91. ЧОГО ШУКАЄШ? (Життя вмлівіч)

Цей явір відходить,

тільки-но взявшись жовтиною,

щезає,

як і це пусте осіннє небо,

нема за що зачепитись,

спочити серцем -

непевне, хистке...

Чого ж тоді ти

все шукаєш і шукаєш

пристановиська,

тіне моя?!

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

92. Дуб-нелинь

https://ua-human.blogspot.com/2023/12/92.html

Читати далі...

90. У ЯКОМУСЬ МІСТЕЧКУ (Життя вмлівіч)

Ранкова свіжість в саду.

Сонце пробивається десь за вільхами,

таке сліпуче, безжалісне…

Просто над головою –

біла, біла аж сяє половинка місяця…

А в смартфоні знову –

сімнадцять загиблих від ракети

в якомусь містечку.

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

91. Чого шукаєш?

https://ua-human.blogspot.com/2023/10/91.html

 

Читати далі...

89. БІЛІ РОЖІ (Життя вмлівіч)

Білі рожі, білі рожі…

розцвіли нарешті в саду.

Їхня чиста, безшпетна білина

аж дух забиває.

Здається,

крім неї, нема нічого –

навіть війни. 

 

СЛОВНИК ВАЖКОЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ

https://ua-human.blogspot.com/2019/01/blog-post_48.html

90. У якомусь містечку

https://ua-human.blogspot.com/2023/09/90.html

Читати далі...