полків, що був на повному утриманні гетьманського уряду; охоронець гетьмана.

Серена́да – вечірня вітальна пісня.

Сивора́кша – Coracias garrulus, трохи менший від голуба птах; у забарвленні переважає блискучо-блакитний і рудий кольори; дзьоб досить довгий.

Сиж – гра в карти, схожа на російські «носки».

Сиза́ль – жорстке грубе волокно з листків аґа́ви; виготовляють линви, сітки, які дуже тривкі на гниття.

Си́зий – темно-сірий із синюватим полиском, сіро-голубий; який має синюватий відтінок (про шкіру обличчя та його частини).

Сило́ – сіло́, сильце́, пристрій на взір петлі, що затягується, для ловлі птахів і дрібних тварин.

Синґалі́т – декоративний камінь, з якого виробляють предмети й прикраси.

иня́вець – Polyommatus daphnis, невеликий вид метелика із синіми крильцями.

Сирве́нта – ріжновид літературного твору, строфічна пісня з громадськими чи політичними мотивами.

Сита́ — мед, розведений водою, або медовий відвар на воді, иноді з ягодами.

Сич – Athene noctua, невелика сова (завбільшки з дрозда), сич активний вночі, але літати починає навзаході сонця, звуки – голосне повторення «ку-віт» або «к'ю –к'ю». Оселяється здебільша в садах, парках, біля старих будівель, а також в скелях або глинистих кручах (ярах).

Сі́вер – північний вітер.

Сієні́т – глибинна маґматична рудня порода. На будівництво.

Сірі́нґа – багатоцівкова флейта.

Сіря́к – верхній довгополий одяг із грубого сукна.

Скабіо́за – Scabioza, багаторічне зело заввишки 20-50 см, квітки жовтаво-білі. Цвіте з липня по листопад.

Скама́ндрій – речовина без запаху, її випари отруйні. Етимологія слова не ясна.

Скарабе́й – Scarabaeus sacer, великий майже круглий чорний жук, який живиться гноєм.

Скарб державний – казна.

Скиндя́к – стрічка, стьожка.

Скла́дня – синта́кса.

Скли́ця — емаль.  

Склюба́читися – скрутитися в кільце.

Ско́лія – Scolia, комаха, подібна на осу.  

Скобота́ти — лоскотати, легенько торкати, черкати, ледь дотикатися.  

Ско́пулюс – scopuls (лат.) – вершина, скеля. Назва спеціяльної фарби, що відбиває світло, світиться.

Скорве́ца – (в однині скорве́це), пахучі ковбаски фіолетового кольору. Їх виробляють з мяса чорних підсвинків, вимоченого в маґерані. Етимологія слова неясна.

Скорохва́т – що шпарко за все береться.

Cкорпіо́н – Scorpio.

Скра́коль, скра́клі (мн.). – ріжновид кру́гля (кеґля), деревяна циліндрична цурупалка. Гра подібна на гру в круглі (кеґлі).

Скрі́ба – (лат.) писар.

Скрут: до скруту – дуже сильно.

Скунс – Mephitis.

Слива - Prunus domestica. Садове і лісове плодове дерево або кущ із соковитими плодами фіолетового кольору з великою довгастою песточкою. Плід цього дерева або куща.

Сливе́ – майже, пра́ве.

Сли́вка: у сливках – у неприємному становищі; вскочити у сливки – опинитися в неприємному становищі.

Сли́ вки – візерунок вишивки. Сливко́ва вишивка, вишивка у сли́вках.

Слима́к – Agriolimax.

Сліде́ць – детектив; також таємний агент розшукової поліції.

Сло́їк – шкляна посудина, банька.

Смальки́й – пекучий, різкий, шпаркий, пронизливий, різкий, палючий.

Смари́да – Maenidae, морська рибка 10-15 см завдовжки; тіло довгасте, стиснене з боків, вкрите ктеноїдною лускою.

Смере́ка – Picea, ялина, вічнозелене глицеве дерево з роду соснових.

Сми́кавець їстівний – Cyperus esculentus, чуфа́, земляний миґдаль, багаторічне зело родини осокових.

Смику́нчик – Chironomus plumosus, личинка комара-дзвінця, яка розвивається у воді і є кормом для риб; мотиль.

Сми́рна – ми́рра, ароматична смола деяких тропічних дерев, що застосовується в медицині та парфумерії.

Смовдь – Peucedanum oreoselium, багаторічна рослина заввишки 100 см з грубим стрижневим стеблом. Належить до зонтикових. Цвіт білий. Росте у чатинових лісах і мішаних лісах, на пісках. Цвіте в червні- липні.

Сморо́дина – Ribes nigrum, ягідний кущ; плоди чорні, достигають у серпні-вересні.     

Снажни́й — сильний, міцний, дужий, кріпки́й, потужний, стожильний.

Соба́ка свійський – Canis familiaris.

Солда́т королівський – найменша військова одиниця в Королівстві Північної Землі.

Солове́й – Luscinia.

Соне́т – ліричний вірш із чотирнадцяти рядків.

Сонета́ріон – цикл сонетів, обєднаних єдиною темою, ідеєю.

Сон-зі́лля – Pulsatilla latifolia, сон широколистий, багаторічне світлолюбне зело заввишки до 20 см з родини жовтецевих; має великі (3-4 см) лільові квітки на взірець майже сторчових дзвоників; цвіте у квітні-травні; росте в соснових і мішаних лісах, на узліссях, галявинах; отруйне.

Сопу́х – сморід, смердо́та, недобрий запах, смердючий дух, смрад.

Со́рґо – Sorghum moench, одно- і багаторічне зело родини злакових; вирощують на зерно та корм тваринам.

Соро́ка – Pica.

Сорокопу́д-жула́н – Lanius collurio, птах, найменший із сорокопудів (менший за шпака); самець має попелясту голову, руду спинку, білий з рожевим відтінком низ, чорнуватий (по краях білий) хвіст; самиця і молодь – буруваті з виразною пістрявою плямистістю на нижньому боці тіла.

Сорокува́тий – чорний з білим.

Сосна́ звичайна – Pinus sylvestris.

Сосна́ кедрова, кедр сибірський – Pinus sibirica, могутнє дерево до 45 м заввишки, 1,8 м в перетині; крона конусувата, кора сіро-бура, глиця темно-зелена 7-10 см завдовжки; молоді шишки спочатку червоні, потім стають фіолетовими, дозрілі – ясно-бурі, великі (5-10 см завдовжки і 4-8 см завширшки).

Сосні́вка – візерунок вишивки.

Сота́ти – мотаючи, витягувати щось звідки-небудь.

Со́тня імператорська – 3 чоти́ (100 леґіонерів).

Софа́ - мякий широкий диван з поруччями і низькою спинкою.

Софо́рок – підлива з курячого бульйону.

Сочеви́ця – Lens culinaris, однорічне зернобобове зело заввишки 15-30 см; має короткий період веґетації.

Спиж, спижо́вий – брондза, брондзовий.

Спі́льжений – послаблений.

Спі́льжити – ослабити, притупити, полегшити, попустити, пригальмувати.

Спіне́т – невеликий клявеси́н чотирикутної або трикутної форми з чотирма октавами.

Спі́нка – шпо́нька, запо́нка на рукавах сорочки.  

Сполові́лий — зжовклий, достиглий (про жито, пшеницю, траву).

Спорз – рі́дження, сперма, рідина зі статевими клітинами – сперматозоїдами, яку виділяють чоловічі статеві залози .

Спо́рзний – гріховний, розбещений, розпутний, хтивий, порочний, нечистий, брудний, поплямлений.

Спо́рий – який здійснюється успішно і швидко (про роботу, діяльність).

Спо́ріше – від спо́ро, спо́рий, успішний, ефективний, дійови́й, результативний, плідний, плодотворний, активний, швидкий тощо.

Спроволо́ка – повільно, протяжно. «Він говорить спроволока».

Ста́вець – деревяний таріль.

Ста́вма – перпендикулярно, сторч, на́всторч, прямовисно.

Ставни́к – свічник.

Ста́ник – корсаж, частина жіночого плаття, що обіймає груди, спину й боки, також може вживатися у значенні бюстгальтер.

Стеблохи́льник – акроклі́нум, квіти з групи сухоцвітів; заввишки 40-50 см; квітки (засягом 4 см) зібрані у суцвіття і забарвлені в жовтий або сріблястий колір; цвіте з червня до жовтня.

Стежа́ – розвідувальна група вояків.

Стеме́нний, достеме́нний – справжній, дійсний; надзвичайно схожий, стотно такий, точно такий.

Стеме́нно,  достеме́нно – дійсно, справді, стотно, точно.

Стена́ти, стену́ти – піднімати й опускати плечі для вираження здивування, зневаги, вагання тощо.

Стену́тися – кинутися, шатнутися, метнутися, пірватися.

Степі́р – молодий зелений пагін, росток.

Сти́бій - антимо́н, сурьма́(рос.), чорна фарба на брови, вуса.

Стира́кс – Styrax obassia, вічнозелене листяне дерево до 10 м заввишки з ширококонічною кроною; зі стовбура виділяється ароматичний бальзам; цвіте білим квітом.

Сті́йка бойова – пост бойовий, технічно необладнаний.

Стокро́тка – Bellis perennis, марґаритка, зело заввишки 4-20 см з розеткою прикореневих листків; квітки білі або рожеві; цвіте з квітня до жовтня.

Стоні́жка – Oniscus asellus, стоно́га, мокри́ця.

Стоп – сплав.

Сторопле́ний – від торопле́ний, який перебуває в стані дуже великої розгублености, замішання, приголомшений, очманілий, божевільний.

Сто́тний – достовірний, точний, прецизний.

Сто́тніше – правильніше, більш слушно, достовірніше, точніше.

Сто́тне, сто́тно – саме так, як треба, стеменно, точно.

Страте́нець – засуджений до страти.

Стрепеха́тий – недоладний, кострубатий, кошлатий, розстовбурчений.

Стрих – горище.

Стрізо́вий – яскраво-червоний з ледь вловимим відтінком фіолету.

Стрій – одяг, одежа, шати.

Стрі́ливо – бойові припаси, амуніція.

Стрільни́ця – бійниця.

Стрі́пці – китиці, бахрома.

Стріпча́стий – який має стрі́пи, стрі́пки, стрі́пці, ки́тиці, бахрому.

Стропле́ний – той, що збився з тропи (зі шляху), божевільний.

Струме́нт – інструмент.

Струпещі́лий – змертвілий, зітлілий.

Сту́ма – особливий, дуже короткий період часу, коли день закінчився, а вечір ще не настав; тоді всі предмети світяться своїм власним світлом.

Сту́панка – драбина зі сходинками (рос., стремянка).

Сту́пом – ходою. «Кінь ішов сту́пом».

Стяжни́к – мяз, який скорочує гузникову дірочку, сфінктер.

Стьон – крій, фасон, модель.

Су́біч – біля, по́біля, коло, по́біч, о́бік.

Суга́йник отруйний – Doronikum pardalianches, стебло просте або розгалужене, квітки великі у формі кошика золотисто-жовті. Цвіте з липня до вересня. Отруйний.

Су́гловок – ріг скрині, шафи тощо. «Микита мене штовхнув і я боляче вдарилася об су́гловок валізи».

Сулі́я – велика фляшка, бутель.

Сумах дубильний – Rhus coriaria, дерево до 10 м. Квітки зеленувато-жовті, зібрані в густі волоті. Цвіте в червні-липні.

Суни́ця лісова – Fragaria vesca, травяниста ягода, росте в соснових, мішаних лісах, на галявах, узліссях.

Суплі́ка – писане прохання або скарга.

Су́плаш – пластами, суцільно. «Клади землю й листя су́плаш, не лишай вільних місць».

Супро́ть – протилежність, контраст.

Сурду́т – сюртук, чоловічий верхній двобортний одяг з довгими полами, викотистим коміром і широкими ляцканами.

Су́рма – сиґнальний музичний інструмент.

Сусі́ль – вигук, який вказує на несподіваність дії. «А мрець сусіль з могили!».

Суте́мний – майже чорний.

Су́тий – справжній, істинний.

Схаб – шматок баранини, свинини тощо з ребрової частини туші.

Словник (Т-У-Ф-Х-Ц) 
https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_44.html

 

Читати далі...

СЛОВНИК (Н-О-П)

Словник (Л-М)

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_93.html

Н

Навба́ч – зовні, на вигляд, на здіб.

На́весом – аби-як, сяк-так, недбало, неакуратно, на гала́й-бала́й, без належної уваги.

Навза́ході сонця – час, коли заходить сонце.

Навко́пить – рикошетом.

На́дма, ви́дма – піщані, надуті вітрами горби, дюни.

Надо́шник – Spongia fluviatilis, водяна губка.

Назадгу́зь – задкуючи.

Назо́ла – який завдає безліч клопотів.     

Найнепови́дніший — від непови́дний; непоказни́й, неяскравий, невиразний, жалюгідний, затру́шений, непривабливий на вигляд.

Найтича́нка – ріжновид брички.

Наква́цяти, ква́цяти, ква́цати – розмазувати що-небудь, фарбувати.

Накла́данець – канапка, бутерброд, скибка хліба з маслом і ще з чимоь (напр., ковбаса, сир, риба).

Наковде́рник, наковдерниця – два повноціло зшиті простирала на ковдру, коц, перину тощо.

На́ктовз – шафа, де вмонтовано компас.

Намисли́вість, помисли́вість – схильність намислювати неіснуючі небезпеки тощо.

На́нсук – тонка бавовняна тканина на нижню білизну, також на постіль.

Напа́сливий, напастливий – аґресивний, налазливий, навязливий, надокучливий, набридливий.

Напе́рсниця черсиста – Digitalis lanata, багаторічна рослина, цвіте рожевувато-білими квітками у липні-серпні. Отруйна.

Напі́дповні – фаза місяця під час другої чверти.

Наплі́чник – наплічний мішок, рюкзак.

На позі́р – на перший погляд.

Нард – Nardostachys jatamansi, нардоста́хіс ятама́нський, багаторічне зело родини валеріянових з мясистим дуже пахучим кореневищем, з якого виготовляють однойменну ароматну речовину.

На́ремно - раптово, неочікувано, нагло, несподівано, непередбачено, неспога́дано, ґвалтовно, миттєво, блискавично.

На́ручні – кайданки, наручники.

Нарци́з білий – Narcissus poeticus, нарци́с, багаторічне зело, цвіте білими квітками у квітні-травні.

Наслання́ – те, що роблять злі сили, щоб спокусити, обманути кого-небудь.

Наста́влення – стосунок.     

Нату́га — зусилля, намагання, напруження.

Невзамі́тку – байдуже. «Лазничку заливає, а тобі це й невзамі́тку».

Неде́я – дика, поросла непролазними хащами, иноді ще й скалиста маківка гори.     

Недо́хват — недо́тяг, недостача, нестача, брак чогось, відсутність достатньої кількости чого-небудь.

Нейзильбе́р – стоп міди, нікелю й шпія́льтеру (цинку); метал тривкий до корозії.

Нео́глядки – не озираючись.

Непови́дний – непоказни́й, жалюгідний, неяскравий, невиразний, затру́шений, непривабливий на вигляд. 

Непозбу́вний — такий, що його неможливо позбутися. Непозбувна тривога. 

Неприти́ка – волоцюга, безхатченко, той, що не має де приткнутися.

Неприторе́нний – той, що відзначається великою мірою неґативної ознаки, несосвіте́нний, поганий, паскудний, миршавий тощо.

Неске́йф – невеличкий, завбільшки з котяче вухо гриб, що повертає память; його зеленкувата шапинка відсвічує химерними лільовими рисочками, які безперервно то зникають, то виникають; росте у важкодоступних місцях на вершинах Драконових гір. Етимологія слова не ясна.

Несосвіте́нний, несусві́тній – дуже сильний своїм виявом і позбавлений усякого глузду.

Неспога́даний – неочікуваний, незбагненний, непояснимий.

Неспога́дано – ні думано ні гадано, зненацька, непередбачувано.

Неспромо́жець – імпотент.

Нетре́ба – Xanthium, шорстке сірувато-зелене зело; листки великі округло-трикутні з неприємним запахом; стебло сторчове заввишки 20-30 см.

Не́тямки – не розуміючи, «Він дивився на дівчину не́тямки».

Нефри́т – художньо-декоративний камінь; буває зелений, рідше білий, сірий, чорний, медово-жовтий, коричнюватий, червонуватий, часто плямистий; виготовляють намиста, фіґурки тощо.

Неха́р – старий забісований вовк-самітник.

Нешпе́тність: від нешпе́тний – незаплямленість, незабрудненість, не подібність на инших, непорочність, чистість.

Ни́жник – назва гральної карти, валет.

Низькоді́л – низька місцевість, низина.

Ни́пати – ходити туди й сюди, вишукуючи що-небудь.

Ніфедипі́н – Nifedipine, сильнодіючі ліки проти високого тиску у формі крапель.

Носорі́г – Rhinoceros.

Нотшля́нґа – найдовша гармата (13см засяг жерла).

Нутро́вухо – Аuris interna, внутрішнє вухо.

Ню́та – заклепка.

О

Оба́ва – побоювання, острах.

Оба́поли – з обох боків, на обидва боки, обі́руч, по обидві руки.

Обарі́нок – бублик.

Оберта́с – повільний танець на взір вальсу.

Оби́хвіст – шахрай, ошуканець.

Обкла́д – дифтерія.

О́блавок – борт судна.

О́блаз – урвище гори, скелі.

Обле́пистий – обтислий.

Обличко́вувати – покривати поверхню чого-небудь шаром иншого матеріялу для надання йому міцности або для оздоблення, облицьовувати.

Обо́рка – смужка матерії, зібрана в складки чи зборки і пришита на оздоблення.

Обре́зклий – бре́зклий, оду́тлий, набря́клий, хворобливо потовщений, (після сну) оспа́лий.

Обрідкува́тий, о́брідкий – негустий, нечастий, рідкуватий.

Обру́с – стільни́к, скатертина.

Обсидія́н – твердий шклуватий камінь вулканічного походження чорного кольору, який використовується переважно на будівництво.

О́бсіч – раптом.

Обходи́світ – той, що багато мандрує з певною метою, вояжер.

Обца́с – обча́с, каблу́к, підбо́р.

Обчі́ркач – циркуль.

Обшма́таний – обчухраний. 

Обшму́льганий — стертий, обтертий, обчухраний. 

Овеско́ва кривулька – зиґзаґувата лінія у вишивці.

Огва́ра – махи́на, щось дуже велике.

Огіро́к посівний – Cucumis sativa, однорічне витке городнє зело; цвіте в травні-липні.

Огіро́чник – Borago, жорстковолосисте зілля із запахом та смаком огірка, вживається як салата.

Оглаше́нний – божевільний, той, що поводиться дивно, безглуздо, алогічно.

О́да – урочистий ліричний вірш.

Одву́кінь, удву́кінь - поїхав одвукінь (двома кіньми).

Одекольо́нь (чол.р.) – пахуча вода, парфуми, одеколон.

Однострі́й – мундир, військова форма одягу.

Одно́хідь – біг коня, оленя і т. ин., за якого тварина ступає спершу обома правими ногами, а потім обома лівими.

Одораме́нтум – Odoramentum, духмяна речовина.

Одри́на – одр, місце на спання, спальня, опочивальня, ліжниця.

О́дуд – Upupa epops, птах з пір’яним чубчиком-гребенем і барвистим оперенням.

Ожи́на сиза – Rubus caesius, кущ заввишки 50-150 см; цвіте у травні-червні; плоди до 1 см в перетинку тьмяно-чорні із сизою поволокою.

Оза́док – задня частина туші.

Оздо́бний – гарний, гожий, красний, зли́чний, ле́пський, милови́дий, вродливий, ла́дний, дола́дний, утво́рний, хороший, сподо́бний, благолі́пий, фа́йний, хупа́вий.

Озеря́вина – висохле озеро.

Озіо́тіс лінія – приносить щастя в маґічних картах. Етимологія слова не ясна.

Озокери́т – земляний віск, належить до групи нафтових бітумів. Має білий, жовтий, бурий, зеленавий колір.

О́ка - Oxalis tuberosa, квасениця бульбоносна (uqa – мовою кечва ), рослина подібна на картоплю, вирощується в центральній і південній частинах Анд, бульбини можна їсти сирими .

О́каряч – розставивши ноги.

Окру́шина – крихта, крихтина, криха́, кри́шка, рі́ска, дрі́бка, одроби́на.

Окте́т – ансамбль з восьми музикантів; муз твір.

О́кунь сонячний – Lepomis gibbosus, невелика риба; верх зеленавий, боки з рожевими плямами, черево рожево-жовтувате; забарвлення залежить від водного середовища; у водоймах замулених, укритих густими водоростями він темніший, а де переважає піщане дно – ясніший; живе там, де сповільнена течія, на глибинах 1-2 м; росте дуже повільно, в пятирічному віці його довжина сягає всього 10 см.

О́кунь звичайний – Perca fluviatilis.

Олеа́ндeр звичайний – Nerium oleander, вічнозелений кущ заввишки 2-3 м; стебла й гілки мають ясно-сіру кору, яка містить молочкуватий сік. Листки товсті, шкірясті, видовжені, темно-зелені. Квітки великі, гарні, пахучі, рожеві, жовті, білі, зібрані на кінцях гілок у суцвіття. Цвіте олеа́ндер рясно від червня до вересня. Плід – подвійна довга листівка, що при дозріванні розтріскується, висипаючи багаточисленні насінини. Усі частини олеа́ндра є дуже отруйними. Його запах має паморочливу дію.

Оле́гниця – плеврит.

О́лень европейський – Cervus elephus.

Олжа́ – неправда, брехня, обман.

Оли́ва – Olea phillyrea, оливкове дерево, маслина, вічнозелене деревце або деревуватий кущ заввишки до 10 м.

О́ливо – свинець.

Ома́н високий – Inula helenium, травяниста рослина заввишки 100-200 см з розгалуженим облистненим стеблом, квіти на взір кошиків, великі, жовті. Росте по берегах рік, озер. Цвіте у червні-серпні.

Ому́дка (ж.р.), о́мудь (ж.р.) – частина чоловічих статевих органів, де містяться яєчка (му́да), калитка.

О́ник – нуль, зеро, ніщо.

О́никс – грубосмугастий декоративний камінь, ріжновид халцедону.

Онкоцефа́л – Oncocephalus, невеликий подовгастий жук темно-помаранчевого кольору з прямими вусами.

Опа́ль – ювелірний камінь на прикраси більшого розміру; буває білий, чорний, блакитний, зелений, помаранчевий.

Опе́цькуватий - невисокий, але товстий, незграбний на вигляд; приса́дкуватий, призе́мкуватий, приса́дистий.     

Опина́тися — чинити спротив (опір), протидіяти, протиборствувати, протистояти, показувати роги, комизи́тися, огуря́тися, баскали́чатися, ставати о́рця тощо.

Опо́листий – товстий, гладкий, широкий, розлогий.

Опо́листо – товсто, грубим шаром.

Опості́нь – біля стіни, під стіною; біля, коло.

Опу́да – опудало.

Опу́ка – мяч.

Опу́нція індіянська – Opuntia ficus indica, нопал, індіянська смоківниця, рослина з родини кактусів, її характерною морфологічною ознакою є членована форма стебла, вкритого колючками, укол яких на відміну від инших кактусів завдає справжніх мук. Квітки дуже гарні, жовті, помаранчеві, червоні, рідше білі, до 7 см в перетинку, зібрані в колосуваті суцвіття. Плоди – кулясті ягоди, иноді видовжені або грушуваті, у багатьох видів їстівні. З нопалу (так, власне, називаються плоди опунції) виготовляють ріжноманітні напої, зокрема тунове вино, і ріжну їжу, наприклад, туновий сир. Походить з Латинської Америки. Опунція дуже живуча. В сприятливих умовах може поширюватися до загрозливих розмірів, створюючи величезні півтораметрові непролазні зарості, з якими дуже важко боротися.

Ора́нда – корчма, шинок.

Оре́л степовий – Aquila rapax.

Ореля́на – ана́то, червоно-помаранчева фарба з бі́кси (Bixa orellana), рослини, яка росте в Мексиці.

Оре́стіяс - Orestias cuvieri, невелика до 25 см завдовжки рибина з дуже гарним зеленувато-жовтим верхом, водиться в гірських річках та озерах Анд.

Ормя́к – свита на кшталт халата із тонкого сукна.

Осе́л – Asinus gray.

Оси́ка – Populus tremula, трепе́та, дерево заввишки 20-30 м; світлолюбне, листки майже округлі, тремтять при найменшому подуві вітру.

Ослі́н, ослі́нець – переносна кімнатна лава для сидіння.

Осокі́р – Populus nigra, топо́ля чорна.

Осору́га – прикрість, неприємність, відраза, огида.

Осо́т стелюховий (їстівний) – Cirsium esculentum, зело у формі приземистої розетки з рожевим цвітом у центрі; росте на солончакових ґрунтах.

О́стень – риболовецьке знаряддя, схоже на вила, з зазубреними ріжками для утримування настромленої риби.

Остео́ма – доброякісна пухлина в кістках людей і тварин.

О́стов - внутрішня опорна частина споруди, установки і т. ин., на якій тримаються всі инші її складові частини; каркас, кістяк.

Острогі́н – Artemisia dracunculus, естрагон, тархун, вид полину, багаторічне городнє зело з родини складноцвітих; належить до прянощів.

Осудо́вище – громадський осуд, ганебна подія, безчестя, знеслава, скандал.

Отава́ти – ослабівати, охлявати, затухати, іти на спад.

Отетері́ло – розгублено, збентежено, перелякано.

Отома́нка – мякий без спинки диван з двома валиками оба́поли і по́душками.

Офікле́йд – мідний духовий музичний інструмент, що зовні нагадує фаґот.

Офі́товий – колір зеленавого мармуру.

Офіци́ни - житловий будиночок, який стоїть у дворі окремо від головного будинку, відокремлений фліґель.

Охабле́ний – ненависний, клятий, осоружний, остогидлий, немилий, огидний, гидкий.

Охві́та – верхній жіночий одяг.

Охві́тний – приємний, симпатичний, милий.

Оцело́тове манто – етимологія слова не ясна.

Очере́т – Phragmites austalis, троск.

Очи́ток – Sedum.

Очі́пок - старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки (часто з поздовжнім розрізом ззаду), що його зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся.

П

Павук-блукалець – Phoneutria, банановий павук, відносно невелика, вкрита короткими волосками комаха, яка живе і відкладає яйця на плодах бананового дерева в Бразилії. Цей павук не плете павутини, а просто «блукає», себто лазить по листю і плодах. Його отрута смертельно небезпечна для людини.

Паву́к-хрестови́к – Araneus diadematus.

Пада́чка – епілепсія.

Па́дина – невелика кругла долина.     

Пайда́ — щастя, фортуна, доля, талан, уда́ння, успіх.

Пайди́ти – щастити, талани́ти, бе́рдити, фортунити.

Пайдли́вий, пайдо́вий, пайдови́тий – той, якому щастить, таланить; фортунний.

Пала́дій – сріблясто-білий мякий і ковкий метал. Належить до плятинових металів.

Пала́ш – холодна зброя з довгим прямим двосічним клинком.

Па́морозник – Aster perennis, а́йстра багаторічна, травянистий напівкущик заввишки 120-150 см. Квітки маленькі ромашкуваті, зазвичай блакитного або синього кольору, иноді білого. Цвіте з вересня по листопад.

Памфи́ль – картяна гра. Жиро́вий нижник найстарша карта в цій грі.

Па́нва – велика сковорода, пательня.

Панце́рник – панцерована бойова машина.

Папа́я – Carica papaja, ди́нне дерево, листопадне дерево, зовні схоже на пальму з прямим, мяко здеревянілим стовбуром, на верхівці якого утворюється розетка великих семи- девятилопатевих розсічених листків на довгих бильниках; квітки зібрані в жмуток і мають приємний запах, схожий на конвалію; плоди великі, дуже подібні на дині; у дикому стані папаї не ростуть.

Па́пороть - Pteridium aquilinum, орля́к звича́йний.

Папу́га – Psittaciformes.

Парава́н – пересувна стояча розкладана фіранка, ширма.

Парапе́т – невелика стіна, що огороджує балькон, ґанок, міст.

Парастефія іскриста - Parastrephia lucida, кущ до 120 см, листочки короткі вузькі з білими смужками, цвіте жовтими китицями, росте заростями на високорівнях Анд.

Парча́ – важка складноорнаментована тканина, вироблена із шовкових та золотих або срібних ниток.

Пасифльо́ра – Passiflora caerulea, страстоцві́т, кущик з дуже гарними квітками всякої барви, росте в краях з теплим підсонням.

Паслі́н солодко-гіркий – Solanum dulcamara, гли́сник, напівкущ з виткими стелюховими стеблами; росте у вологих місцях; квітки маленькі лільові, рідко білі або рожеві; цвіте в травні-серпні; плід – яскраво-червона блискуча звисла ягода; отруйний.

Пастерна́к посівний – Pastinaca sativa, дворічне зело родини зонтичних.

Патка́нь – Mur decumanus, великий щур.

Паху́ця, пахуча трава звичайна – Anthoxathum odoratum, невисока трава, містить кумарин, що надає рослині дуже приємний запах, особливо в сіні. Росте на сухих луках, а також на полонинах.

Пацьо́рки – намисто.

Пачка́р – контрабандист.

Певни́ти – виконувати, здійснювати.

Пекілоґама́рус – Pekilogammarus, ріжновид океанічних дуже малесеньких (менших ніж півміліметра) рачків.

Пекс – бобе́р з оранжевим хутром, що живиться лапідо́сами; водиться у верхівях ріки Ґулі в провінції Меморія. Етимологія слова не ясна.

Пелярґо́нія – Pelarqonium, ґера́нь кімнатна, невисокий кущ з почерговими, бильниковими, по ріжному розтятими листками. Квіти дуже гарні, бувають білі, червоні, рожеві, за формою можуть бути прості і стріпчасті, росте в краях з теплим підсонням.

Пентагра́ма – фіґура, що становить собою правильний пятикутник.

Пента́кул – особливий вид коньяку; може бути чорним, блакитним, жовтим. Етимологія слова не ясна.

Пента́рх – намісник імператора в якійсь провінції чи місті Діямантової імперії.

Первоцві́т лікарський – Primula officinalis, багаторічне зело́ заввишки 10-30 см; квітки ясно- жовті або золотисті; цвіте в травні; корені запахом нагадують га́нус і використовуються як прянощі.

Перга́ч – Nyctalus lasiopterus, вечірниця велетенська, кажан, мечве́док, ґа́цик.

Пере́виця – вудка, риболовна снасть, яка складається з жердини (вудлища), тоненької поворозки (жилки), сиґналізатора (поплавця), урівноважного тягарця (грузила) і сталевого гачка (кандзюбки).

Переле́сник – дух чоловічої стати, який, літаючи до жінок у вигляді вогненного змія, спокушає їх.

Пере́паска – паперова обгортка або відкритий конверт, у яких пересилаються поштою книги, журнали, ділові папери і т. ин; поштове відправлення в такій обгортці, бандероля.

Пе́репел – Conturnix conturnix, навесні і влітку перепели голосно викрикують «подь-полоть» або тихіше «ха-вав». Звідси і хававкання – назва специфічного тихого крику пе́репела.

Пере́смик, про́смик – найвище місце переходу гори, гірського хребта, перевал.

Пере́тика – пере́тик, перегорода, перетинок, смуга дерев, чагарнику і т. ин.

Перехня́блений – перехилений на один бік, перекошений.

Пе́рець гострий – Capsicum annuum, перець гіркий, однорічне зело заввишки 30-75 см; стебло сторчове, розгалужене; листки цілісні від яйцюватих до лянцетних; плоди – довгасті, загострені на кінці червоні ягоди, які вживають як прянощі; висушений і помелений гострий перець називається па́прикою.

Пе́рець чорний – Piper nigrum, тропічна ліянувата рослина; листки серцюваті або яйцюваті; квітки невиразні, зібрані в колоски або сережки; плоди – соковиті кулясті кістянки, які спочатку зелені, потім жовтіють і насамкінець стають червоними; зібрані плоди сушать на сонці, від чого вони чорніють і зморщуються, стаючи придатними до вживання.

Пері́стий – на чорному білі поперечні смуги, неоднорідно забарвлений, смугастий.

Перка́ль (чол.р.) — тонка дешева бавовняна тканина, що використовується для парашутів, спецодягу та всяких технічних потреб.

Перкари́на – Percarina, морський йорж, солоноводна придонна риба з родини окуневих.

Пе́рсик – Persica vulgaris, садове дерево, яке дає великі соковиті плоди.

Пе́сточка – тверде осердя плодів, наприклад сливки.

Пета́к – ґатунок малого сукняного каптана без завуженням до стану із сторчовим коміром.

Пе́трів батіг – Cichorium intybus, цикорій дикий, батіжник, пуговник, серпівник, сонцегляд, синявка. Багаторічна травяниста рослина з мясистим корнем і сторчовим розгалуженим стеблом заввишки від 30 до 100 см, квітки дуже виразні, блакитні, цвіте в липні-серпні, росте на узбіччях доріг, полях, луках, на засмічених місцях.

Пижмо – Tanaceto, росте на луках, узліссях. Цвіте у червні-вересні.

Пирі́й – Elytrigia repens.

Пища́ль (ж.р.) – дуже важка рушниця (10 кг), ґнотова; набивали з цівки.

Пищу́ха звичайна – Сerthia familaris, підкоришник, менша від горобця пташка з сірувато- або рудувато-бурим з білими плямами верхом і блискучо-білим низом. Пересувається по стовбурах дерев. Завжди лазить знизу вгору по спіралі. Оселяється переважно в глицевих або мішаних лісах.

Пі́вники болотяні – Iris pseudacorus, іри́си, ростуть на травянистих болотах, вологих луках; квітки ясно-жовті з помаранчевою плямою; цвітуть в червні-липні.

Пі́вники карликові – Iris pumila, іри́си низькорослі, ростуть у сухих місцях, степах, на камянистих схилах, пісках і солонцях; квітки червонаві, синьо-темно-фіолетові, зеленувато-ясно-жовті або й білі; цвітуть у квітні.

Піво́нія деревяниста – Paeonia suffruticosa, пео́н, листопадний кущ до 2,5 м, квіти великі (20см) від білого до фіолетового кольору. Цвіте наприкінці травня.

Піво́нія травяниста – Paeonia, травянистий пишноквітлий кущ заввишки 60-120 см; забарвлення квітів біле, рожеве, червоне; цвіте з травня до червня.

Півцальо́вий – завтовшки в півцаля. Цаль – дюйм, міра довжини, що дорівнює 2,54 см (1/12 фута).

Підбиття́ – підйом людської стопи від пальців до ґаджа́л (щи́колоток).

Підбі́л – Tussilago farfara, невеличкі ранньовесняні жовті квіти, схожі на кульбаби.

Пі́двязка – елястична биндочка з застібкою, якою вгорі на стегнах кріпляться панчохи до жіночого корсета.

Підкомо́рій – сановник при королівському дворі.

Підска́рбій – скарбни́к, начальник державного скарбу (скарбниці, казни).

Підсні́жка – Galanthus nivalis, підсні́жник пишноквітле зело, цвіте в проталинах снігу; квітки білі, звислі.

Підсо́ння – клімат.

Підти́чка – нижня частина жіночої сорочки-підточи́ці, пришита, звичайно в поясі, до верхньої частини.

Підточи́ця – сорочка не з цілого полотна, а з доточеним низом.

Підшта́нці – елемент чоловічої білизни, спідні, спідняки, труси.

Підштрика́чка – дошкульний, їдкий, ущіпливий натяк.

Пізньоцві́т осінній – Colchicum autumnale, бульбоцибулинове зело, росте на вологих луках, а також в Карпатах; цвіте пізно восени. Квіточки з шести довгих розпростертих блідо-фіолетових пелюсток. Листочки довгі лянцетуваті. Отруйний.

Підмаре́нник - Galium verum, багаторічна травяниста рослина.

Піко́льо-труба́ – маленький духови́й мідний інструмент (ріжновиди: труба-піко́льо, мала труба, альтова труба, басова труба).

Піло́н — масивний стовп, що підтримує перекриття або є елементом оформлення порталу, вїзду на міст тощо.

Пі́лочка: ні на пі́лочку – нітрохи, зовсім.

Піля́стра – плоский, схожий на колону виступ.

Пільни́й (зелений) ко́ник – Tettigonia viridissima.

Піме́нта – Pimenta dioica, перець запашний, вічнозелена деревувата ліяна до 13 м заввишки з великими яйцюватими листками і дуже пахучою корою, яка щороку відшаровується. Квітки непоказні, білі, зібрані в суцвіття. Плід – кругла червона ягода близько 1 см в поперечнику. Щоб у повній мірі зберегти аромат, ягоди зривають зеленими і висушують їх на сонці. На смак і запах пімента нагадує суміш чорного перцю, гвоздики й цинамону (кориці). Походить пімента з Ямайки.

Пірс – випнута причальна споруда, до якої судна можуть швартуватися оба́поли.

Піска́тник – Dasiatis pastinaca, морський кіт, морська риба з родини скатів завдожки до одного метра; живе на дні; хвіст у формі батога з гострим шпичаком.

Пістря́вий – з ріжнокольоровими плямами, смугами, не одного кольору і т. ин.

Пічку́р – Gobio gobio, рибка до 20 см завдовжки, тримається мілководдя.

Піяла́ - поширена в східних країнах кругла посудина на пиття у вигляді невеличкої розширеної доверху чаші без вушка.

Плаку́н верболистий – Lythrum salicaria, багаторічна жорстковолосиста рослина заввишки до двох метрів; росте біля води; цвіте в червні-вересні.

Плато́к, плато́чок – пласт, (множ.) пластівці, пелюстка, латка.

Пла́хта – ґатунок спідниці у формі двох зшитих до половини картатих полотнин, переважно вовняних.

Плете́ник – крендель.

Плеца́нка – сорочка без брижів коло коміра.

Плис – груба бавовняна черси́ста тканина, т. зв. бавовняний оксамит.

Плитки́й – мілкий, неглибокий, поверховий.

Плісо́ваний – у формі плісе́, себто дрібних нестрочених складок на тканині жіночого вбрання, добре запрасованих. «Іридіяда мала на собі ясно-лільову плісо́вану сукню».

Плойча́стий комір – складчастий.

Плосі́нь – рівнина, площина.

Пло́ска – плоска фляшка.

Плоскорі́зьба – барельєф.

Плуга́нитися - повільно, мляво пересуватися, йти, їхати.

Плю́га – гидка, негарна жінка.

Плющ – Hedera helix, вічнозелена тіневитривала ліяна до 30 м завдовжки.

Плясте́рок – пля́стер, тонка скибка огірка, моркви, дині, шинки, ковбаси, твердого сиру тощо.

Плята́н – Platanus orientalis, листяне дерево до 50 м заввишки і до 5 м в перетині; живе до 2 тисяч років; його зелено-сіра кора відшаровується клаптями; плоди – горішки; деревина легка, міцна; з неї виготовляють меблі.

Побі́рчий – збирач податків.

По́ваб – ва́ба, лас, хіть, прагнення, жага, пристрасть до чогось, привя́зання.

По́вагом – не квапливо, не поспішаючи, повільно.

Пова́ла – стеля.

Пови́тиця зміїна – Cuscuta europaea.

Повісня́не полотно – найтонше полотно, клочкове́ – дещо грубше, валови́на – найгрубше.

По́ворозка – мотузок, переважно тонкий.

Поди́ – низькі місця, понизини.

Подоро́жець – товариш у подорожі, супутник.

Подоро́жник – Plantago major, ранник, семижильник, травяниста рослина, листки зібрані в розетку, широкояйцюваті, суцвіття – густий циліндричний колос, квітки дуже дрібні блакитнявого кольору, цвіте з травня до осени. З лікувальною метою використовують листки.

Подри́ґус – вихання ногою в поклоні.      

Подушня́к —     жорстка подушка для сидіння на твердих стільцях, лавках, також на підлозі, дзабутон.

Пое́ма – великий поетичний оповідний твір.

Пожа́да – бажання, жада́, жадання, охота, хотіння, хітка, прагнення, (невідкличне) кортячка; воля, (любовне) жага, по́тяг, пристрасть, хіть, лас, заласся; зага́ра.

Покво́лом - неквапливо, не поспішаючи, без по́спіху, по́вагом, спрокво́ла, пи́няво, повільно, звільна, поволі, тихо, тихою ходою, пома́лу, лельом-полельом, .

Покі́ст – лак.

Поко́щений – вкритий поко́стом (лаком), оліфою.

Поли́н гіркий – Artemisia absinthium, багаторічне зело із своєрідним гостротерпким запахом.

Поли́чник – ляпас, удар по лиці.

Поли́ччя – портрет.

По́ліг – занизина.

Полізу́н — дух в образі велетня з рукою в зріст людини. Повзає на колінах.

Поліле́піс - Polylepis tarapacana, кущуваті дерева з покрученими й розгалуженими стовбурами, які творять густі лісові зарості.

Полк королівський – 5 бриґад (500 солдатів).

Поло́вий – ясно-рудий.

По́лоз – Coluber, неотруйна змія родини вужів завдовжки півтора-два метри.

По́лох – замі́шання, сумя́ття.

Полуни́ця – Fragaria viridis, травянисті ягоди; плоди рожеві, трохи опушені; ростуть у степах, серед чагарників; культивується в городництві.

Помара́нча – Citrus chinensis, апельсин, вічнозелене з колючими гілками дерево до 12 метрів заввишки; листки прості, овальні, шкірясті; квітки білі.

Помідо́р – Lycopersicon esculetum, однорічний залозистоопушений кущ заввишки 40 -150 см; квітки жовті; цвіте в червні-жовтні.

Помо́рник короткохвостий – Stercorarius parasiticus, птах розміром з ворону; має темне сірувато-буре оперення; залітає дуже далеко в море.

Понсо́вий – червоногарячий, яскраво-червоний;

По́нчо – punchu (з мови кечва), вовняна ламяча грубо ткана плетена накидка індіянців Перу у формі прямокутника з прорізом для голови.

Порта́ль – виділений на фасаді вхід до великого будинку.

По́ртер – темне міцне пиво.

Порти́ – верхні полотняні штани.

Портки́ – полотняні спідні штани, зазвичай довгі.

Портни́на – груба тканина з льну або коно́пель.

Портуля́к городній – Portulaca oleracea, однорічне зело; вирощується для приготування салатів; має дуже гарні квіти – білі, рожеві, червоні, жовті, иноді стріпчасті.

Портяни́ці – штани з грубого білого льняного полотна.

Пору́га – нестерпне знущання; зле висміювання кого-, чого-небудь; глузливе, зневажливе ставлення до кого-небудь.

Поса́дник міста – мер міста. “Кого у Львові вибрали посадником?”

Посі́лість – володіння, маєток, помістя.

Поставни́й – ставни́й, стрункий, статурний, ґраці́йний, гарно скроєний, зграбний, елеґантний. «Чоловік був поставний, гарний, з чорними вусиками».

Постоли ́ – мяке взуття з цілого шматка шкіри без пришивної підошви.

По́ступцем – ступаючи крок за кроком. «Шерега вояків рухалася повільно по́ступцем до редути».

По́хап – миттєвий по́тяг, спалах жаги до чогось, нестримне покликання.

Похіпки́й – швидкий, прудкий, хутки́й, скорий, бистрий, бо́рзий (іронічно), беручки́й, жвавий, шпарки́й, шамки́й, квапливий, спішни́й, ха́паний, скорохва́цький.

По́хіпко – швидко, жваво, метко.

Походе́ньки до чопа́ – ходити до чопа, пиячити.

По́шабень – Ophidion rochei, морська риба з роду окуневих, тіло видовжене, як у вугрів, і вкрите дрібною лускою. Веде придонний спосіб життя, живиться переважно рачками і мякунами.

Пра́ве – сливе, майже.

Пра́ник – деревяний гладенький валок на вибивання білизни під час прання.

Прасі́л (прасо́л) – дрібний торгівець вяленою рибою та сіллю.

Преци́зний – сто́тний, точний.

Преціо́зи – коштовності, дорогоцінності, клейноди.

Придзиґльо́ванка – вертка, вертлява жінка чи дівчина.

Призі́р – хвороба, викликана злим поглядом. «А чи маєте якийсь лік від призо́ру або від уро́ку?».

Прика́дкуватий – низький і грубий, опецькуватий.     

Прикі́бний — спритний, меткий, удатний, вправний, моторний, промітни́й, доско́цький, здатний звабити.

Примерекони́тися – примаритися, привидітися, приснитися, приверзтися, приманя́читися.    

 Приня́ття — авдієнція, бенкет, учта, гости́на, пригоща́ння, частува́ння.

При́путень – Columba palumbus, птах значно більший за голуба; його легко відріжнити від голуба за великими білими плямами на крилах і обабіч шиї.

Присипа́ник – оладок, присипаний сиром.

При́скалка – виступ скелі.

Пристрі́т – хвороба, викликана зустріччю зі злою людиною.

Приторо́чки – торо́чка, торочки́, суцільний ряд кінців ниток, що вільно звисають із країв тканини; тасьма з таким рядом ниток; бахрома.

Прито́шний – зручний, спосі́бний, підхожий.

Приту́га – скрутне становище; горе, біда. Ще почуття скорботи, тяжкої туги.

При́тьма – при́тьмом, дуже швидко, поспіхом; за короткий відрізок часу; негайно, без затримки; відразу, тієї ж мити.

Причі́лок – бічна стіна будинку, хати; бічна частина даху. Ще (рідко) край, кінець чого-небудь.

Прожо́г – порив, прагнення.

Про́зір – прогалина, просвіт, щілина.

Прозо́піс - Prosopis chilensis, бобова рослина, яка дає плоди у вигляді стручків.

Прол́іска – Scilla bifolia, ранньовесняна квітка; зацвітає наприкінці березня на початку квітня; квітки ясно-блакитні, шестипелюсткові.

Проми́ркати – ми́ркати, ми́мрити, харама́ркати, слебезува́ти.

Промітни́й -який веде справи, вдаючись до хитрощів, обману; пронозливий; який відзначається спритністю; заповзятливий. Швидкий на розум; кмітливий.     

Про́міт – хитра, спритна людина, проноза, пронира.

Про́нурок чорноволий – Gavia arctica, вид качок з родини гагарових.

Про́сад – алея.

Про́смик – пере́смик, перевал у горах.

Про́со – Panicum miliaceum.

Прохі́ра – лукавий, хитрий, підступний чоловік.

Пруг – край чого-небудь, ребро, руб, кло, кант, ґрань.

Пруд – швидка течія води, ріки.

Пру́тень – чоловічий статевий орган.

Пруто́к – ніжка листка або плода, бильни́к.

Прутува́та верба – Salix viminalis, ріжновид верби, яка зростає на болотах у формі куща.

Прюне́ль – тонка цупка бавовняна або шовкова тканина. Використовують на верх жіночого взуття, оббивки меблів тощо.

Прямови́слий – вертикальний.

Пря́ нистий – смугастий.

Пструг – Salmo trutta, струг, форель, прісноводна риба з роду лососевих; підвид ку́мжі; живе в гірських ріках.

Пуга́р – чара, бокал, чаша.

Пу́гач – Burbo burbo, велика сова з пір’яними вушками на голові і червонястими очима; загальний тон оперення рудувато-бурий з чорними короткими смужками.

Пу́дло, пуде́лко – коробка, футляр; пу́длик, пудельце – маленьке пуде́лко.

Пу́житися – надуватися, напинатися, силкуватися, напомагатися, напружуватися, моцуватися, гріти чуприну, зі шкіри пнутися.

Пу́ма – Puma concolor, великий хижак з родини котячих, який живе в Північній і Південній Америці від канадського Юкону до південних Анд. Веде самітницький, нічний спосіб життя. Слово «пу́ма» походить з мови кечва. Найближчим родичем пу́ми є яґуа́рунді та ґепа́рд.

Пу́ркати – випускати гази з кишківника, пердіти.

Пусти́зна – незаселені місця.

Пустогра́шній – пустий, пусто-порожній, беззмістовний, безкорисний.

Пуцува́ти – чистити щіткою, полірувати.

Пшени́ця літня – Triticum aestivum.

Пятірко – пять.

 

 

Читати далі...